ЛЕКЦІЯ. Києвомогилянська академія як центр розвитку. Епоха просвітництва

• Поняття просвітництва та його специфічні риси

• Братський рух в Україні: від Відродження до Просвітництва

• Києвомогилянка як центр просвітницької культури в Україні

• Основні представники Києвомогилянки та значення їх діяльності для розвитку освіти і науки словянської держави

Просвітництво - етап у розвитку зх-європейської культури 17-18 ст та характеризується наступними рисами:

• Визначальна цінність розуму та раціональність

• Формування науковоіі картини світу (проникнення наукових знань на рівень повсякденного світогляду)

• Становлення науки як соціального інституту

• Науково технічна революція та прогрес

В укр культурі Просвітництво починається з 30х років 17 ст і триває до 19 ст.

Першими просвітницькими центрами в укр культурі стають братства.

Братства - об'єднання вільних громадян, міських громад, які прагнули здійнювати управління у межах не політичної сфери життя громади. Братства як правило здобували статус ставропії (незалежності від місцевих єпископів, підпорядкування безпосередньо константинопольському патріархату). До основних сфер занять братств:

• Релігійно полемічна функція (опір католицькій експансії, виступали проти унії)

• Освітньо-наукова функція (обєднували найвідоміших вчених того часу, здійснювали книгодрукування, організовували власні школи). У братських школах давалась початкова та елементи вищої освіти. Братсва забезпечували доступність освіти усім верствам населення.

• Соціально економічна функція.

Згодом братські школи набувають ознак тогочасних університетів, викладаються дисциплині тривіуму і квадривіуму, основи філософії та богословя. Братські школи стають активними пропагандистами просвітництва.

Братства мали власну казну, здійнювали допомогу бідним, засновували шпиталі, бібліотеки тощо.

Братський рух став прототипом громадянського суспільства в Україні. В сер 17 ст майже кожне укр місто мало власне братство, що свідчить про масовий характер просвітницької культури. Ідеї братств були підтримані тогочасною козацькою старшиною, що забезпечили просвітницьку діяльнісь і в межах війська запорозького. Братський рух вважається фрмування національної української культури. Найбільш впливовим стали Львівське та Київське братства. Львівське - одне з найстарших, мало власний статут, казну, друкарню, школу. Львівське братство відіграло важливу роль у протистоянні з католицизмом на зх-укр землях та збереження нац ідентичності українців. Найвідомішими представниками Львів Братсктва є Йов Борецький, Стефан Зизаній, Кирило Транквіліон, Ставровецький.

Київська братсвовважають одним з найб за чисельністю та одним знайвпливовіших. Засноване наоснові вченого гуртка Могилянки 1612 р. У власністьбратства переходить Лаврська друкарня.

Представники: Ісая Копинський, Мелетій Смотрицький, Касіян Сакович,Хоса Євлевич.

1632 - братська школа набуває статус колегіуму. Працює за зразком західних Вузів.

Згодом набуває статус академіїї та отримує назву могилянський.

Визнається як академія спочатку з боку польської влади 1648 р, а згодом і з боку Росії 1701 р.

Працює як світських навч заклад до 1817 року. З 1817 - стає Києвською духовною академією.

Навчання в Могилянці тривало 12 років та охоплювало 8 ординарних та більше 20 неординарних класів. Перші 4 - граматичні (нижчі), з яких розпочиналаось навчання (класичні мови, польська, церковнослов, німецька, учні опановували античні книги). Наступні 2 - середні - клас риторики, клас поетики. 2 вищі класи - філософія та богословя. В класі філософіі вивчалась логіка, теорія пізнання, метафізика, етика, природничі дисципліни (математика, фізика, біологія, географія...). Післяопнування класу богословья випускник отримував ступінь магістра.

Неординарні класи: архітектура, драматургія, астрономія, музика...

Навчання в Могилі мало демократичні позиції. Керівництво академії обиралося студентами та професорами, ректорами та професорами ставали найавторитетніші вчені і випускники. Студентами вважалися лише ті, хто навчався на останніх класах, інші називалися спудеями.

Щороку навчалися близько 1,5 тис осіб.

Значення Могилянки.

Діяльність Могилянки мала вплив не лише на укр культуру, а й на розвиток просвітництва в Росії, Білорусії. Наприклад, Симеон Полоцький (з могили) засновує в Москві словяно-греко-латинську академію, яка в 1755 р. завдяки зусиллями М.Ломоносова (теж випускник могили) стає університетом. Інокентій Гізель, Феофан Прокопович стають авторами і реалізаторами петровських реформ. І.Гізель очолює свяшенний синод Рос імперії, бере участь в заснуванні Петербурзької академії наук. Ф.Прокопович тривалий час працює помічником Петра 1 і реалізує на практиці свою концепцію освіченої монархії, стає натхненником соц реформ Петра 1. Гергій Кониський започатковує національне відродження у Білорусії. Випускники Могили засновують ряд навчальних закладів у Полтаві, Харкові, Чернігові, Москві, Ростові.

Могила стає центром розвитку барокового мистецтва в Україні.

До найвідоміших представників Могили належать: Симеон Полоцький, Йосип Кононович-Горбацький, Інокентій Гізель, Лазар Баранович, Іоаникій Галятовський, Данило Туптало, Іоасаф Кроковський, Стефан Яворський, Георгій Кониський, Феофан Прокопович, Григорій Сковорода.

Дата добавления: 2015-11-14