Мистецтво управління установою

Головними чинниками ефективного управління установи є наступні:

1. Щоб виконати певні завдання керівникові належить сполучити в єдину систему фінанси, персонал і час.

2. Людські ресурси - це одна з важливих ділянок. В середньому 80 відсотків свого робочого часу керівники витрачають на роботу з людьми, аби забезпечити ефективну й успішну роботу установи.

3. Ще одним важливим чинником успішної перебудови в управлінні є матеріально-технічне забезпечення установи. Сюди входить безліч щоденних практичних проблем. Керівник мусить не шкодувати зусиль і часу, щоб створити й підтримувати оптимальні умови для безперешкодної та ефективної щоденної діяльності установи.

4. У свою чергу, управління установою стає можливим у контексті загального і безперервного вдосконалення.

Визначальним для управління людьми є уявлення про людську сутність. Керівники поводяться з підлеглими залежно від своїх поглядів на людей взагалі і на службовців зокрема. Свою діяльність керівники розглядають, головним чином, відповідно до двох основних, але несхожих, поглядів, які умовно можна поділити на теорії X та теорія Y.

Той, хто додержується теорії X, вважає, що:

· працівникам притаманна огида до праці, і вони при найменшій нагоді ухилятимуться від неї;

· звідси випливає, що необхідно змушувати працівників добиватися бажаних результатів силою або погрозами;

· працівники уникають відповідальності, вважаючи за краще, щоб ними керували інші; найвищою потребою більшості працівників є почуття безпеки, їм бракує почуття здорового честолюбства та потреби ризикувати.

Прибічники теорії Y гадають, що:

· працівники вважають працю такою ж природною, як відпочинок або розваги;

· хист до творчості і здатність приймати правильні рішення притаманні багатьом людям;

· звідси випливає, що працівники виявлятимуть самостійність і самоконтроль, якщо вони знатимуть, які цілі стоять перед ними;

· працівники погоджуватимуться брати на себе відповідальність і навіть прагнутимуть ще більшої відповідальності.

Вищезгадані теорії - це передбачення, які завжди справджуються: цілком імовірно, що насправді кожний керівник пізнає з досвіду саме те, що він сподівається пізнати. І, відповідно, що людина сподіваєтеся сприйняти, те, напевно, і сприйме. Таким чином, керівники, які дотримуються теорії X, знайдуть докази своєї правоти і діятимуть згідно з цими „доказами”. Керівники, які додержуються припущень теорії Y, знайдуть їм підтвердження.

Постає питання: котра з цих теорій краще відповідає дійсності? Різні ситуації призводять до різних висновків. Хто вірить у правильність теорії X, той вважає, що менеджмент - це „підштовхування людей”, а хто вважає слушною теорію Y, той дотримується тієї точки зору, що менеджмент - це „витягування” людей.

В будь-якому випадку, більшість працівників прагнуть пишатися всім, до чого вони причетні, і при нагоді вони докладуть усіх зусиль, щоб було чим пишатися. Тому менеджмент повинен бути каталізатором.

Дата добавления: 2015-11-14