Анти і склавіни

Племінне об’єднання венедів на І ст. н.е. починає розпадатися, і натомість утворюються племена склавінів і антів. Склавіни проживали в основному за межами України в межиріччі Дністра та Дунаю. До початку ІV ст. територія Подніпров’я, Подністров’я, Побужжя перебувала під владою слов’янських племен антів. Як свідчать археологічні та писемні джерела, анти розмовляли слов’янською мовою, жили невеликими поселеннями, займалися скотарством та хліборобством. Вони мали військові укріплення. Суспільний і політичний лад антів вважається військовою демократією. Всі справи вони вирішували спільно, проте в моменти загальної небезпеки анти вибирали вождя – “REX”, який мав визнаний авторитет. Антських царів Божа, Ардагаста, Мусокія, полководців Доброгаста, Порогаста та інших згадують письмові джерела. Воєнна здобич, контрибуції сприяли накопиченню багатств у антських вождів, що, в свою чергу, посилювало їх військову політичну владу. Це прискорювало майнову та соціальну диференціацію антського суспільства, сприяло формуванню в ньому класових відносин. Просуваючись на Балкани, анти захоплювали десятки й сотні тисяч полонених, яких обертали на рабів, проте це не класичне рабство, а скоріше феодальна залежність полоненого від власника. Ця епоха збігається з кількома археокультурами, що виникли із зарубінецької культури. Насамперед це черняхівська (ІІ - V ст.) і київська (ІІІ - перша половина V ст.) культури, для яких характерним заняттям було землеробство. Ремесло відділяється від сільського господарства (відбувається другий поділ праці). Союз антських племен об’єднував як слов’янські, так і неслов’янські племена, але етнічну основу становили жителі лісостепу, нащадки зарубінців. Жили в напівземлянках або землянках з плетеними із хмизу стінами, обмазаними глиною. Поселення виникали через 2 - 4 км в зручних для землеробства місцях. При обробці землі частіше використовували плуг з череслами. Зерно мололи жорнами.

На півдні України в ІІ ст. утворилося Готське королівство. Анти і готи разом воювали з Римською імперією. В 375 р. на Готське королівство напали гуни, що об’єдналися з антами і знищили готів. Гуни тривалий час наводили жах на всю Західну Європу, і тільки після смерті царя Аттіли в 453 році царство гунів розпалось. Праукраїнське антське об’єднання ще певний час існувало, але у 602 р. було розгромлене військами аварів під проводом царя Апсиха. Після цього анти в писемних джерелах уже не згадуються, а в літературі починає вживатися назва слов’яни.

Дата добавления: 2015-11-16