Читайте также:
|
|
У VІІ – V ст. до н. е., коли причорноморські степи займали скіфи та інші племена, вихідці з Греції заснували на узбережжі Чорного і Азовського морів свої поселення, що стали рабовласницькими містами-державами (полісами). Найвідоміші з них: Ольвія – в гирлі Дніпровсько-Бузького лиману, Херсонес – околиці сучасного Севастополя, Пантікапей – на місці сучасної Керчі, Феодосія – в Криму, Фанагорія – на Таманському півострові, Танаїс – у гирлі Дону, Керкінітіда – на місці сучасної Євпаторії.
За устроєм північно-причорноморські держави були різними: демократичні (Ольвія, Херсонес) чи аристократичні (Пантікапей до утворення Боспорського царства) республіки або ж монархії (Боспорське царство). Політична влада знаходилася в руках рабовласників – власників землі, ремісничих майстерень, купців, лихварів. Верховна влада належала народним зборам, виконавча – магістратам, що обиралися відкритим голосуванням. Управління містом здійснювала колегія архонтів (5 чоловік). Населення грецьких міст займалося землеробством, виноградарством, виноробством, рибальством і переробкою риби, ремеслами, вело жваву мінову торгівлю зі скіфами та Грецією. Вивозили рабів, хліб, худобу, рибу, шкіри, хутра, ліс; завозили вина, маслинову олію, посуд, тканини, ароматичні речовини, різні ремісничі вироби та предмети розкоші. Греки принесли з собою і найрозвиненішу культуру. Будинки мали по кількасот квадратних метрів житлової площі, прикрашалися розписами, фресками, мозаїкою. Був високий рівень освіти. Діти вчились читати, писати, рахувати, розуміли риторику, філософію, музику, займалися спортом. Високорозвиненими були мистецтво і наука. Кожне місто мало своїх поетів, музикантів, художників, артистів, учених.
Найбільшою рабовласницькою державою було Боспорське царство з центром у Пантікапеї, яке виникло в V ст. до н. е. і включало територію Керченського і Таманського півостровів та пониззя Кубані. До його складу ввійшли великі міста-держави (Фанагорія, Гермонасса, Феодосія) та кілька невеликих міст (Мірмекій, Тірітака, Кіммерій та ін.). Розквіт Боспорського царства припадає на ІV – ІІІ ст. до н. е., проте вже з ІІІ ст.до н. е. воно починає занепадати. Це було викликано внутрішніми суперечностями, зокрема повстаннями рабів. На початку І ст. до н. е. понтійський цар Мітрідат VІ Євпатор об’єднав під своєю владою більшість держав Північного Причорномор’я, в тому числі і Боспорське царство, вів боротьбу проти Риму, але зазнав поразки. Після трагічної гибелі Мітрідата Боспор опинився під владою римлян, а згодом був захоплений готами. Завершального удару Боспорському царству завдали гуни.
Грецька колонізація Північного Причорномор’я тривала тисячу років. За цей час тут утворилася унікальна етнокультурна і економічна зона, в якій античний світ тісно співіснував із світом “варварським”. Це зумовило прискорення розпаду родоплемінних відносин у скіфів, сарматів. Античні держави-міста були першими державними утвореннями, що виникли на території України і значною мірою вплинули на процеси зародження, формування і розвитку майбутньої Української держави.
Дата добавления: 2015-11-16; просмотров: 83 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
Скіфська доба | | | Анти і склавіни |