Читайте также:
|
|
Лабораторна установка має дві частині Сруктурна схема першої частині лабораторної установки приведена на рис. 3.22. Схема другої частині має також структуру рис.3.22, тільки без відрізка хвилеводу з поперечною щілиною та другого індикаторного пристрою.
Рис.3.22.
Джерелом електромагнітних коливань служить генераторі 10-ти і 3-х сантиметрового діапазонів. Генератор зв'язаний з досліджуваною установкою коаксіальним кабелем. Збудження основної хвилі в прямокутному хвилеводі здійснюється штирьовим трансформатором типів хвиль. Трансформатор конструктивно може бути виконаний як з настройкою, так і без неї. Далі енергія НВЧ коливань через вимірювальну хвилеводну лінію надходить до відрізка хвилеводу з поперечною щілиною та у навантаження.
Дослідження ЕМП у подовжній площині виконується за допомогою ВХЛ шляхом переміщення вимірювальної голівки уздовж щілини. Сигнал від резонатора вимірювальної голівки через детектор надходить на індикаторний (вимірювальний) пристрій.
Для дослідження амплітуди поля в поперечному перерізі хвилеводу використовується хвилевід з поперечною щілиною, у яку введений рухливий прийомний штир (зонд). Щоб поперечна щілина не випромінювала, вона закрита металевим клином, у якому є отвір для штиря. Після детектування сигнал надходить на вимірювальний пристрій.
Завдання на дослідження.
Перша частина лабораторної установки (рис. 3.22).
1. Досліджувати розподіл амплітуд напруженості електричного поля в поперечному перерізі хвилеводу.
2. Вимірити за допомогою ВХЛ довжину хвилі у хвилеводі для різних частот генератору.
Друга частина лабораторної установки.
3. Досліджувати розподіл амплітуд напруженості електричного поля в подовжній площині при заданих навантаженнях.
4. Визначити опір відкритого кінця хвилеводу методом еквівалентного перетину.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 60 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
При цьому необхідно виконати умову | | | Методика дослідження. |