Читайте также:
|
Для виконання своїх функцій державні органи на всіх рівнях управління повинні мати в своєму розпорядженні відповідну фінансову базу. З цією метою в кожній країні створюється розгалужена мережа бюджетів, що забезпечує акумуляцію грошових ресурсів регіонів для фінансування їх господарства, соціальної сфери, впорядкування кожної адміністративно-територіальної одиниці, змісту законодавчої влади, апарату управління і інших заходів. В процесі формування доходів і витрат окремих видів бюджетів виникають певні фінансові взаємостосунки, що регламентуються законодавством. Всі ці елементи (організація і принципи побудови бюджетної системи, бюджетного процесу, взаємовідношення між численними видами бюджетів, відповідно і сукупність бюджетних прав) є бюджетним устроєм.
У різних країнах бюджетний устрій відрізняється своїми особливостями, обумовленими територіально-адміністративним розподілом, рівнем розвитку економіки, її структурними рисами. Відомі дві форми державного управління: єдине (унітарне) і федеральне. У унітарних державах (Великобританія, Франція, Італія, Японія і ін.) є дві ланки управління — центральні і місцеві; у федеральних державах (США, Канада, ФРН, Швейцарія і ін.) — три ланки управління: центральне, членів федерації і місцеве.
Головне місце в бюджетному устрої займає бюджетна система, що заснована на економічних відносинах і юридичних нормах. Побудова бюджетних систем в розвинених зарубіжних країнах ґрунтується на спеціальних принципах. Принцип єдності бюджетної системи забезпечується єдиною правовою базою, використовуванням єдиних бюджетних класифікацій, узгодженими нормами бюджетного процесу, єдиною соціально-економічною і податковою політикою. Його задачею служить встановлення ефективнішого контролю за фінансами з боку уряду. Принцип повноти означає, що в кожній ланці бюджетної системи доходи і витрати повинні відображатися в їх повному об'ємі. Принцип реальності передбачає правдиве віддзеркалення в бюджеті фінансових операцій держави, характеру витрат і доходів, відповідність затверджених по бюджету сум їх виконанню. Принцип гласності вимагає публікації затверджених бюджетів, а також звітів про їх виконання.
В унітарних державах місцеві бюджети своїми доходами і витратами не входять до державного бюджету, у федеральних державах — не включаються до бюджету членів федерації, доходи і витрати яких не входять до федерального бюджету. Бюджетні системи різних країн відрізняються своєю структурою, кількістю окремих видів бюджетів, оскільки багато в чому залежать від їх державного устрою і її територіального розподілу. Особливо це торкається структури держбюджету, що має свої національні особливості в кожній країні. Але, незважаючи на всі ці особливості, типовим в структурі бюджетів в зарубіжних країнах є відділення поточних доходів і витрат держави від витрат капітального характеру.
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 33 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Органи державного фінансового контролю | | | Бюджетні механізми регіонів, що розвиваються |