Що вміщує в собі елементи держ. медицини у стародавньому Римі.

У Римі в умовах великої держави медицина одержала значно більші можливості розвитку, ніж в інших східних рабовласницьких державах з їх більш низьким рівнем продуктивних сил і патріархальними пережитками. Високий рівень розвитку державності виявився у створенні постійної армії. Далекі походи римських легіонів у місцевості, що значно відрізняються кліматом і санітарними умовами, сприяли виникненню різноманітних захворювань. Щоб зберегти боєздатність армії і надавати хірургічну допомогу в битвах, були створені військові госпіталі (валетудинарні, буквально — здравниці), виділені табірні лікарі.

До нашого часу збереглися сліди санітарних споруджень, що обслуговували мирне населення великих міст римської держави і насамперед самого Риму. Велика кількість рабів дозволяла здійснювати будівництво великих споруджень для міського благоустрою і санітарії: водопроводів, каналізацій, бань та ін. Пам’ятником міського благоустрою Давнього Рима залишаються і великі лазні-терми (з III ст. до н. е. і пізніше); деякі з них були розраховані на тисячі купаючихся одночасно. При термах були майданчики для фізичних вправ і змагань, відпочинку і прийому їжі, народних зборів та ін.

У законах римлян існували постанови санітарного характеру: заборона ховати померлих всередині міста, розпорядження користуватися для пиття водою не з Тібру, на берегах якого розташований Рим, а струмковою водою з Сабінських гір та ін. Спостереження за проведенням санітарних заходів входило до обов’язку спеціальних міських чиновників (не лікарів) — едилів. В імператорському Римі була введена посада архіятрів — головних лікарів, що спостерігали за іншими лікарями. Згодом архіятри були введені у віддалених провінціях

45. Становлення анатомії як науки в епоху Відродження в Зах. Европі. Везалій і його твій "Будова людського тіла"

У добу Середньовіччя в анатомії людини не здійснено істотних відкриттів. У цей період заборонені розтини, виготовлення скелетів. Анатоми доби Відродження в Зах. Европі першими після античних лікарів зробили спроби вивчення будови людини і процесів, що відбуваються в ній, і започаткували наукову медицину й анатомію. Вони домоглися дозволу на проведення розтинів. Були створені анатомічні театри для проведення публічних розтинів. Основоположники наукової анатомії — Леонардо да Вінчі, Андрій Везалій і Вільям Гарвей.

-Леонардо да Вінчі (1452—1519) зацікавився анатомією як художник, однак надалі захопився нею як наукою, одним з перших став розтинати трупи людей для дослідження будови людського тіла. Леонардо да Вінчі першим правильно зобразив різні органи людського тіла, вніс великий внесок у розвиток анатомії людини і тварин, а також явився основоположником пластичної анатомії.

-Андрій Везалій (1514-1564) досліджуючи людські трупи, виправив усю тогочасну анатомію, відзначив близько 200 істотних помилок Галена. Він переконливо спростував твердження Галена, що правий шлуночок серця у дорослих сполучається з лівим. Везалій критикував помилки Галена спочатку дуже обережно, у формі шанобливих «коментарів». Та, зібравши свої анатомічні дослідження і систематизувавши їх, він опублікував у 1543 р. великий твір «De humani corporis fabrica, libri septem» («Будова людського тіла, в семи частинах»). У І книзі описано скелет, II - зв'язки та м'язи, III - судини, IV - нерви, V - нутрощі, VI - серце, органи дихання, VII - мозок.

-Англійський лікар, анатом і фізіолог Вільям Гарвей (1578—1657), як і його попередник Везалій, вивчав організм, користуючись спостереженнями і досвідом. При вивченні анатомії, Гарвей не обмежувався простим описом структури, а підходив з історичної (порівняльна анатомія і ембріологія) і функціональної (фізіологія) точок зору. Гарвей стверджував, що усяка тварина походить з яйця. Це положення дає право вважати Гарвея основоположником ембріології. Гарвей довів циклічність кровообігу і тим самим відкинув вчення Галена про «пневму» і припливи й відливи крові. Результати своїх досліджень Гарвей виклав у знаменитому трактаті «Анатомічне дослідження про рух серця і крові у тварин» (1628), де стверджував, що кров рухається по замкнутому колу судин, проходячи з артерій у вени через дрібні трубочки

Дата добавления: 2015-11-14