Відходи: основні терміни та їх класифікація

Відходи є результатом життєдіяльності людини. Їх поділяють на відходи виробництва та відходи споживання. Відходами виробництва вважають невикористані залишки сировини, матеріалів та напівфабрикатів, що утворилися при виготовленні продукції і повністю або частково втратили свої споживчі властивості. До них належать також продукти переробки (механічної та фізико-хімічної) сировини, отримання яких не було метою виробничого процесу і які в подальшому можуть бути використані в господарстві як готова продукція після відповідної обробки або як сировина для подальшого перероблення. До відходів споживання відносять: різні вироби, що втратили свої споживчі властивості внаслідок фізичного або морального зносу; комплектуючі, які з тих чи інших причин непридатні для подальшого використання. Ці відходи поділяють на промислові та побутові. До перших належать: металобрухт, обладнання, що вийшло з ладу, вироби технічного призначення з гуми, пластмаси, скла тощо. До побутових належать харчові відходи, зношені вироби побутового призначення (одяг, взуття та.ін.), різноманітні використані вироби (пакувальні матеріали, скляна та інші види тари), побутові стічні води тощо. Газоподібні та рідкі відходи порівняно швидко поглинаються природним середовищем. Асиміляція твердих відходів продовжується десятки і сотні років.

Класифікацію відходів можна здійснювати за такими ознаками: за місцем утворення, можливістю переробки, агрегатним станом, токсичністю.

За місцем утворення відходи поділяють на промислові, агропромислові та побутові: промислові — це залишки сировини матеріалів, напівфабрикатів, які утворилися при виробництві продукції і які частково або повністю втратили первинні властивості; побутові — тверді та рідкі, що не утилізуються у побуті, які створюються внаслідок життєдіяльності людей та використання предметів побуту; сільськогосподарські, що утворюються в сільськогосподарському виробництві.

За можливістю переробки всі відходи можна поділити на вторинні матеріальні ресурси, які вже переробляються або переробка яких планується, і на відходи, переробка яких на даному етапі розвитку економіки недоцільна і які становлять безповоротні втрати.

За агрегатним станом відходи поділяються на тверді (гравій, пісок, шлаки тощо), рідкі (розчини, емульсії, суспензії тощо) та газоподібні (гази та їх суміші, водяна пара, парогазова суміш).

За токсичністю відходи класифікують залежно від небезпечності отруєння на надзвичайно небезпечні, високонебезпечні, помірно-небезпечні, малонебезпечні.

Відходи зберігають, переробляють і утилізують. Зберігання відходів — це тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації або видалення). Перероблення відходів — це здійснення будь-яких технологічних операцій, пов'язаних із зміною фізичних, хімічних або біологічних властивостей з метою підготовки їх до екологічно безпечного зберігання, перевезення, утилізації чи видалення. Утилізація— це використання відходів як вторинних матеріальних або енергетичних ресурсів.

Використання відходів виробництва в якості вторинної сировини має важливе народногосподарське значення. Залишки сировини, матеріалів або напівфабрикатів, які утворилися при виготовленні продукції і які повністю або частково втратили свої споживчі якості, а також продукти фізико-хімічної або механічної переробки сировини, одержання яких не являлось метою виробничого процесу, в подальшому можуть бути використані в народному господарстві як готова продукція або в якості сировини після відповідної обробки.

При розробці і проектуванні технологічних схем централізованої переробки промислових відходів необхідно їх класифікувати з метою визначення оптимальних шляхів використання або знешкодження. Використання промислових відходів у технологічних процесах сприяє матеріальному стимулюванню підприємств: дозволяє провести часткову заміну первинної сировини, зменшити собівартість продукції, яка виготовляється, розширити сировинну базу народного господарства. Останнє сприяє збереженню і раціональному використанню природних ресурсів для вибору оптимальних організаційних, технологічних і санітарно-гігієнічних рішень.

Наприклад, щорічне використання 400 тисяч тонн макулатури дає можливість компенсувати Україні 350 тисяч тонн целюлози і зберегти понад 100 тисяч гектарів лісових угідь.

При виробництві сталі з металобрухту більш як ушестеро знижуються викиди в атмосферу, учетверо— забруднення води, у 16 разів — кількість твердих відходів. Собівартість сталі, виплавленої з металобрухту, у 20 разів менша від сталі, одержаної з руди.

Дата добавления: 2015-11-16