Кооперація праці працівників на підприємстві

З поділом праці у виробництві нерозривно пов'язана його кооперація. Це дві сторони єдиного процесу праці в його суспільній формі.

Існування розділеної праці (за функціональним, професійним та кваліфікаційним ознаками) об'єктивно вимагає встановлення певних співвідношень і взаємодії між видами праці. Без цього виробництво неможливе. Слід мати на увазі, що кооперація праці не означає лише досягнення раціональних пропорцій в затратах праці різних видів, а передбачає встановлення соціально-трудових взаємовідносин між учасниками виробництва, узгодження інтересів людей і цілей виробництва. [4, С. 215]

Кооперація праці на підприємствах здійснюється в різних формах в залежності від конкретних виробничих умов. На це впливають характер обладнання та особливості технології, тип виробництва і рівень розчленування виробничих процесів і багато інших чинників, включаючи організаційно-економічні та соціальні. Так, кооперування праці може відбуватися при індивідуальному виконанні роботи на окремих робочих місцях, при багатоверстатній роботі або суміщенні трудових функцій і спеціальностей, при колективній роботі. Кооперація праці при індивідуальному виконанні робіт часто зустрічається, наприклад, у машинобудуванні, колективна організація ширше поширена в галузях видобувної промисловості, а також у виробництвах з переважанням апаратурних процесів (хімічному, металургійному і ін), в сільському господарстві, на транспорті.

На провідне місце серед колективних форм організації сучасної праці господарська практика висунула виробничі бригади, групові форми організації праці.

В загальному вигляді бригада являє собою групу працівників, які спільно здійснюють виробничий процес або окрему його частину і колективно відповідають за результати своєї роботи. Для створення бригад необхідно мати відповідні матеріально-технічні та організаційні передумови, пов'язані або з неможливістю розподілу загальної роботи між окремими виконавцями, або з необхідністю забезпечення чіткої взаємодії між основними і допоміжними працівниками для досягнення більш високого результату в праці, або з трудністю точного визначення обов'язків і обсягу роботи окремих працівників при відсутності у них постійних робочих місць. Обов'язковими умовами бригадної організації праці є наявність виробничого зв'язку між працівниками в процесі праці і спільної мети виконуваних робіт.

У промисловості існують різні форми бригадної організації. Є, наприклад, бригади, в яких окремі робочі паралельно або послідовно беруть участь у виконанні однієї і тієї ж роботи: виготовляють одні і ті ж деталі, вироби, проводять ремонт одного і того ж обладнання. Це можливо в умовах предметної та подетальної спеціалізації виробництва. В інших випадках члени бригади самостійно виконують подібні роботи: токарну, фрезерну і т.п. обробку деталей; збірку однакових виробів; певні допоміжні роботи - транспортні, налагоджувальні, контрольні і т.д.

Нарешті, широко відомі бригади, які обслуговують великі виробничі агрегати безперервної дії: доменні і мартенівські печі, конвертори, прокатні стани, хімічні агрегати і т.д. Вони організовуються як наскрізні бригади, обслуговуючі одні й ті ж агрегати в різні зміни. Можливі й змінні бригади. Але при всіх умовах необхідним є забезпечення достовірного обліку обсягу виконуваних робіт.

Основними видами бригадної організації праці є спеціалізовані і комплексні бригади. Спеціалізовані бригади часто називають професійними, оскільки вони, як правило, складаються з працівників однієї професії і виконують однорідні технологічні процеси. На відміну від них комплексні бригади включають працівників різних професій, що виконують комплекс взаємопов'язаних технологічно різнорідних робіт. Кожному члену такої групи доручається виконання певної роботи, відповідної його кваліфікації. Але строгого поділу праці тут немає, працівники можуть залучатися до виконання інших робіт, що входять в загальний комплекс виробничого завдання. Цим визначаються особливості та переваги комплексних бригад, які полягають у можливостях суміщення спеціальностей, освоєння суміжних робіт, формування працівників широкого виробничого профілю, а також в більш якісному обслуговуванні застосовуваної техніки, повному використанні робочого часу і устаткування, підвищенні за рахунок цього продуктивності праці.

Досвідом роботи комплексних бригад підтверджується той факт, сучасні тенденції в розвитку кооперації праці нерозривно пов'язані з технічним прогресом, впровадженням комплексної механізації та автоматизації виробництва і підвищенням культурно-технічного рівня зайнятих. [12, С. 35]

Дата добавления: 2015-11-14