Основні екологічні проблеми області

Київська область розташована у північній частині України, її територія становить 28,1 тис. км² (4,7 % території України), населення – 1778,9 тис. осіб (3,8 % жителів України). У складі області – 25 територіально-адміністративних районів, 11 міст обласного та 14 районного значення, 31 селище міського типу, 1128 сільських населених пунктів.

Для області характерна територіальна нерівномірність у розміщенні промислового виробництва – на 9 з 25 адміністративних районів області припадає приблизно 7,5 % усієї потужності промислового виробництва.

Основу промислового потенціалу становлять 335 великих та середніх підприємств. Загальнодержавне значення мають такі підприємства, як Трипільська теплова електрична станція, Казенний завод порошкової металургії м. Бровари, найбільший в Європі Київський картонно-паперовий комбінат у м. Обухів, а також відомі далеко за межами України виробники шин – закрите акціонерне товариство “Росава” м. Біла Церква, екскаваторів – відкрите акціонерне товариство “Борекс” смт Бородянка, хімічного обладнання – відкрите акціонерне товариство “Червоний Жовтень” м. Фастів та деякі інші підприємства.

Область має високорозвинене сільськогосподарське виробництво. У рослинництві основну роль відіграють зернові та кормові культури, питома вага яких у загальній площі сільгоспугідь складає відповідно 45 % та 37 %. Картопля та овочі займають 10 % сільгоспугідь, технічні культури – 8 %.

Київщина покрита густою мережею автомобільних та залізничних шляхів. Міжнародне значення мають автомагістралі Львів-Харків, Львів-Москва, Санкт-Петербург–Одеса. Важливе транспортне значення мають ріки Дніпро, Десна, Прип’ять, які протікають по території області.

Сумарна довжина річок становить 8700 км. Водоспоживання за рахунок поверхневих вод у межах області задовольняється в басейнах р. Дніпро та р. Прип’ять – на 96 %, р. Десна – на 94 %, р. Рось – на 81 %, р. Тетерів – на 75 %, р. Трубіж – на 68 %, р. Ірпінь – на 44 %. При цьому найбільші об’єми використання поверхневих вод припадають на міста. Так, від загального водоспоживання вони становлять: м. Біла Церква – 99,9 %, м. Бровари – 92 %, м. Ірпінь – 63 %. Потреби Трипільської теплової електричної станції задовольняються на 99 % також за рахунок поверхневого стоку. Згадані міста є й основними джерелами скиду в поверхневі водні джерела стічних вод.

Площа земель сільськогосподарського призначення становить 59,6 % території, з яких 48,6 % – рілля, 0,6 % – перелоги, 1,4 % – багаторічні насадження, 9,0 % – сіножаті та пасовища. Землі лісового фонду займають 23,1 %, водного фонду – 6,2 %, землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони – 3,0 %.

Надмірне розорювання, особливо схилів, призвело до порушення екологічно збалансованого співвідношення площ ріллі, луків, лісів та водойм, що негативно позначилось на стійкості ландшафтів, загострило процеси водної ерозії.

Значні площі займають землі під відкритими розробками, шахтами та відповідними спорудами – 3,0 тис. га, з них близько 1800 га – відпрацьовані розробки, кар’єри, які не експлуатуються.

Порівняно з іншими Київська область бідна на корисні копалини. З 316 родовищ переважна кількість представлена сировиною для виготовлення будівельних матеріалів (106 родовищ цегельно-черепичної сировини, 23 – будівельного піску, 22 – будівельного каменю), торфом (51 родовище), прісними та мінеральними підземними водами (99 родовищ).

Область характеризується значним техногенним та демографічним навантаженням на територію, значною розораністю земельного фонду, наявністю великої кількості радіоактивно забруднених земель, віднесених внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС до зони відчуження. За останні роки у зв’язку із значним зменшенням обсягів промислового і сільськогосподарського виробництва відбулося певне зниження обсягів викидів забруднюючих речовин у навколишнє середовище.

За даними спостережень у 2005 році стан навколишнього природного середовища суттєво не змінився. Основну напругу, як і в попередні роки, створювали екологічно-небезпечні об’єкти загальнодержавного значення – полігон твердих побутових відходів № 5 відкрите акціонерне товариство “Київ спец-транс” та Трипільська теплова електрична станція. Полігон твердих побутових відходів забруднює атмосферне повітря та підземні водні горизонти відповідно газоподібними та рідкими продуктами гниття відходів і продовжує залишатись об’єктом потенційної загрози виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної з імовірним залповим скидом фільтрату за межі полігону. Трипільська теплова електрична станція – основний забруднювач атмосферного повітря.

У деяких поверхневих водоймах спостерігається тенденція погіршення показників якості води, що певною мірою має природний характер. Випадки перевищення нормативів граничнодопустимих скидів на підприємствах області, які також мали місце в 2005 році свідчать про посилення антропогенного тиску на природні водойми (особливо на малі річки області). Як і в минулому році, якість стічних вод не завжди відповідала затвердженим нормативам граничнодопустимого скиду забруднюючих речовин. У зв’язку з цим, найбільш забрудненими можна назвати р. Стугна, куди скидає зворотні води колективне підприємство “Васильківська шкірфірма” м. Васильків, р. Кізка, у яку потрапляють зворотні води закритого акціонерного товариства “Комплекс Агромарс” м. Вижгород, де продовжується реконструкція та будівництво очисних споруд. У смт Іванків протягом багатьох років не працюють каналізаційні очисні споруди. Стічні води без будь-якої очистки тривалий час скидалися в р. Болотна, а нині в р. Тетерів.

