Вимоги до базового рівня володіння письмом на старшому етапі вивчення іноземної мови

Письмо – видатне надбання людства, величезний здобуток кожного народу, кожної людини, яка оволодіває писемністю. Письмо стало одним з потужних факторів прискореного розвитку людства. Йому належить визначна роль у створенні та збереженні духовних цінностей людства. Сьогодні письмо є невід’ємною складовою сучасного світу науки, культури, бізнесу [9, 68].

Звичайно, у вивченні іноземної мови всі аспекти мовленнєвої діяльності (аудіювання, читання, усне мовлення, письмо) значимі і дуже важливі. Але, на наш погляд, письму належить особлива роль. Як і усне мовлення, письмо є експресивним продуктивним видом мовленнєвої комунікації, за допомогою якого ми висловлюємо свої думки, ідеї, міркування у відповідь на прослухане або прочитане. У процесі написання зв’язного письмового тексту відбувається опора на всі види відчуттів, активізуються всі аналізатори (акустичний, мовленнєво-руховий, зоровий). Недооцінка ролі писемного мовлення у навчанні іноземної мови негативно впливає на весь навчальний процес. Відомо, що у 90% людей зоровий канал сприйняття інформації домінує над іншими. Це дає підставу для припущення того, що міцність та обсяг вивченого матеріалу, сприйнятого та закріпленого через зоровий канал зв’язку будуть значно вищими. В писемному мовленні чіткіше виявляється мовленнєва природа зв’язного висловлювання (свідомий підбір того чи іншого слова, постановки тих чи інших знаків пунктуації, добору часових форм дієслів тощо). Формування вміння вести письмову комунікацію в різних стилях в цілому розширює загальний комунікативний діапазон учнів завдяки здатності письма бути загальним закріплювачем та тому величезному впливу, яке воно справляє на розвиток інших видів мовленнєвої діяльності.

Методика формування мовленнєвої компетенції у письмі та результати такого формування багато в чому залежить від жанру текстів, написання яких учням ставить за мету навчання. Умовно, жанрові типи текстів можна поділити на практичне, навчальне письмо, і окремо, як підрозділ навчального письма слід виділити творче письмо [ 5, 127].

До практичного письма можна віднести написання листів як ділового так і особистого характеру, ділових паперів, листівок, а також анотування та реферування прочитаних та прослуханих текстів. До навчального письма відносяться усі види писемних робіт учнів за допомогою яких вони навчаються письма як виду творчої продуктивної мовленнєвої діяльності. Це написання творів, переказів, есе, реферування текстів. Воно взагалі вчить письма як творчого процесу, маючи до цього набагато більше можливостей, ніж практичне письмо. Працюючи над написанням листів, ділових паперів учні мають менше можливостей писати по-справжньому творчо, оскільки всі ці роботи (листи, документи) є стандартизованими та клішованими. Навчальні твори, есе учні пишуть від себе, що розвиває вміння не тільки творчого продуктивного письма, а й творчого мовлення взагалі. Це дає можливості для самовираження, самоствердження засобами іноземної мови, розвиваючи процесуальну мотивацію, тим самим підвищує ефективність навчання письма як виду мовленнєвої діяльності.

Практична мета навчання в середній загальноосвітній школі полягає в тому, щоб навчити учнів спілкуватися іноземною мовою у межах тематики, визначеної програмою, щоб здобуті у школі знання з іноземної мови стали базою для подальшого оволодіння нею після закінчення школи. Тому учнів необхідно навчати творчо застосовувати сформовані навички та вміння в нових ситуаціях.

З розвитком суспільства дійсно виникають нові ситуації: розширення співробітництва із зарубіжними партнерами, виникнення можливостей продовжувати і здобувати освіту за кордоном, застосування комп’ютерів майже в усіх галузях суспільного життя, вхід до Інтернету, користування електронною поштою як основним видом зв’язку тощо. Тобто, соціальне замовлення суспільства полягає в тому, щоб випускник СЗОШ був підготовленим до участі в усіх сферах сучасного суспільного життя, що, у свою чергу, неможливо без умінь писемної комунікації. Виходячи з потреб реальної комунікації в сучасному світі, спираючись на вивчення науково-методичної літератури з цієї проблеми та вимоги чинної Програми і Держстандарту до базового рівня володіння письмом, необхідно сформувати і розвинути в учнів старшої СЗОШ такі вміння писемного спілкування:

1) написання неофіційного листа запрошення, подяки, вибачення, надання та запиту інформації, надання та запиту поради;

2) написання офіційного листа про працевлаштування або отримання місця на курсах, запиту і надання інформації, запиту поради, листа подяки;

3) написання короткого персонального оголошення;

4) заповнення аплікаційної форми;

5)написання короткої автобіографії [13, 25].

Отже, навчання креативного письма передбачає формування та розвиток таких умінь і навичок:

- бути спостережливим та уважним;

- помічати, добирати та використовувати різні деталі;

- розвивати уяву та креативність;

- підходити до передачі думок критично;

- мати уявлення та вміти користуватися різними моделями розвитку думок;

- розрізняти типи письма (листи, есе, оповідання тощо);

- вміти організовувати інформацію відповідно до типу письма;

- почуватися впевненим у граматиці, синтаксисі, орфографії;

- володіти розвинутим словниковим запасом за різними темами;

- швидко використовувати синоніми та антоніми, яскраві епітети (прикметники), точні іменники;

- правильно поєднувати слова в речення, речення в абзаци, абзаци у текст;

- користуватися репертуаром з’єднувальних слів і виразів, використовуючи їх у відповідних ситуаціях та контекстах;

- вміти писати дійові вступи та робити логічні висновки;

- оцінювати сильні та слабкі сторони власного писемного продукту;

- розвивати здібності мислити та писати ясно, чітко, логічно та ефективно, обґрунтовано та аргументовано викладати свої думки та власну точку зору.

Дата добавления: 2015-11-14