Читайте также:
|
|
Успіхи козацьких походів призвели до того, що українські селяни відмовлялися коритись польському урядові, називали себе козаками і вводили на Україні козацький устрій. Це набрало такого розмаху, що гетьман Жолкевський вирушив на Україну з військом і дипломатичним (а не збройним) шляхом примусив козаків підписати угоду про демобілізацію війська. З боку козаків цю угоду підписав гетьман Сагайдачний. Петро Конашевич-Сагайдачний (1570 - 1622 рр.) був найвидатнішим козацьким ватажком до Б.Хмельницького і одним із найталановитіших українських дипломатів, полководців і державних діячів усіх часів. З 1616 р. і до кінця життя він був гетьманом, під його керівництвом козацтво перетворилося в окремий стан, а козацьке військо стало регулярною армією з суворою дисципліною. Вдало використовуючи потребу Польщі в козацькому війську, Сагайдачний обходив встановлені поляками реєстри і збільшив Військо Запорізьке до кільканадцяти тисяч, а при потребі збільшував і до 40 000. Найбільша заслуга Сагайдачного полягала в поєднанні інтересів козацтва і міщансько-духовної інтелігенції. Це виявилося у вступі всього Війська Запорізького на чолі з Сагайдачним до Київського братства і постійній опіці над цим культурним і духовним центром України. Погодившись на скорочення козацького війська, Сагайдачний розумів, що це явище тимчасове. Вже в 1618 р. королевич Владислав, що опинився під Москвою в скрутному становищі, потребував негайної допомоги, яку могли надати тільки козаки. Сагайдачний з 20-тисячним військом визволив королевича зі скрути, проте поляки забули всі свої обіцянки стосовно козаків, скоротили реєстрове військо до 3 000 і заборонили козакам виходити в Чорне море. Незадоволені цим козаки скинули Сагайдачного і обрали гетьманом Яцька Бородавку.
Але вже влітку 1620 р. почалася нова війна між Польщею і Туреччиною (Хотинська війна), і польський сейм ухвалив взяти на державну службу 10 000 козаків. Під м. Хотин у Молдавії наприкінці серпня 1620 р. зосередилися дві армії – турецька (100 000 війська і кількадесят тисяч озброєних слуг) та польська (30 000). На боці Польщі виступило і козацьке військо (40 000). За невдале керівництво Яцька Бородавку скинули з гетьманства і засудили на смерть, а гетьманом знову обрали Сагайдачного. Козаки відбили три турецькі атаки, потім при підтримці поляків самі перейшли в наступ та, захопившись здобиччю, прогавили турок, які вибили козаків зі своїх позицій. У ніч з 6 на 7 вересня козаки здійснили вдалу нічну вилазку. Тим часом татари обійшли козацько-польське військо і перерізали зв’язок з Кам’янцем. Брак продовольства в обох арміях, епідемії, неспроможність турок перемогти змусили султана до переговорів. Польща уклала вдалий мир, проте козацькі умови не були виконані (стала платня зі 100 000 злотих, окрема платня за Хотинську війну, виведення польського війська з Київського воєводства). Це, а також поранення, що отримав Сагайдачний, далися взнаки, і 10 квітня 1622 р. він помер, заповівши майно братствам Києва та Львова.
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 93 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Поява запорізького козацтва. | | | Козацько-селянські повстання 1630 – 1639 рр. |