Читайте также:
|
|
ВСТУП
Перехід економіки України до ринкових відносин справив значний вплив на діяльність промислових підприємств країни. Орієнтовані раніше на планово-адміністративні методи господарювання, підприємства в результаті поширення в країні нових економічних відносин змушені були самостійно здійснювати пошук тих заходів, які дозволили б забезпечити фінансову стабільність, як основу їх функціонування взагалі. Промислові підприємства України в умовах формування ринкових відносин змушені були адаптуватися до процесу глобалізації виробничих процесів. Міжнародні транснаціональні компанії, успішно впроваджують останні досягнення науково-технічного прогресу і вдало використали дешевий ринок праці, склали конкурентне середовище, з подоланням якої багато вітчизняних підприємств не впоралися і припинили своє існування.
Організація праці завжди була одним з найважливіших чинників ефективності діяльності, однак, в умовах надлишку пропозиції на ринку праці підприємці натомість використання організаційних можливостей компенсували це залученням додаткового числа працівників з низьким рівнем оплати.
Зниження роботи з удосконалення організації праці мало місце не лише на практиці, тобто на підприємствах країни, але і в теорії. У науковому середовищі з початку 90-х років минулого сторіччя спостерігається помітне скорочення кількості робіт, присвячених вирішенню проблем організації праці. Складалося враження, що в області теорії організації праці вже все розроблено, а організація праці виступає елементом суспільних відносин, які не зазнають суттєвих змін при зміні виду економічних відносин в країні.
Підприємства колишньої електротехнічної промисловості, що мали в порівнянні з багатьма підприємствам інших галузей промисловості більш високий технічний рівень за рахунок виконання замовлень Міністерства оборони, зуміли дещо швидше пристосуватися до нових ринкових відносин. В даний час, коли фінансове становище підприємств надає можливість не тільки виживати, а виступає в якості основи для розвитку, виникає необхідність пошуку шляхів для підвищення ефективності діяльності.
Серед напрямків покращення діяльності підприємств вигідно відрізняються можливості, які досягаються за рахунок знаходження нових форм і способів розділення і кооперації праці. Чинниками, що зумовлюють такий стан, є: науково-технічний прогрес, що виявляється у всебічному застосуванні технічних засобів, заснованих на цифровій технології; ринкові відносини і, особливо, стан ринку праці, які згубно складністю демографічної ситуації в країні; процеси, викликані глобалізацією економіки, а також позиція МОП, сконцентрована на проблемах досягнення рівня гідної праці.
Актуальність даної теми полягає в тому, що поділ праці, означаючи одночасне співіснування різних видів трудової діяльності, відіграє важливу роль у розвитку організації виробництва і праці: по-перше, воно є необхідною передумовою процесу виробництва і умовою підвищення продуктивності праці; по-друге, дозволяє організувати послідовну та одночасну обробку предмета праці у всіх фазах виробництва; по-третє, сприяє спеціалізації виробничих процесів і вдосконалення трудових навичок беруть участь у них працівників.
Об'єктом дослідження є підприємства електротехнічної промисловості, а предметом - поділ і кооперація праці на даних підприємства.
Мета даної роботи полягає в дослідженні проблеми кооперації та поділі праці персоналу.
Для здійснення даної мети були поставлені наступні завдання:
¾ вивчити розподіл і кооперацію праці в сучасних умовах;
¾ проаналізувати форми і способи розділення і кооперації праці;
¾ дати рекомендації щодо вдосконалення форм і способів кооперації праці працівників.
Структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, 3 розділів, висновків, списку використаної літератури. Робота викладена на 40 сторінках.
РОЗДІЛ 1
РОЗДІЛЕННЯ І КООПЕРАЦІЯ ПРАЦІ В СУЧАСНИХ УМОВАХ
Дата добавления: 2015-11-14; просмотров: 50 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ | | | Поділ праці працівників підприємства |