Соціально-економічна характеристика області

Київська область розташована в середній течії річки Дніпро в зоні Полісся та Лісостепу і займає територію 28,1 тис. км², що становить 4,7 % території України. Вона межує з Полтавською, Чернігівською, Черкаською, Вінницькою, Житомирською областями та Республікою Білорусь. За адміністративно територіальним поділом вона включає 25 районів, 11 міст обласного значення, 14 міст районного значення, 31 селище міського типу, 1128 сільських населених пунктів.

Кількість населення на 1 січня 2005 року становила 1778,9 тис. осіб (із них міське – 1050,1, сільське – 728,8 тис.), що становить 3,8 % від усього населення в Україні (Таблиця 1).

Київська область виділяється серед інших регіонів значними обсягам сільськогосподарського виробництва: її внесок у виробництво сільськогосподарської продукції держави становить 6,0 %, з них продукції рослинництва – 5,2 %, тваринництва – 7,3 %.

Частка області в Україні за обсягом промислової продукції становить 3,4 %, у тому числі товарів народного споживання 6,0 %. За окремими видами промислової продукції вона виділяється виробництвом екскаваторів, шин автомобільних, паперу, картону, м’яса, цукру, а також окремих спеціалізованих виробництв машинобудівної продукції.

Найбільший внесок в економіку області робить обробна промисловість 31,6 %, сільське господарство, мисливство та лісове господарство – 27,8 %.

Сьогодні у структурі обробної промисловості провідне місце займають: харчова промисловість – більше як 40 %, хімічна та нафтохімічна промисловість – 18,7, целюлозно-паперова, поліграфічна промисловість, видавнича справа – 10,6 %, машинобудування, ремонт і монтаж машин та устаткування – 9,8 %.

Таблиця 1

Територія і кількість наявного населення Київської області

	Територія, тис. кв. км	Кількість населення, тис. осіб	У тому числі	Відсоток міського населення	Щільність населення, осіб на 1 кв. км
міське	сільське
Всього	28,1	1763,8	1049,7	714,1	59,5
у тому числі по районам
Баришівський^*1	1,0	39,0	11,0	28,0	28,2
Білоцерківський^*2	1,3	52,0	14,2	37,8	27,3
Богуславський	0,8	38,2	16,7	21,5	43,7
Бориспільський^*2	1,4	53,1	–	53,1	–
Бородянський	0,9	56,9	33,6	23,3	59,1
Броварський^*2	1,2	72,3	18,6	53,7	25,7
Васильківський	1,2	64,2	22,7	41,5	35,4
Вишгородський	2,0	72,6	30,4	42,2	41,9
Володарський	0,7	21,1	7,1	14,0	33,6
Згурівський	0,8	20,3	6,0	14,3	29,6
Іванківський	3,6	33,1	10,5	22,6	31,7
Кагарлицький^*3	1,0	35,9	13,5	22,4	37,6
Києво-Святошинський	0,6	153,4	74,1	79,3	48,3
Макарівський	1,4	43,5	12,7	30,8	29,2
Миронівський	0,9	37,8	12,7	25,1	33,6
Обухівський	0,8	69,7	50,1	19,6	71,9
Переяслав-Хмельницький^*2	1,5	33,6	–	33,6	–
Поліський	1,3	6,8	–	6,8	–
Рокитнянський	0,6	32,7	12,6	20,1	38,5
Сквирський	1,0	41,6	17,6	24,0	42,3
Ставищенський	0,7	26,2	7,4	18,8	28,2
Таращанський	0,8	33,1	12,4	20,7	37,5
Тетіївський	0,8	34,6	13,9	20,7	40,2
Фастівський^*2	0,9	34,6	9,8	24,8	28,3
Яготинський	0,8	37,1	21,7	15,4	58,5
у тому числі по містам
Біла Церква	–	206,1	206,1	–	–	–
Березань	–	16,9	16,9	–	–	–
Бориспіль	–	55,9	55,9	–	–	–
Бровари	–	90,4	90,4	–	–	–
Васильків	–	37,8	37,8	–	–	–
Ірпіньська м/р	0,1	100,8	100,8	–	–
Переяслав-Хмельницький	–	29,8	29,8	–	–	–
Ржищів	–	8,2	8,2	–	–	–
Славутич	0,0	24,4	24,4	–	–
Фастів	–	50,1	50,1	–	–	–
% Київської обл. до загальноукраїнських	21,48	26,60	30,37	21,08	1,14	1,24

^*1 Територія і щільність населення, включаючи м. Березань.

