Класифікація доходів і видатків

Згідно з Бюджетним кодексом України доходи бюджету й бюджетних установ поділяються на доходи загального фонду та доходи спеціального фонду. Загальний фонд бюджетуохоплює всі доходи бюджету, крім тих, що призначені для зарахування до спеціального фонду. На рівні бюджетних установ до доходів загального фонду належать кошти, які надходять із загального фонду бюджету для виконання бюджетними установами своїх основних функцій.

Доходи бюджетної установи – це кошти які надходять бюджетній установі відповідно до затвердженого кошторису доходів і видатків.

Кошторис бюджетних установ має такі складові частини:

- загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету;

- спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

До доходів спеціального фонду бюджетуналежать власні надходження бюджетних установ. Спеціальний фонд бюджетної установи — це кошти, які надходять із конкретною метою і використовуються на відповідні видатки за рахунок цих надходжень. Доходи спеціального фонду бюджетної установи складаються із власних надходжень бюджетних установ і доходів за іншими надходженнями спеціального фонду.

Власні надходження бюджетних установ — це кошти, одержані бюджетними установами від надання послуг, виконання робіт, реалізації продукції чи здійснення іншої діяльності, з виконання окремих доручень, а також як гранти та дарунки (благодійні внески).

Власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи, кожна з яких формується за підгрупами.

1. Плата за послуги, що надаються бюджетними установами. Цю групу утворюють надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами України та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України. Вони мають постійний характер і обов’язково плануються в надходженнях бюджету. Група містить такі підгрупи.

1.1. Плата за послуги, що надаються бюджетними установами згідно з функціональними повноваженнями.

1.2. Кошти, що отримуються бюджетними установами від господарської чи виробничої діяльності.

1.3. Плата за оренду майна бюджетних установ.

1.4. Кошти, що отримуються бюджетними установами від реалізації майна.

2. Інші джерела власних надходжень бюджетних установ.

Цю групу утворюють надходження бюджетних установ на виконання окремих доручень, а також гранти, дарунки (благодійні внески). Вони не мають постійного характеру та плануються у випадках, що попередньо обумовлені (або за вже укладеними уго­дами, зокрема міжнародними планами проведення централізованих заходів тощо).Ця група містить такі підгрупи:

2.1. Гранти та дарунки.

До грантів належать фінансові ресурси, що надаються на безповоротній основі та спрямовуються на реалізацію цілей, визначених програмою надання гранту, проектом міжнародної технічної допомоги. Це дарунки, благодійні внески від спонсорів і меценатів, а також усілякі пожертви.

2.2. Кошти, що отримуються на виконання окремих доручень від підприємств, організацій чи фізичних осіб.

Під видатками розуміють суму коштів, витрачених бюджетними установами в процесі господарської діяльності в межах сум, установлених кошторисом — головним плановим та фінансовим документом, що визначає обсяг, цільове призначення та поквартальний розподіл коштів. Тобто видатки — це державні платежі, що не підлягають поверненню (не створюють і не компенсують фінансових вимог).

Видатки бюджетних установ, які вони здійснюють у процесі надання нематеріальних послуг, за економічним змістом відрізняються від витрат госпрозрахункових підприємств та організацій. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Видатки — один з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетних установ. Вони є основою для визначення результатів виконання кошторису доходів і видатків, його аналізу з метою виявлення внутрішніх резервів.

Видатки, здійснювані за рахунок загального фонду бюджету, називаються видатками загального фонду, а здійснювані за рахунок спеціального фонду — видатками спеціального фонду. Обидва види видатків суворо плануються в кошторисі, а бухгалтерський облік цих видатків ведеться роздільно на окремих рахунках. Видатки на утримання бюджетних установ є одним з основних напрямів видатків бюджету.

Зауважимо, що видатки бюджету на утримання бюджетних установ не завжди збігаються з видатками самих установ. Так, розмір грошових коштів, перерахованих постачальникам матеріалів, характеризує суму видатків бюджету, але для установи це зміна складу активів (грошові кошти на рахунках матеріали на складі) без реальних видатків коштів. Виходячи з двоїстості характеру видатків бюджетних установ, вони поділяються на касові та фактичні.

