Об’єкт та предмет історії медицини, її періодизація

Історія медицини та медсестринства є складовою частиною загальної історії науки, але відрізняється значною своєрідністю, зумовленою її об’єктом. Об’єкт історії медицини – медицина у всій своїй складності й масштабності. Можна виділити кілька провідних особливостей медицини.

По-перше, медицина має біосоціальний характер, оскільки нормальне та патологічне функціонування людського організму забезпечується як його морфологією, фізіологією, генетичними закономірностями, так і умовами життя, праці, навколишнього середовища, доступністю допомоги тощо.

По-друге, медицина – це багатовимірне явище, яке вміщує наступні визначальні складові:

- комплекс знань про здоров’я та хвороби людини, умови його індивідуального та суспільного життя; відповідно до найбільш поширеної класифікації медичні науки розподіляють на медико-біологічні, клінічні і медико-профілактичні;

- медичну діяльність, спрямовану на забезпечення фізичного та психічного здоров’я людини;

- систему організації охорони здоров’я, яка визначається ступенем розвитку суспільства в цілому, зокрема, соціально-економічним ладом, державним устроєм.

По-третє, у сучасному світі існують три глобальних напрями медицини: народна, традиційна і наукова. Народна медицина – найбільш стародавня, вона містить сукупність знань, накопичених емпіричним шляхом. Традиційна медицина – більш вузьке та молоде поняття, в її основі зазвичай лежить релігійно-філософське вчення. Оскільки в нашій країні цей напрям став активно розвиватися нещодавно, його часто позначають антонімом – нетрадиційна медицина. Наукова медицина спирається перш за все на експеримент, інші наукові методи дослідження;

Предметом історії медицини є закономірності становлення, функціонування та розвитку медицини у тісному зв’язку з усіма іншими науками та соціальними інституціями. Однією з таких закономірностей є зростання ролі медичних сестер в охороноздоровчій діяльності. Невід’ємною частиною історії медицини є вивчення того, як змінювалися уявлення про особистість лікаря, медичної сестри, про вимоги до лікарського фаху, відповідних обов’язків тощо.

Медицина є важливим елементом загальної людської культури. Значним був вплив на медицину таких чинників як характер економіки, суспільно-політичний лад, пануючий світогляд, рівень розвитку природничих наук. У свою чергу, рівень розвитку і досягнення медицини багато в чому визначали соціальний прогрес, були визнаним критерієм цивілізованості, гуманності суспільства, його спроможності забезпечити певний рівень охорони здоров’я. Визнання принципу такої єдності означає необхідність розгляду розвитку медицини у зв’язку із загальнокультурним розвитком людської цивілізації. Тому в основу періодизаціїісторії медицини покладені загальні культурно-історичні епохи:

· Первісна культура

· Культура Стародавнього Соду

· Антична культура

· Середньовічна культура

· Культура епохи Відродження і Реформації

· Культура Нового часу.

· Культура Новітнього часу (або сучасна).

Дата добавления: 2015-11-13