Тема: Розряди часток та їх правопис

Мета:

- шляхом практичних вправ і усних відповідей виявити знання студентів про частки;

- ознайомити з розрядами часток.

Обладнання: таблиці, схеми.

Завдання для виконання:

Завдання 1. Складіть по два речення із ловами: давай, було, бувало, так, як, може, точно, просто, саме, рівно, все так, щоб в одному з речень кожне з цих слів витупало повнозначним словом, а в другому – часткою.

Завдання 2. Перекладіть подані нижче частки українською мовою і складіть з ними речення. Порівняйте правопис часток в обох мовах.

Ведь, даже, ми, -либо, -ка, только, -вовсе не, разве, неужели.

Завдання 3. Перепишіть речення. Підкресліть частки і визначте розряд їх.

1. Чи модна забуть, як шуміли гаї у моїй стороні? 2. Як радісно мені, що знову сніг розтане й зелене убрання одягнуть дерева. 3. Учитель мій! Ось ідеш ти повільною ходою і слухаєш, як день шумить життям. 4. Так хай же променем цвіте у трудовій путі, хто за майбутнє золоте все віддає життя. 5. Ще задумані далі безкраї зачаровують душу мою, коли жито в полях достигає і зозуля кує у гаю. 6. Згадаю хоч співом сумним про юність мою золотую. 7. Почекай-но, дівчино, ще й для тебе троянди восени розцвітуть.

Завдання 4. Складіть і запишіть речення з частками: невже, хіба, еге, ледве, навряд, де, от, точно, давай. Визначте, до яких розрядів належать вони і яку функцію виконують щодо окремих слів або речення в цілому.

Завдання 5. Перепишіть речення, розкриваючи дужки. З’ясуйте правила правопису часток.

1. Полий цю яблуню – ад(же) вона із яблуками. (Не)хай(же) сад всесвітній устає там, де ридала мати на руїні. 2. Як були ми малими і(ще), як збирались іти на край світу, ми любим вмиватись дощем, що(б) скоріше рости і міцніти. 3. Я хотіла(б) людям для підмоги у кожну мить подати голос свій. 4. Я тільки(що), друже, була на Дніпрі, - твоя Україна квітує. 5. Грім на вогненному списі злетів у вись і вибухнув над ними, і (хтозна)де опипав(ся) униз.

Запитання для самостійної роботи за модулем 2.

1. Яка частина мови називається іменником?

2. Які є лексико-граматичні групи іменників. Наведіть приклади.

3. Як визначається рід іменників?

4. Які іменники вживаються тільки в однині?

5. Які іменники вживаються тільки у множині?

6. Як відмінюються іменники, що вживаються тільки у множині?

7. Яка частина мови називається прикметником?

8. Які значення виражає прикметник (колір, розмір, смак тощо)?

9. На які розряди за значенням поділяються прикметники?

10. Які ступені порівняння мають якісні прикметники? Як вони утворюються?

11. На які групи поділяються прикметники при відмінюванні?

12. Дайте визначення числівника як частини мови.

13. Чому числівники поділяються на кількісні і порядкові?

14. Чому кількісні числівники поділяються на групи?

15. Як числівники пов’язуються з іменниками?

16. Назвіть основні типи відмінювання числівників.

17. У чому особливість відмінювання складних числівників?

18. У чому особливість відмінювання складених кількісних числівників?

19. Що означає термін «займенник»?

20. Чому займенник вивчається після іменника, прикметника, числівника?

21. Розряди займенників. Ілюстрації з творів художньої літератури.

22. Особливості відмінювання займенників.

23. У чому різниця між дієсловами та іменниками, що означають дію?

24. Що таке інфінітив і як він утворюється?

25. Які граматичні категорії має дієвідмінювана форма дієслова? Наведіть приклади?

26. Що таке стан дієслова? Які є стани дієслова і що вони означають? Наведіть приклади дієслів, які належали б до різних станів?

27. Що таке категорія особи? Якими засобами виражаються форми особи дієслів у теперішньому, минулому і майбутньому часі?

28. Як виділяються інфінітивна основа й основа теперішнього часу дієслів, які дієслівні форми від них утворюються?

29. Що виражає категорія часу дієслів? Які є часи дієслів в українській мові?

30. Що виражає форма минулого часу? Як утворюються форми минулого і давноминулого часу?

31. Дієслова якого часу мають категорію роду і як вона виражається?

32. Що виражає категорія способу? Як утворюються форми умовного і наказового способу?

33. Які особливості в уживанні форм умовного і наказового способу?

34. Що таке дієприкметник? Чому ця форма так називається? Які функції можуть виконувати дієприкметники в реченні?

35. Як утворюються активні й пасивні дієприкметники теперішнього і минулого часу?

36. Що таке субстантивація дієприкметників? Наведіть приклади субстантивованих дієприкметників?

37. Що таке дієприслівник? Які синтаксичні функції виконують дієприслівники?

38. Як утворюються дієприслівники доконаного і недоконаного виду?

39. Змінними чи незмінними словами є прислівники? Чи мають вони закінчення?

40. На які групи поділяються означальні й обставинні прислівники? Наведіть приклади.

41. Які є ступені порівняння прислівників?

42. Чому від прислівників типу вчора, вголос, всюди форми ступенів порівняння не утворюються?

43. Від слів яких частин мови утворюються прислівники?

44. Чим пояснити, що слова близько, просто, довкола, ще, як вживаються у мові то як прислівники, то як службові слова?

45. Як пишуться прислівники? Наведіть приклади.

Дата добавления: 2015-11-14