Спостереження за станом річок у місцях водозаборів в період повеней вказують на погіршення якості води поверхневих водойм за органолептичними показниками: забарвленість, прозорість, каламутність, запах тощо. З початку 2005 року мали місце перевищення нормативних показників якості води в питних водозаборах мм. Біла Церква, Богуслав та Бровари.

Київська область на кордоні з Житомирською та Чернігівською областями має значні території, забруднені в результаті аварії на ЧАЕС.

Викиди та скиди м. Києва також створюють додатковий тиск на навколишнє природне середовище області. Залишається не вирішеною проблема ліквідації техногенного забруднення авіаційним гасом території в районі м. Узин та забезпечення, у зв’язку з цим, якісною питною водою мешканців близько двадцяти населених пунктів трьох районів: Білоцерківського, Рокитнянського, Кагарлицького та м. Узин. Типовою є ситуація, коли відсутній необхідний набір очисних споруд та знезаражуючих установок для якісної водопідготовки. Посилюють напругу такі проблеми, як відсутність каналізаційних очисних споруд у ряді населених пунктів та невідповідність потужностей на існуючих спорудах фактичним потребам.

"ПСССГГр напругу такі проблеми, як віл та невідповідність потужност< Сучасному екологічно водоохоронних смуг річок і ] неналежне інструментальне природного середовища, віж

Сучасному екологічному стану також сприяло зволікання з відведенням у користування прибережних водоохоронних смуг річок і водойм, порушення правил господарської діяльності в їх межах, неналежне інструментальне оснащення служб, які контролюють стан навколишнього природного середовища, відсутність належної екологічної освіти та екологічного виховання населення тощо.

З метою реалізації природоохоронних заходів у 2005 році з коштів фондів охорони навколишнього природного середовища було виділено 7 285,27 тис. грн., у тому числі з Державного фонду – 2 216,258 тис. грн., з обласного – 4 191,9 тис. грн., з місцевих фондів – 877,112 тис. грн.

Кошти Державного фонду охорони навколишнього природного середовища виділялися на реконструкцію електрофільтрів блока № 1 на Тернопільській тепловій електричній станції. Кошти обласного фонду – на охорону і раціональне використання водних ресурсів, раціональне використання і зберігання відходів, кошти місцевих фондів на охорону і раціональне використання водних ресурсів, рослинних ресурсів, раціональне використання і зберігання відходів, науку, інформацію і освіту, підготовку кадрів, організацію праці тощо.

Протягом останніх 5 років в області ліквідовано 1750 смітників, упорядковано та очищено від сміття 6762 км вулиць, 682 майдани, 460,0 га скверів, 498,0 га парків, 1585,2 км лісосмуг уздовж шляхів. Приведено у належний стан та впорядковано 1021,3 км берегів річок і водоймищ.

Проводяться заходи щодо створення мережі приймально-сортувальних пунктів для використаної тари (упаковки) із забезпеченням їх приміщеннями, технічним обладнанням та кваліфікованим персоналом.

Без змін залишається ситуація, пов’язана з ліквідацією наслідків забруднення нафтопродуктами, солями важких металів та іншими шкідливими забруднювачами ґрунтів, поверхневих та підземних вод території дендропарку “Олександрія”, м. Біла Церква.

Повільно вирішуються питання переробки непридатних та заборонених до використання пестицидів та інших агрохімікатів, золошлакових відходів Трипільської теплової електричної станції, знешкодження гальванічних відходів, відпрацьованих розчинників, фарб та інших відходів хімічного виробництва, які зберігаються на підприємствах.

У більшості сіл та селищ не налагоджена система регулярної санітарної очистки підпорядкованих територій. Залишаються актуальними питання збору і вивозу сміття від приватного сектору та садових товариств. *

Проте, повітряний басейн промислових міст області залишається забрудненим. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря як стаціонарними джерелами, так і пересувними засобами в 2004 році в області становили 173,2 тис. тонн, що складає 34 % від рівня 1990 року. Значне забруднення атмосфери здійснюється також автотранспортом. До екологічно небезпечних підприємств Київської області відносяться підприємства хімічної та нафтохімічної промисловості, електроенергетики, значний екологічний тиск справляють підприємства харчової промисловості.

Серйозна проблема виникла у зв’язку з незадовільним станом знешкодження та переробки промислових і побутових відходів, які становлять реальну загрозу для навколишнього середовища і здоров’я людей. Тому ця проблема набуває більшої актуальності і її неможливо розв’язати без запровадження сучасних безвідходних та маловідходних ресурсозберігаючих технологій. Необхідна реконструкція і модернізація комунальних та промислових підприємств, обладнання їх сучасними природоохоронними установками.

Першочергового значення набуває проблема охорони водних ресурсів. У 2004 році було скинуто 17 млн м³ забруднених зворотних вод у природні поверхневі водні об’єкти області, у тому числі 4 млн м³ без очищення і 13 млн м³ – недостатньо очищених. Значна кількість існуючих очисних споруд працює неефективно. Викликає занепокоєння й стан малих річок області, які забруднюються не тільки стічними водами міст, а й відходами тваринницьких ферм, нераціональним використанням мінеральних добрив тощо.

Ліси є основними екологічними „легенями” області, тому їх охорона, раціональне використання і відновлення набувають першочергового значення. У 2000 році лісовому фонду Київської області в результаті пожеж було заподіяно збитків на суму 36,6 тис. гривень.

В області знаходиться найбільший радіаційно небезпечний об’єкт –Чорнобильська АЕС. Саме цей фактор призвів до екологічної катастрофи і продовжує залишатися найбільшою екологічною загрозою техногенного походження для регіонів усіх рівнів.

Таким чином, екологічні проблеми Київської області, як і усіх регіонів України, належать до найактуальніших і потребують невідкладного вирішення (Малюнок 1).

Дата добавления: 2015-07-19