Соціально-психологічний тренінг як засіб корекції

У широкому розумінні під соціально-психологічним тренінгом (СПТ) розуміється практика психологічної дії, заснована на активних методах групової роботи. При цьому мається на увазі використання своєрідних форм навчання знання, уміння і техніки у сфері спілкування, діяльності, власного розвитку і корекції.

СПТ спрямований на оволодіння певними соціально-психологічними знаннями, розвиток комунікативних здібностей персоналу, навичок, рефлексій, здатності аналізувати ситуацію, поведінку, стан як членів групи, так і свій власний, уміння адекватно сприймати себе і тих, хто його оточують. При цьому виробляються і коректуються норми особистісної поведінки і міжособистісної взаємодії, а також розвивається здатність гнучко реагувати на ситуацію, швидко перебудовуватися в різних умовах і різних групах.

Тренінг проводиться як із спеціально підібраними для цієї мети групами, так і з реально існуючими групами, а також в сім'ях. Якщо в першому випадку частіше переслідуються індивідуальні психокоректувальні цілі, то в другому завдання полягає в покращанні соціально-психологічного клімату в колективі.

Соціально-психологічний тренінг — один з методів активного навчання і психологічної дії, здійснюваної в процесі інтенсивної групової взаємодії і спрямованої на підвищення компетентності у сфері спілкування, в якому загальний принцип активності навчання доповнюється принципом рефлексії над власною поведінкою і поведінкою інших учасників групи. Для такої рефлексії і саморефлексії в групі створюються максимально сприятливі умови у вигляді можливості одержати зворотний зв'язок на поведінку кожного учасника від тренера, членів групи, проглядання відеоматеріалів.

Загальна мета СПТ — підвищення компетентності у сфері спілкування конкретизується різними вирішуваними в його процесі задачами. Залежно від пріоритету завдань, на які спрямований СПТ, він може набувати різної форми:

1. Орієнтуватися на надбання і розвиток спеціальних навичок, наприклад, уміння вести ділову бесіду, вирішувати міжособові конфлікти і т.ін.; (С338)

2. Поглиблювати досвід аналізу ситуацій спілкування, наприклад, корекція формування розвитку установок, необхідних для успішного спілкування, розвитку здатності адекватно сприймати себе і інших, аналізувати ситуації групової взаємодії.

Основні завдання, що вирішуються в ході соціально-психологічного тренінгу, можна розділити на п'ять груп:

1. Надбання психологічних знань, поглядів різних психологічних шкіл на особистість людини, процес взаємодії людей, рушійні сили цієї взаємодії, прийоми ефективного спілкування.

2. Надбання зовні виражених умінь і навичок спілкування: у парній взаємодії, у складі групи, при вступі до контакту, при активному слуханні і т.ін., тобто збагачення техніки і тактики спілкування.

3. Корекція комунікативних установок, таких як: партнерство — взаємодія з позиції сили, щирість — маніпуляція, залучення — уникнення спілкування, наполегливість — погоджування, тобто вироблення власних стратегій спілкування.

4. Адекватне сприйняття себе і інших в ситуаціях спілкування.

5. Розвиток і корекція особистості, її глибинних утворень, вирішення особових екзистенціальних проблем.

Перераховані завдання відбивають основну складову діяльності професійного комунікатора, її психологічний комунікативний аспект. Атмосфера психологічної безпеки і комфорту, що створюється в ході тренінгу, дозволяють учасникам виявити набір поведінкових емоційних стереотипів і, отримавши зворотний зв'язок на свою поведінку, усвідомити вірогідні помилки у взаємодії з людьми, можливості інших, продуктивніших підходів до спілкування, набути нових навичок взаємодії. Кожен тренінг в тій чи іншій мірі вирішує перераховані завдання і цей захід залежить не лише від тренінгу, але і від мотивації, цілей, особистих проблем учасників групи.

СПТ проводиться в групах по 8—12 чоловік під керівництвом психолога, що пройшов спеціальну підготовку.

Звичайний цикл занять розрахований на 30—50 год, однак тривалість його можна варіювати залежно від характеру вирішуваних задач. В той же час досвід показує, що нетривалі заняття (менше 20—24 год.) не (С339) дозволяють у повній мірі реалізувати оптимальну програму СПТ і знижують її ефективність.

Заняття можуть проводитися з інтервалами в 1—3 дні і середньою тривалістю кожного заняття 3 год. Але ефективнішою формою організації роботи є марафон — декілька занять підряд по 8—10 год. безперервної роботи.

У процесі СПТ застосовуються різні методичні прийоми: групова дискусія (базовий методичний прийом), рольова гра, невербальні вправи і т.ін. Використання в ході занять відеозапису істотно підвищує ефективність СПТ, надаючи учасникам (поряд із зворотним зв'язком, отриманим від інших членів групи) об'єктивний зворотний зв'язок.

СПТ набув широкого поширення передусім як складова частина підготовки фахівців різного профілю: керівників, педагогів, лікарів, психологів, соціальних працівників і т.ін.

Підготовка фахівців у області психокоррекції, що передбачають використання групових форм у своїй роботі, також включає СПТ|, оскільки поряд із теоретичними знаннями, фахівець повинен володіти практичними навичками, а саме: бути компетентним в спілкуванні (це один із суттєвих компонентів успішної професійної діяльності в спеціальностях, орієнтованих на соціальну взаємодію); уміти встановлювати емоційний контакт; організовувати простір спілкування; ідентифікувати емоційний стан по експресивних характеристиках поведінки; створювати сприятливий клімат спілкування; вислуховувати і розуміти клієнта; контролювати власну експресивну поведінку, позу, міміку, жестикуляцію; аргументовано висловлювати свою точку зору; вирішувати конфліктні проблемні ситуації.

Оволодіння даними навичками і надбання досвіду ефективнішого їх застосування на практиці і є завданнями СПТ для психологів. На групових заняттях за допомогою ігор можуть виявлятися і аналізуватися помилки, що допускаються у спілкуванні з клієнтом, отримується досвід ведення бесіди, здійснюється корекція власного емоційного стану.

Не менш важливе завдання СПТ, що вирішується в системі підготовки психологів, — виявлення поведінкових стереотипів, властивих учасникам групи. Очевидно, що стереотипи, що утрудняють успішне спілкування, заважають професійній (С340) діяльності психолога. Проте стереотипи в звичайному спілкуванні, сприяючі успіху, повинні бути відрефлексовані, оскільки в професійній діяльності можуть виявитися небажаними.

Під час заняття групи СПТ, в процесі безпосередньої групової взаємодії отримуються знання у галузі психології особистості, групи, спілкування, взаємостосунків, що складаються між людьми; розвиваються здібності адекватно і повно сприймати себе і інших; підвищується чутливість до групових процесів; виробляються навички використання цього досвіду в своїй професійній діяльності.

Результативність СПТ у вирішальній мірі залежить від дотримання в групі загальноприйнятих принципів. Основні з них: активність на заняттях, принцип відкритого зворотного зв'язку, принцип «тут і тепер», довіра у спілкуванні.

Дата добавления: 2015-11-14