Архітектурні терміни

Акрополь (від грец. асгороііа — верхнє місто) — укріплена фортеця на скелі 156 м заввишки. У стародавніх Афінах в Акрополі розташо­вувалися святині і храми.

Апсида — напівкруглий, інколи багатокутний виступ будівлі, що зде­більшого має власне перекриття.

Ордер архітектурний (від лат. огсіо — порядок) — певне поєднання вертикальних і горизонтальних будівельно-балкових конструкцій, їхня структура та художня обробка. Він складається з несучих ча­стин (колони з капітеллю, бази, інколи з п'єдесталом та архітрава, фриза і карниза). Основні архітектурні ордери виникли в Старо­давній Греції: дорійський, іоніський, корінфський.

Ордер дорійський (від назви давньогрецької області Доріди) — колона не має бази, ствол прорізаний вертикальними жолобками, капі­тель складається з круглої подушки і товстої квадратної плити. Дорійський ордер — головний засіб художнього відображення зодчества пізньої архаїки і класики, відзначається стриманістю і монументальністю пропорцій.

Ордер іонійський — має струнку колону з базою і стволом, прорізаний вертикальним жолобком, капітель складається з двох великих за-витків. Від дорійського відрізняється легкістю пропорцій і бага­тим декором.

Ордер корінфський — найлегший та вишуканий за пропорціями, має високу колону з базою, стволом, прорізаним жолобком, пишною капітеллю, яка складається з різного узору листя аканту (рід трав'я­нистих рослин) і невеликих волют (волюта — орнамент, скульп­турна прикраса у вигляді завитка, спіралі). Відзначається пишніс­тю й урочистістю, найбільш поширений в епоху еллінізму і ста­родавнього Риму.

Пантеон: 1) у стародавньому Римі «храм усіх богів», пам'ятка давньо­римської архітектури; 2) усипальниця видатних людей. Пілястра (від італ. рііааїго — колона, стовп) — виступ у стіні у вигляді частини вбудованого в неї стовпа, зробленого у формі колони ор­дера з завершуючою частиною (капітеллю) і базою (підніжжям). Плафон — стеля чи її частина, прикрашені живописом чи рельєфом. Портал — архітектурно виділений на фасаді вхід до будинку. Портик — навіс, підтримуваний колонадою, відкрита галерея. Фронтон — завершення фасаду будинку, трикутна площина будинку, обмежена схилами даху, а знизу карнизом.

Візантійський стиль — стиль київської архітектури, який сформу­вався під впливом зодчих Херсонеса, Візантії, Малої Азії, досягнень ві­зантійської культури, християнського світогляду. Характеризується сполученням базиліки з центральною будовою.

Хрестово-купольний храм — тип християнського храму, який склався в зодчестві Візантії. У такому храмі купол опирається на чотири стовпи в центрі споруди, створені при цьому кутові приміщення також перекриваються куполами і склепіннями. Головним у ком­позиції є центральний купол. Тип хрестово-купольного храму на­був значного поширення в Україні.

Дата добавления: 2015-11-14