Стан і основні напрямки реформування житлово-комунального господарства

Підприємства та організації комунального господарства різних форм власності в сучасних умовах надають населенню понад 40 видів послуг на суму понад 6 млрд грн щороку.

Проте воно є найбільш технічно відсталою галуззю економіки з багатьма проблемами, які постійно загострюються.

Фінансове становище підприємств, що надають комунальні послуги, незадовільне і зумовлене насамперед постійно зростаючою заборгованістю з оплати послуг з боку підприємств, бюджетних установ та населення.

Через зволікання з реформуванням підприємства житлово-комунального господарства неспроможні ефективно працювати в ринкових умовах і надавати споживачам послуги високого рівня та якості.

Кожен третій житловий будинок потребує капітального або поточного ремонту.

Майже 85 відсотків житлових будинків мають систему протипожежного захисту, яка не працює або її технічне обслуговування не здійснюється.

На підприємствах теплоенергетики, що належать до комунальної власності, питомі витрати умовного палива на відпуск теплової енергії становлять 171 кілограм проти 145—150 кілограмів у розвинених країнах. Майже 7,5 тис. кілометрів теплових мереж та понад 1760 теплових пунктів перебуває в аварійному стані.

Четверта частина водопровідних очисних споруд і кожна п'ята насосна станція водопровідно-каналізаційного господарства відпрацювали нормативний строк амортизації.

Не відповідають санітарним нормам 48 відсотків сміттєзвалищ, майже 90 відсотків — вимогам екологічних нормативів, а період експлуатації їх значної частини перевищує нормативний у кілька разів.

У дорожньому господарстві 52 відсотки вулично-дорожньої мережі має значні дефекти.

На міському електротранспорті понад 70 відсотків трамваїв та тролейбусів відпрацювало нормативний строк експлуатації і підлягає списанню.

З кожним роком погіршується якість житлово-комунальних послуг.

Невирішеними залишаються питання фінансування, утримання, оновлення, розвитку та модернізації діючих потужностей, насамперед, водопостачання та водовідведення, санітарної очистки та переробки сміття.

Кількість та обсяги повністю амортизованих основних фондів і обладнання теплоенергетики, водопостачання, міського електротранспорту, систем сміттєпереробки у 1,5—2 рази менші, ніж у будь-якій іншій галузі. Ліфтове господарство перебуває на межі повного зупинення.

Невідповідність рівня і якості житлово-комунальних послуг потребам споживачів посилює соціальну напругу, а також погіршує стан навколишнього природного середовища. З метою розв'язання цих проблем у сфері стабілізації та розвитку житлово-комунального господарства розроблена загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004—2010 роки.

Мета програми полягає у здійсненні державної політики з реформування житлово-комунального господарства, підвищення ефективності і надійності його функціонування, забезпечення сталого розвитку для задоволення потреб населення і господарського комплексу в житлово-комунальних послугах відповідно до встановлених нормативів і національних стандартів.

Виконання програми передбачається здійснювати за такими напрямами:

• організація ефективного управління та належного використання майнових комплексів у сфері виробництва і надання житлово-комунальних послуг;

• забезпечення беззбиткового функціонування підприємств житлово-комунального господарства;

• технічне переоснащення ЖКГ, наближення до вимог Європейського Союзу використання енергетичних і матеріальних ресурсів на виробництва житлово-комунальних послуг;

• нормативно-правове забезпечення;

• науково-технічне забезпечення.

Все це дає можливість:

• задовольнити потреби споживачів у житлово-комунальних послугах належного рівня та якості за економічно обгрунтованими цінами і тарифами;

• забезпечити ефективну роботу та розвиток підприємств ЖКГ в умовах ринку;

• підвищити рівень прозорості у взаємовідносинах суб'єктів ринку з наданням (отримання) житлово-комунальних послуг;

• знизити техногенний вплив на навколишнє природне середовище;

• стимулювати економне і раціональне використання ресурсів, насамперед енергоносіїв.

Ефективність роботи ЖКГ можливо забезпечити, якщо зробити технічне переоснащення ЖКГ, яке передбачає:

• модернізацію житлового господарства, впровадження сучасних систем автоматичного пожежного захисту житлових будинків підвищеної поверховості;

• розвиток і реконструкцію централізованих систем водо-, теплопостачання та водовідведення;

• забезпечення належного обліку енергетичних і матеріальних ресурсів на підприємствах ЖКГ, встановлення будинкових засобів обліку споживання води і теплової енергії, надання допомоги малозабезпеченим громадянам у встановленні квартирних лічильників,

• розроблення і впровадження енергозберігаючих технологій і обладнання для скорочення питомих витрат енергетичних і матеріальних ресурсів;

• забезпечення технічного регулювання та стандартизації у сфері ЖКГ;

• будівництво та модернізацію об'єктів у сфері благоустрою та інженерного захисту території;

• розвиток міського електротранспорту, оновлення його рухомого складу.

Науково-технічне забезпечення виконання програми передбачає:

• проведення науково-технічних досліджень з питань експлуатації та технічного обслуговування об'єктів ЖКГ, благоустрою населених пунктів, захисту територій від шкідливої дії вод;

• розроблення та впровадження новітніх технологій і обладнання, спрямованих на технічне переоснащення підприємств ЖКГ та скорочення питомих витрат енергетичних і матеріальних ресурсів;

• налагодження виробництва спеціальної комунальної техніки та обладнання для потреб ЖКГ;

• створення системи моніторингу стану ЖКГ і його реформування, відповідних баз даних;

• на державному рівні — центральний орган виконавчої влади з питань ЖКГ;

• на регіональному рівні — Республіканський комітет по ЖКГ Автономної Республіки Крим, управління ЖКГ місцевих держадміністрацій.

Виконання програми дасть змогу:

• забезпечити сталу та ефективну роботу підприємств ЖКГ, підвищити безпеку систем життєзабезпечення населених пунктів;

• зменшити до рівня експлуатаційної безпеки знос основних фондів у житлово-комунальному комплексі, знизити витрати та втрати при виробництві житлово-комунальних послуг;

• поліпшити якість житлово-комунального обслуговування населення;

• досягти оптимального співвідношення рівня доходів населення і його витрат на оплату житлово-комунальних послуг.

Контрольні запитання

1. Які функції житлово-комунального господарства?

2. Що є об'єктом діяльності ЖКГ?

3. Який сучасний стан ЖКГ в Україні?

4. В чому полягає мета загальнодержавної програми реформування ЖКГ?

5. В чому сутність технічного переснащення ЖКГ?

Література

1. Указ Президента України від 19 жовтня 1999 р. № 1351/99. Основні напрямки реформування житлово-комунального господарства // Урядовий кур'єр. — 1999. — № 207. — 3 листоп. — С. 14—15.

2. Завада О. Житлово-комунальне господарство: проблеми галузі з точки зору антимонопольного законодавства // Економіка України. — 2000. № 10. - С. 4-13.

3. Семчук В. Якісні комунальні послуги— ознака цивілізованості держави // Урядовий кур'єр. — 2002. — № 140. — С. 5.

4. Ставропольський Є. Про комунальні підприємства і сферу їх діяльності // Економіка України. - 1999. - № 11.- С. 84-86.

ЛЕКЦІЯ 36

Дата добавления: 2015-11-16