ТЕМА: Дохристиянський період розвитку УК

1. Складники та джерела УК

2. Міфологічний простір давніх слов'ян

3. Пантеон та специфічні риси словянської міфології

Складниками УК називають - сукупність культуротворчих елементів, які створюють основу для формування окремих епох УК і впливають на неї упродовж різних історичних періодів її розвитку.

Джерела - цілісни культурні утворення, які мали вплив на виникнення УК на початку її становлення.

Основні складники УК:

• І група

◦ Доіндоєвропейські

◦ Індоєвропейські

◦ Прасловянські

◦ Балканські

◦ Іранські

◦ Алтайські

• ІІ група

◦ Античні

◦ Германські

◦ Візантійські

◦ Західноєвропейські

До основних джерел відносять:

• Трипільська культура

• Культури кочових племен

• Словянські культури (черняхівська, зарубенецька, мізинська, київська археологічні культури)

Найголовішим джерелом і складником духовної культури постає словянська міфологія.

Міф - певна оповідь, яка має наступні специфічні ознаки:

• Дифузність - ознака міфологічного мислення, яка полягає у нечіткому розрізненні субєктивного і обєктивного, реального і ідеального, індивідуального і колективного, речі і її атрибуту, причини і наслідку тощо.

• Образність - суть полягає в тому, міфологічне мислення оперує переважно чуттєвими образами і символами.

• Сакралізований час і нормотворчість - міфологія оперує таким часом, який ще не представлений у модусах минулого, теперішнього і майбутнього, який повністю визначається просторовими змінами і який постає зразком, нормою, прецедентом поведінки.

• Синкретичність - в міфі в зародковому вигляді містяться елементи майбутнього розвитку мистецтва, релігії, науки, філософської думки тощо.

Міфологічний простір давніх слов'ян має особливу просторову та часову структуру. В основу просторового структурування світу у словянській міфології покладена будова людського тіла. Виокремлюються 4 сторони та 3 рівні світу, структура має ціннісне навантаження та відображає особливості географічного положення, способу господарювання слов'янських етносів. Основним у словянській міфології вважався східний напрямок, протилежним йому, яких символізував рух назад, захід. Праву сторону світу відображав південь, лівою північ.

Виокремлюють 3 рівні світу: верх, середина і низ; ці рівні мають ціннісне навантаження.

Важливим елементом структури світу постає образ кола, яке символізує розподіл світу на своє і чуже.

Для позначення структурних елементів світу словяни використовують і кольорову символіку: Сх - синій, пд - червоним, зх - білим, пн - чорний, цетр світу - жовтий або золотистий колір.

Просторова структура в словянській міфології доповнювалася часовою. В кожній просторовій стороні світу відповідала динамічна характеристика простору у вигляді частини доби та частини року.

Важливим елементом постає образ світового дерева, який відображав співвідношення людини та світу, сакрального і повсякденного, індивідуальне і соціальне.

До основних символів світового дерева можна віднести:

• Кольорові

• Космічні

• Сімейні - чоловік, жінка, діти

• Органи тіла - голова, серце, утроба

• Типи душі - розумна, чуттєва, порив

Специфічні риси словянської культури:

• Особливий спосіб просторового і часового структурування світу

• Наявність образу світового дерева

• Домінування соціальних та антропологічних міфів над космологічними, героїчними, міфами про створення світу

• Бінарність або подвійність

• Варіативність

На самостійне опрацювання:

Пантеон богів відповідно до уявлень Володимира

Образ світового дерева

Лекція (заміна)

Дата добавления: 2015-11-14