Касовими видатками вважаються всі виплати, здійснені з поточних чи реєстраційних рахунків як готівкою, так і шляхом безготівкових перерахувань. Повернення грошових коштів на рахунки приводить до відновлення, тобто зменшення касових видатків. Основним завданням обліку касових видатків є забезпечення контролю за цільовим витрачанням бюджетних коштів відповідно до кошторисних асигнувань. Фактичні видатки — це дійсні, кінцеві видатки установи, оформлені відповідними документами, разом із видатками за неоплаченими рахунками кредиторів, за нарахованою, але не виплаченою заробітною платою і стипендіями.

Ці видатки відображають фактичне виконання норм, затверджених кошторисом, вони є показником кінцевого виконання кошторису установи, тому в разі виконання планового обсягу робіт вони мають відповідати сумам асигнувань за кошторисом.

Бюджетна класифікація видатків застосовується для здійснення контролю за фінансовою діяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших розпорядників бюджет­них коштів, проведення необхідного аналізу за організаційними, функціональними й економічними категоріями видатків, забезпечення загальнодержавної та міжнародної порівнянності бюджетних показників. Видатки бюджету згідно з бюджетною класифікацією, розробленою й затвердженою Мінфіном України, класи­фікуються за такими ознаками:

1) функціями, з виконанням яких пов’язані видатки — функціональна класифікація видатків;

2) ознакою головного розпорядника бюджетних коштів — відомча класифікація видатків;

3)економічною характеристикою операцій, під час проведення яких здійснюються ці видатки, — економічна класифікація видатків.

В Україні видатки бюджету класифікують за функціональною (програмною), відомчою та економічною ознакою.

Функціональна класифікація характеризує загальні завдання держави, чи місцевого самоврядування та напрями використання коштів.

Відомча класифікація забезпечує розподіл видатків за розпорядниками коштів (міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади).

Економічна класифікація поділяє видатки на поточні, капітальні, нерозподілені, кредитування за вирахуванням погашення.

Класифікація за економічною ознакою ґрунтується на новому підході до визначення видатків державного бюджету. Це державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Вони передбачаються для поточних чи капітальних потреб, можуть бути відплатними (в обмін на товар чи послуги) або не відплатними (односторонніми). До видатків не віднесені платежі в рахунок погашення державного боргу. В бюджетній класифікації вони розглядаються як фінансування. Фінансування розрізняється за типом кредитора та боргового зобов’язання. Державний борг також класифікується за типом кредитора і типом боргового зобов’язання.

Важливою особливістю бюджетної класифікації є розмежування видатків за економічними ознаками: видатки зведено в єдині економічні категорії, що відбивають поділ коштів на поточні видатки, капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашення. Кожній категорії присвоєно чотирицифровий код.

В Олевській централізованій бібліотечній системі використовуються такі чотирицифрові коди КЕКВ:

- 2110 – «Оплата праці працівників бюджетних установ». Ця категорія охоплює оплату праці всіх працівників бюджетних установ а також грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу згідно з установленими посадовими окладами, ставками або розцінками.

- 2111 – «Заробітна плата». До цієї статті належать видатки на виплату основної та додаткової заробітної плати за встановленими окладами, ставками чи розцінками всім штатним працівникам; оплату праці за трудовими угодами; надбавку за вислугу років; доплату за ранг, надбавки та доплати обов’язкового характеру (оплати нічних змін, позаурочних, за науковий ступінь, за викорис­тання в роботі знання іноземних мов тощо); надбавки, що мають стимулювальний характер; премії (усі види преміальних виплат); щомісячну довічну плату науковцям; матеріальну допомогу.

- 2120 – «Нарахування на заробітну плату». Ця категорія охоплює нарахування бюджетних установ на фонд оплати праці працівників.

