Поняття та ознайо права.

Право — це система загальнообов'язкових, формально-визначених, встановлених і охороняємих державою правил поведінки, що регулюють суспільні відносини і виражають міру свободи і справедливості.

Ознаки права:

1 Загальнообов'язковість. Правові розпорядження адресовані всім учасникам правових відносин і обов'язкові для них;

2 Нормативність. Право складається з правил загального характеру, розрахованих на неодноразове застосування.

3 Формальна визначеність. Правові норми, як правило, фіксуються письмово, вони мають чітку логічну структуру.

4 Системність. Право представляє собою цілісну систему взаємозв'язаних норм, в якій у кожної норми є своє, строго певне місце і взаємозв'язки з іншими нормами;

5 Зв'язок з державою. Право пов'язане з державою перш за все тим, що правові норми встановлюються або санкціонуються державою. Право охороняється державним примусом;

6 Регулятивна. Право виступає як регулятор суспільних відносин

7 Вираз міри свободи і справедливості. Право надає людині легальну можливість реалізувати свої інтереси, не порушуючи прав і свобод інших людей. Крім того, воно встановлює баланс між поведінкою людини і його Соціальним положенням (справедливість). У цьому полягає особова цінність права.

10. Правова норма та її структура

Норми права - загальнообов'язкові, формально-визначені правила поведінки, які встановлюються державою з метою регулювання суспільних відносин та забезпечуються його організаційної, виховної і примусової діяльністю.

Правова норма регулює групу кількісно невизначених суспільних відносин; застосовується неодноразово; діє безперервно; її дії припиняються в установленому законодавчому порядку. Вона не лише містить формально-обов'язкове правило поведінки, але і визначає умови її здійснення та міри відповідальності за її порушення, тобто має певну структуру.

За своєю структурою кожна норма включає в себе 3 елементи (частини):

1. гіпотезу

2. диспозицію

3. санкцію

Гіпотеза містить перелік умов при яких норма діє

У диспозиції основною частиною норми формується саме правило поведінку, визначається взаємні права та обов'язки учасників регульованого даною нормою суспільних відносин.

Санкція вказує на ті правові наслідки, які виникнуть при дотриманні сформульованого диспозиції правила (штраф)

11. Поняття та структура правовідносін

В процесі реалізації права, виникаю правовідносини, урегульоване правом, суспільні відносини, учасники яких наділені суб'єктивними правами та юридичними обов'язками.

Джерела правовідносин:

1. Вони виникають, припиняються або змінюються тільки на основі правових норм. Немає норми права - немає і правовідносин. Вони являють собою якусь єдність, цілісність.

2. Правовідносини - це взаємний зв'язок між суб'єктами, внаслідок якого вони наділяються взаємними юридичними правами та обов'язками, які в правовій науці прийнято називати суб'єктивними. Цей зв'язок і є правовідношення, в рамках яких праву однієї сторони відповідає обов'язок іншої і навпаки.

3. Правовідносини - це завжди двосторонній або багато сторонній зв'язок. У більшості правовідносин кожний з учасників одночасно має право і несе обов'язок.

4. Правовідносини мають вольовий характер. Це проявляється двояко. По-перше, через норми права відображається державна воля, по-друге, в силу того, що правовідносини не можуть наступити без волевиявлення їх учасників, принаймні одного з них. Необхідний вольовий акт або дія, яка дає початок правовідносинах.

5. Правовідносини охороняються і гарантуються державою.

6. Правовідносини відрізняються строгою визначеністю сторін, тобто суб'єктів, і персоніфікації їх прав і обов'язків. Правовідносини - це завжди конкретні відносини когось з кимось.

Структуру правовідносин утворюють:

1. суб'єкти правовідносин

2. об'єкти

3. зміст

Суб'єктами є громадяни, організації, держава як носії юридичних прав і обов'язків. Громадянин може стати учасником правових відносин, якщо він є носієм таких юридичних властивостей, як правоздатність та дієздатність.

Правоздатність - це здатність особи мати суб'єктивні права і нести юридичні обов'язки.

Дієздатність - це здатність особи здійснювати свої юридичні права і обов'язки особистими діями.

Зміст правовідносини - це суб'єктивні права і юридичні обов'язки його учасників.

Об'єкт правовідносини - це матеріальні і нематеріальні блага, для використання яких встановлюються держава взаємні юридичні права і обов'язки суб'єктів.

Дата добавления: 2015-11-14