Початок князювання династії Рюриковичів

Київська Русь (умовна назва першої Давньоруської держави з центром у Києві) в ІХ - ХІІІ ст. об’єднувала фактично усі східнослов’янські землі і була однією з найбільших держав середньовічної Європи. Територія держави охоплювала величезний простір (на початку ІХ ст. складала 1,1 млн. кв. км.), проте кількість людей, що на ній проживала, була невеликою (близько 4,5 млн. чол.).

У той час, як Давньоруська держава розвивалась і міцніла, на півночі слов’янські племена ворогували між собою. Для наведення порядку новгородські старійшини в 862 р. запросили до себе варягів. Три брати Рюрик, Синеус та Трувор прибувши до північних слов’ян, силоміць підкоряють їх своїй владі. По смерті Синеуса та Трувора, які не мали власних дітей, їхні володіння підпорядковувалися Рюрику. Після смерті Рюрика (879 р.) регентом при малолітньому синові Рюрика Ігорю став його воєвода Олег. У 882 р. Олег організовує похід на Київ, прагнучи його об’єднання з Новгородом, аби підпорядкувати собі ці два головних центри на торговельному шляху “у греки”.

У середині ХVIII ст. російська імператриця Катерина ІІ запросила німецьких істориків Г.Байєра та Г.Міллера, які, посилаючись на літописну легенду про прикликання варягів на Русь, розробили концепцію про скандинавське походження давньоруської держави. Проте нині нормандська теорія втратила своє наукове значення. Яскравим свідченням цього є вислів західного дослідника Г.Штокля: “Перша руська держава середньовіччя виросла з поєднання багатьох елементів. Варяги були лише елементом серед багатьох, однією історичною силою серед інших. Руська історія тільки через варягів є така сама фікція, як руська історія без варягів”.

Зовнішня політика Олега

Олег (882 – 912) проголосив Київ “матір’ю міст руських” і почав створювати централізовану державу із самодержавною формою правління (до цього була федерація племен). Олег поступово підкорив полян, древлян, сіверян, радимічів, пізніше – вятичів, хорватів, дулібів, тіверців. На міжнародній арені змушений був відвойовувати відновлення виплати Русі данини Візантією. На чолі 80-тисячного війська у 907 р. зробив похід на Константинополь. Візантійський імператор вимушений був заплатити кожному з 2 000 кораблів по 12 гривень, а також дати викуп містам Київської Русі і сплачувати щорічну данину. Також встановлювалися пільги купцям і послам. На згадку про похід Олег прибив щит на ворота Царграду. Однак греки не дотримувалися умов договору, і князь у 911 р. зробив новий похід на Константинополь. Після цього загадково помер.

Дата добавления: 2015-11-16