- 2200 – «Використання товарів і послуг». За цією категорією здійснюється оплата послуг, придбання матеріалів і предметів, які не беруться на облік як основні засоби.

- 2210 – «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар». До цієї статті належать видатки:

― на придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, включаючи канцелярське, креслярське, письмове приладдя та матеріали;

― виготовлення та придбання бухгалтерських, статистичних бланків, відомостей, а також класних журналів, бланків дипломів, свідоцтв, медалей, нагрудних знаків, грамот та іншої документації для навчальних закладів;

― придбання чи передплату періодичних, довідкових, інформаційних видань, підручників;

― придбання матеріалів та інвентарю для господарських цілей: щіток, мастики, мийних засобів, електричних лампочок тощо; видатки на прання і санітарно-гігієнічне обслуговування контингенту, який обслуговується медичними, соціально-реабілітаційними установами, військовослужбовців строкової служби;

― придбання аптечок та їх поповнення, якщо в цій установі немає медичного кабінету чи пункту;

― придбання предметів терміном служби менш як рік чи однорідних малоцінних предметів (наприклад, калькулятори, посуд, іграшки для дитячих установ, фізкультурний інвентар), а також матеріалів і предметів для науково-дослідних і навчальних робіт — реактивів, хімікалій, спеціальної посуди, тканин, насіння для дослідницьких робіт;

― виготовлення карт, схем, макетів, які мають тимчасовий характер, наприклад, для організації виставок;

― придбання сувенірів, подарунків (у тому числі новорічних)

- 2240 – «Оплата послуг (крім комунальних)»

― оплата послуг сторонніх фахівців (юридичних осіб та субєктів господарювання):

― оплата послуг з харчування на період проведення заходу;

― оплата проїзду, добових, проживання та інших витрат відповідно до законодавства тренерів, суддів, інших учасників навчально-тренувальних зборів, змагань, олімпіад, наукових конференцій тощо, які надають послуги відповідно до укладених угод;

- 2250 – «Видатки на відрядження» видатки на оплату проїзду, вартості проживання під час службових відряджень; оплата підйомних, проїзду, добових при переміщенні працівників.

- 2270 – «Оплата комунальних послуг та енергоносіїв». За цією категорією здійснюються з оплати бюджетними установами комунальних послуг та енергоносіїв, включаючи оплату енергоносіїв для виробничих та громадських потреб.

-2271 – «Оплата теплопостачання».

- 2272 – «Оплата водопостачання та водовідведення».

- 2273 – «Оплата електроенергії».

-2275 – «Оплата інших енергоносіїв». Оплата інших енергоносіїв, які використовуються в процесі виробництва теплоенергії або іншого виду енергії: дров, нафтопродуктів.

-2800 – «Інші видатки». За цим кодом здійснюються видатки, які не повязанні з придбанням товарів та послуг установами, а саме:

- сплата податків та зборів, обов’язкових платежів до бюджетів відповідно до законодавства; сплата застави або завдатку для забезпечення виконання забов’язань у зв’язку з участю у державних закупівлях;

- сплата штрафів, пені тощо, у тому числі за несвоєчасну сплату податків, збитків від інфляції;

- 3100 – «Придбання основного капіталу». За цією категорією передбачаються видатки на придбання або створення власними силами активів, віднесених згідно з законодавством до основних засобів.

- 3110 – «Придбання обладнання і предметів довгострокового користування»

- придбання невиробничого обладнання, меблів і предметів довгострокового користування для установ, у тому числі для реалізації багатоцільових проектів;

- придбання килимів, штор, сервізів, які відповідно до законодавства належать до основних засобів;

- придбання оргтехніки, комп’ютерної техніки (у тому числі придбання програмного забезпечення, яке передбачене разом з придбанням комп’ютерної техніки);

- придбання активного мережевого та телекомунікаційного обладнання;

- видатки на проведення музейних та бібліотечних фондів, придбання та випуск підручників для бібліотечних фондів навчальних закладів, придбання статутів, порадників, та спеціальної літератури для навчальних потреб.

Дата добавления: 2015-11-13