^*2 Територія і щільність населення, включаючи районний центр – місто обласного підпорядкування.

^*3 Територія і щільність населення, включаючи міста Кагарлик і Ржищев.

Область здійснює зовнішньоекономічну діяльність з понад 120 країнами світу. Найбільша частка експорту приходиться на такі групи товарів: полімерні матеріали, пластмаси та каучук, маса з деревини або інших волокнистих целюлозних матеріалів, пристрої для записування або відтворення зображення і звуку, текстиль і вироби з текстилю, недорогоцінні метали та вироби з них. В імпорті переважають: пристрої для записування або відтворення зображення і звуку, полімерні матеріали, пластмаси та каучук, продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, готові харчові продукти.

В останні роки в області спостерігається стійка тенденція до зростання обсягів прямих іноземних інвестицій: за період з 2000 по 2003 роки (на початок року) – в 1,6 раза. Найбільші суми інвестицій надходять з Нідерландів та США, а їх загального обсягу понад 70,0 % вкладається у харчову промисловість.

Населення, як одна із головних складових ресурсного потенціалу Київської області, має нерівномірні тенденції розвитку. Протягом останніх 8 років триває процес скорочення загальної чисельності постійного населення, що пов’язано з погіршенням показників демографічного розвитку області. А починаючи з 2002 року, спостерігається позитивна динаміка показника народжуваності. Зокрема, чисельність народжених у розрахунку на 1000 осіб населення у 2002 році становила 7,7 %, у 2003 році – 8,4 %, у 2005 році – 9,3 %. Ситуація зі смертністю в області значно гірша. У 2005 році рівень смертності збільшився на 12 % у порівнянні з 1999 роком.

Наступним елементом ресурсного потенціалу є виробничий потенціал, який, у свою чергу, складається з природного, трудового, науково-технічного, інформаційного, управлінського, інвестиційного, матеріально-технічного.

Рівень використання виробничого потенціалу визначається станом основних засобів та наявними потужностями. У структурі основних засобів за видами економічної діяльності з усіма формами власності в цілому по Україні частка Київської області становить 3,3 %, з них, сільського господарства, мисливства та лісового господарства – 5,7 %, промисловості – 2,8 %.

У зв’язку із станом виробничого потенціалу стан природно-ресурсної бази області за останні роки характеризується проявом як окремих позитивних, так і негативних тенденцій.

Так, у зв’язку із скороченням промислового виробництва, закриттям окремих водомістких підприємств скорочується загальне водоспоживання, зменшується забруднення. Це відбувається також і за рахунок упровадження ресурсозберігаючих маловідходних технологій у виробництві продукції.

Позитивним елементом стану земельного фонду області є зростання площі лісів, пасовищ і сіножатей і відповідно зменшення площі ріллі. Це покращує стан навколишнього середовища.

Одним з негативних чинників розвитку природно-ресурсного потенціалу є недостатнє використання вторинних ресурсів, кількість яких зростає більш швидкими темпами ніж їх залучення у виробництво. Це ускладнює екологічну ситуацію в області.

Фактори перспективного розвитку Київської області визначатимуться складною системою соціальних, економічних та природних факторів. До 2010 року особливої значущості набуватимуть:

• позитивні зрушення у природних та механічних процесах режиму відтворення населення на основі високої ефективності соціально-демографічної політики;

• створення умов для подальшого ефективного розвитку господарської, у тому числі приватнопідприємницької діяльності, що сприятиме розширенню сфери зайнятості населення, підвищенню рівня життя;

• підвищення рівня соціально-культурного забезпечення життєдіяльності населення особливо у невеликих населених пунктах.

Дата добавления: 2015-07-19