Острозька академія

Заснування Острозької Академії

Заснування Острозької Академії відносять до 1576 р. Вибір саме Острогапояснюється:

а) зростанням економічного значення міста (особливо після остаточного утвердження тут К.-В.Острозького у 1574-1576 рр.),

б) центральним положенням його серед володінь князів Острозьких (їх„домоначальний град”);

в) розташуванням тут одного з центрів єпархії (Луцького і Острозького єпископства) з кафедральним собором (замкова Богоявленська церква),

г) існуванням культурних традицій (церкви і монастирі з їх бібліотеками,розвиток іконопису та музичного (хорового в першу чергу) мистецтва та ін.).

Засновником Острозької Академії є К.-В.Острозький, найбільший магнат Речі Посполитої, посідач ряду важливих державних посад. Це об'єднання матеріальної і владної сили разом з знатністю роду давали можливість князю відігравати помітну роль в політичному житті держави та її окремих регіонів (Волині, Київщини) та в релігійних справах (К.-В.Острозький відстоював рівність різних конфесій, захищав православ’я, виступав з ідеєю створення окремого патріархату в Речі Посполитій з можливим центром в Острозі).

Важлива роль у функціонуванні будь-якого культурно-освітнього закладу належала матеріальному забезпеченню. Першою фундаторкою Академії була племінниця К.-В.Острозького Гальшка Іллівна княжна Острозька. В своєму тестаменті (заповіті), написаному у березні 1579 р. в м. Турові і внесеному до Луцьких урядових (земських) книг у січні 1583 р., вона записала „на шпиталь і академію Острозьку” 6000 кіп грошів (копа – 60 грошів) литовських на Луцькому монастирі Св. Спаса і селі Доросинь. Прибутків з них було недостатньо для функціонування навчального закладу,науково-культурного центру та друкарні. Тому у лютому 1585 р. вже кн.К.-В.Острозький передає на шпиталь придбану ним Суразьку волость (м.Сураж та 8 сіл), що було затверджено королем. У шпиталі могли проживати православні. Патронат над ним здійснювали син князя Олександр (єдиний православний його нащадок) та Луцький і Острозький владика. В дійсності Суразька волость була наданням (фундацією) більш широким -не лише на шпиталь, а на весь Острозький культурно-освітній осередок, на Академію. Про це свідчить надання з Суразьких маєтностей (після затвердження фундації на шпиталь королем) коштів для викладачів академії(360 злотих) та фундація онуки К.-В.Острозького Ганни-Алоїзи (в заміжжіХодкевич) Острозькому костелу, в якій прямо вказується, що Суразька волость була надана „на школу грецьку і латинську”.

69. У VII ст. під зеленим стягом ісламу була зібрана велетенська імперія арабів, від Гібралтару на заході до Середньої Азії на сході. Проіснувавши півтора століття, імперія розпалась на окремі халіфати.

Араби зробили значний внесок у розвиток культури і науки, зокрема медицини. Наука зосереджувалась у товариствах освічених (меджліс-уляма) і будинках науки (даріл-фінум).

Араби винайшли так звані арабські цифри, додавши до раніше відомих нуль; започаткували аналітичну геометрію, тригонометрію і алгебру (аль-джабр). В астрономії вирахували географічні широту і довготу. Розвинули хімію, якій дали назву аль-хімія, отримали азотну, соляну кислоти, спирт (алкоголь), водяну баню, застосували фільтрування. Винайшли перо для писання, водяний і механічний годинники, магнітну голку, збільшувальне скло. Найвидатнішим арабським вченим був Магомед-аль-Хорезмі. ‘

Великих успіхір було досягнуто в галузі медицини. Вона зосереджувалась у приватних лікарнях і медичних школах при них.

Аптека, як медичний заклад, бере свій початок із арабських халіфатів.

До найвидатніших представників арабської медицини належать: Аль-Разі (850-923 рр.) та Ібн Сіна (980-1037 рр.).

Аль-Разі був засновником Багдадської лікарні і медичної школи. Для будівництва лікарні Аль-Разі пропонував розвішувати м’ясо в різних місцях міста _і будувати там, де воно найдовше збережеться. Він рекомендував перевіряти в лікарнях описи хвороб, які не завжди збігатимуться з описаним, закликав лікарів відкривати нові лікарські засоби.

Дата добавления: 2015-11-14