Методика дослідження.

Перша частина лабораторної установки (рис. 3.22).

1. Ввімкнути НВЧ генератор і по індикатору переконатися в наявності електромагнітних коливань. Штир у поперечній щілині установити в центрі хвилеводу і ручкою РЕГУЛЮВАННЯ ВИХОДУ генератора установити рівень сигналу, зручний для відліку по шкалі вимірювального приладу.

2. Досліджувати амплітуду електричного поля в поперечному перерізі хвилеводу, для чого, переміщаючи штир від однієї вузької стінки до іншої, виміряти амплітуду електричного поля з дискретністю, зазначеною в журналі звітів по лабораторних роботах.

Після виміру для зменшення впливу на режим у хвилеводі штир установити в одне з крайніх положень.

3. Вимірити за допомогою ВХЛ для різних частот генератору довжину хвилі у хвилеводі як подвоєну відстань між сусідніми мінімумами напруженості електричного поля у режимі стоячих хвиль (при Z_Н =0) та побудувати графік залежності довжини хвилі у хвилеводі від довжини хвилі генератора.

Друга частина лабораторної установки.

4. Досліджувати амплітуди електричного поля в подовжній площині, для чого:

- ручкою РЕГУЛЮВАННЯ ВИХОДУ і настройкою резонатора вимірювальної голівки домогтися рівня сигналу, зручного для відліку на вимірювальному приладі ВХЛ;

- переміщаючи вимірювальну голівку ВХЛ, виміряти амплітуду напруженості електричного поля в 10-12 перетинах хвилеводу (по 2-3 перетини мінімуму і максимуму і по одному перетину між ними). При кожному вимірюванні амплітуди відраховувати по шкалі ВХЛ положення даного перетину.

Виміри зробити при закороченному і при відкритому (випромінюючому) кінцях хвилеводу, а також при індуктивному, ємнісному і навантаженню, яка близька до погодженого.

5. За результатами вимірів визначити довжину хвилі в хвилеводі, КСВ, КБВ, Г, побудувати графіки розподілу амплітуд напруженості електричного поля в поперечному і поздовжньому перетинах хвилеводу.

Примітка 1. При побудові графіків розподілу амплітуд поля уздовж хвилеводу початком відліку вважати найближче до навантаження еквівалентний перетин, тобто перетин вузла напруженості електричного поля при закороченому хвилеводі.

6. Розрахувати опір відкритого кінця хвилеводу, для цього:

- виділити еквівалентні перетини на графіках розподілу амплітуд напруженості електричного поля уздовж хвилеводу;

Примітка 2. Розташування еквівалентних перетинів визначається в режимі стоячих хвиль у коротко замкнутому хвилеводі. Так як при цьому напруженість електричного поля в перетині навантаження дорівнює нулю, то еквівалентними перетинами хвилеводу є перетини вузлів напруженості електричного поля.

При незмінній частоті генератора розташування еквівалентних перетинів не залежить від величини і характеру опору навантаження.

- визначити відстань l_е від перетину мінімуму при відкритому кінці хвилеводу до найближчого еквівалентного перетину убік генератора (рис. 323);

- розрахувати опір відкритого кінця хвилеводу по формулі

де ; ; ; a .

але по діаграми Вольперта-Смита.

7. Розрахувати абсолютну погрішність виміру КСХ по формулі

,

де - відносна погрішність виміру КСХ у відсотках. Ця величина визначається класом точності ВХЛ і приведена в описі конкретних ВХЛ.

Зміст звіту

1. Перелік аппаратури використаної в лабораторній роботи і номери приладів.

2. Принципіальна схема лабораторної установки.(по рис. 3.22)

3. Таблиці з результатами досліджень.

4. Графіки залежностей.

5. Результати розрахунку опору навантаження методом еквівалентного перетину.

6. Висновки по результатам досліджень.

Дата добавления: 2015-11-14