Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Обґрунтування кількісного складу елементів системи електрифікованих візуальних засобів забезпечення польотів вертолітного майданчику

Список скорочень | Основні терміни та їх визначення | Зона приземлення та відриву. | Обґрунтування необхідного складу електрифікованих аеронавігаційних візуальних засобів забезпечення польотів на вертолітному майданчику | Аеронавігаційні вогні зони кінцевого заходу на посадку і зльоту | Аеронавігаційні вогні зони приземлення і відриву | Обґрунтування категорії візуальних електрифікованих засобів забезпечення польотів на вертолітному майданчику, як споживача електричної енергії | Вихідні дані для визначення потужності кабельних ліній підсистем аеродромних вогнів та вибору регуляторів яскравості | Визначення показників надійності візуальних аеронавігаційних засобів забезпечення польотів на вертолітному майданчику та оцінка їх впливу на рівень безпеки польотів |


Читайте также:
  1. Ha вивченні рельєфу та рельєфотвірних процесів і прогнозуванні за ними структурних елементів, з якими можуть бути пов'язані поклади нафти і газу базуються:геоморфологічні
  2. III. Забезпечення вихідного рівня знань-умінь
  3. V. Ресурсне забезпечення виконання протоколу
  4. XX. Забезпечення відкритості та прозорості при проведенні прийому до вищих навчальних закладів
  5. Автоматизовані інформаційні системи та їх класифікація
  6. Автоматизовані інформаційні системи у страхуванні
  7. Автоматизовані системи механічної обробки металів різанням

Вітропокажчик з аеронавігаційним маяком обираються в кількості 1 шт. кожний. Вітропокажчик розташовується таким чином, що спостерігається зі усіх сторін при заході на посадку і зльоті, тому більша кількість непотрібна.

Аеронавігаційний маяк, також, спостерігається пілотом з усіх напрямків заходку на посадку і має середній технічний ресурс 15 тисяч годин. Враховуючи те, що маяк представляє собою відновлювальний в процесі експлуатації засіб з середнім часом відновлювання працездатного стану не більш ніж 0,5 години, постійно контролюється обслуговуючим персоналом і має високий показник безвідмовності, його резервування, також, виглядає недоцільним, тому обирається один маяк в зборі з блоком електропостачання, керування та, за рішенням замовника системою автоматичного або ручного дистанційного керування силою світла у спалаху.

Кількісний склад елементів системи електрифікованих візуальних засобів забезпечення польотів вертолітного майданчику з елементами системи електропостачання ілюструється таблицею 3.1

Таблиця 3.1. Кількісний склад елементів системи електрифікованих візуальних засобів забезпечення польотів вертолітного майданчику

Найменування вибору Кількість, шт. Примітка
1. Вітропокажчик з підсвічуванням, шт..    
2. Аеронавігаційний маяк вертолітного майданчику в комплекті блоком керування силою світла спалахів, шт.    
3. Заглиблені аеронавігаційні вогні зони FATO в зборі, шт.    
4. Заглиблені аеронавігаційні вогні зони TLOF в зборі, шт.    
5. Ізолювальні трансформатори, потужністю 0,45 кВА, шт.    
6. Високовольтний неармований одножильний кабель, м 3,5 – 4,5  
7. Низьковольтний кабель, м 640/310  
8. Високовольтні конектори, пара, шт.    
9. Низьковольтні конектори, пара, шт    
10. Регулятор яскравості, шт.    

 

Для вертолітного майданчику пропонується мінімальна кількість заглиблених вогнів зон FATO і TLOF, що регламентується Стандартами ІСАО [2,3].

Слід особливо зауважити, що вибір мінімальної кількості вогнів для підсистем вогнів зон FATO і TLOF накладає жорсткі умови на показники їх надійності. Цей факт пояснюється тим, що в Стандартах ІСАО [2,3], відсутня інформація про наявність взаємного інформаційного резервування вогнів при тій їх кількості, що є мінімальною, визначеною Стандартами ІСАО. Логічно вважити, що відмова будь-якого вогню у підсистемі вогнів зон FATO або TLOF веде до відмови підсистеми, тобто з позицій надійності всі вогні обох підсистем з’єднані логічно послідовно та працездатний стан обох підсистем і системи в цілому зберігається тільки за умови працездатного стану всіх вогнів, що входять до її складу.

Таким чином, жорсткі вимоги до надійності підсистем зон FATO і TLOF є автоматичною платою за вибір мінімальної допустимої кількості вогнів цих підсистем. Виникає питання, чи виправдано таке рішення та не є воно доцільним тільки з економічних позицій? Чи буде в змозі обслуговуючий персонал забезпечити працездатний стан усіх вогнів підсистем зон FATO і TLOF при виконанні нічних польотів на вертолітному майданчику? Відповідь на ці питання виглядає наступним чином.

Мінімально припустима кількість вогнів зон FATO і TLOF обґрунтовується з урахуванням наступних факторів:

1. Світлосигнальна система вертолітного майданчику є такою, що обслуговується та відновлюється в процесі її експлуатації.

2. Періодичність технічного обслуговування системи встановлюється і регламентується регламентом технічного обслуговування, але в будь-якому випадку до початку нічних польотів вертольотів світлосигнальна система має бути приведена в справний або працездатний стан. Цей стан має зберігатись протягом усього часу використання системи за призначенням до чергової планової перевірки.

3. Світлосигнальна система вертолітного майданчику не є топологічною, вона розташовується на території, яка дозволяє в будь-який момент часу візуально визначити її технічний стан і, в разі відмови, протягом 10-20 хвилин провести відновлення працездатного стану. Цей факт сприяє забезпечення високих значень коефіцієнту готовності системи.

4. Сучасні вогні заглибленого типу, що використовуються на вертолітному майданчику, елементи системи їх електропостачання мають високі значення показників безвідмовності, наприклад, середній наробіток до відмови джерел світла фірми «OSRAM» складає до 3000 годин в номінальному режимі; реально це значення може досягати до 5000 годин, в той час, як джерело світла є самим ненадійним елементом в світлосигнальній системі вертолітного майданчику. Те ж саме можна сказати і про елементи системи електропостачання вогнів – ізолювальні трансформатори (150 тисяч годин – середній наробіток на відмову; високовольтний та низьковольтні кабелі – 150 – 200 тисяч годин – середній наробіток до відмови типу «Обрив»). Високі показники надійності елементів світлосигнальної системи з одного боку та мінімальні значення часу відновлення працездатного стану елементів, що відмовили з іншого боку, забезпечують високі значення, як коефіцієнта готовності системи, так і показників її безвідмовності. Кількісний аналіз показників надійності світлосигнальної системи зі складом елементів, що пропонується, буде наведений в розділі 4.

Усі вищенаведені аргументи дають попередні підстави вважати вибір мінімально допустимої кількості вогнів зон FATO і TLOF правильним.


Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 62 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Обґрунтування кількості кабельних ліній в системі електропостачання аеронавігаційних вогнів вертолітного майданчику| Методика визначення електричної потужності кабельної лінії для електропостачання підсистем вогнів зон FATO і TLOF

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)