Лісові ресурси

Площа лісового фонду області становить 733,5 тис. га, у тому числі вкритих лісовою рослинністю 572,3 тис. га. Загальний запас деревини – 116,6 млн м³, щорічний приріст – близько 1,9 млн м³ (при середньому 3,4 м³/га), а лісистість території – 20,4 %. За площею насаджень домінують хвойні (64 %) і твердолистяні (23 %) породи, м’яколистяні займають 13 %. Переважаючими в складі наведених груп порід є сосна, дуб, береза, вільха.

У розвитку лісового господарства за останні роки визначились такі позитивні тенденції: певне зростання загальної площі вкритих лісовою рослинністю земель, загального і середнього запасу насаджень, лісистості території, обсягів посадки і посіву лісу. У той же час спостерігалось досить значне зниження обсягів створення захисних насаджень на неугіддях та полезахисних лісових смуг.

Вікова структура лісів внаслідок надмірних рубок у минулому значно порушена: на молодняки і середньовікові насадження припадає 78 %, достигаючі – 12 %, а на стиглі й перестиглі – лише 10 %.

Обсяги заготівлі деревини в останні роки досягли 1,2–1,3 млн м³ (63–68 % загального щорічного приросту насаджень), у тому числі рубками головного користування – 550–580 тис. м³ (30–31 % відповідно), що є близьким до граничнодопустимого, враховуючи наведену вище вікову структуру деревостанів. Викликають певне занепокоєння досить високі обсяги рубок, пов’язаних з веденням лісового господарства, порівняно з рубками головного користування.

Стратегія раціонального ведення лісового господарства враховує можливості незначного підвищення обсягів заготівлі деревини та необхідності підтримання високого рівня посадок лісу (близько 3 тис. га щорічно). Особливої уваги вимагатиме створення захисних лісових насаджень на неугіддях і землях сільськогосподарського призначення (щонайменше 100–150 га щорічно) та полезахисних лісових смуг (відповідно 25–50 га). За таких передумов очікується певне зростання площі вкритих лісовою рослинністю земель відповідно лісистості території, збільшення лісосировинних запасів та прогнозованих обсягів лісокористування.

Основою реформування лісогосподарського комплексу має стати удосконалення форм власності на землі лісового фонду, ліси та захисні лісові насадження, створені на неугіддях і низькопродуктивних землях сільськогосподарського призначення, реструктуризація системи управління лісами і лісогосподарською діяльністю, формування нового організаційно-економічного механізму в сфері лісового господарства. Відповідно необхідно здійснити законодавче розмежування функцій територіальних органів державного управління та виробничих структур лісогосподарських підприємств, розробити нормативно-правовий супровід передачі неугідь і низькопродуктивних земель під заліснення, визначення і залучення достатніх фінансових і матеріальних ресурсів.

Природоохоронні заходи щодо територій та об’єктів загальнодержавного значення наведені на Малюнку 7.

Дата добавления: 2015-07-19