Ключові пункти

Основні принципи ефективного банківського нагляду

(Основні Базельські принципи)

Ключові пункти

1. Основні принципи ефективного банківського нагляду (основні принципи) є de facto мінімальними стандартами надійного пруденційного регулювання та нагляду за банками і банківськими системами. Вперше опубліковані Базельським комітетом з банківського нагляду (надалі – Комітет)[1] в 1997 році, вони використовуються різними країнами як орієнтири для оцінки якості їхніх наглядових систем та для визначення майбутніх заходів, спрямованих на досягнення базового рівня надійної наглядової практики. Основні принципи також використовуються Міжнародним валютним фондом (МВФ) та Світовим банком в контексті Програми оцінки фінансового сектору (FSAP) для оцінки ефективності систем і практики банківського нагляду в різних країнах.

2. Останній перегляд Основних принципів було здійснено Комітетом в жовтні 2006 року за співпраці зі спеціалістами у сфері нагляду з усього світу. У своєму Звіті перед Великою двадцяткою про реакцію на фінансову кризу від жовтня 2010 року Комітет оголосив, що планує переглянути Основні принципи в рамках постійної роботи над посиленням наглядової практики в усьому світі.

3. В березні 2011 року Група з розробки Основних принципів[2] отримала від Комітету повноваження переглянути та оновити Основні принципи. Повноваження Комітету полягали у здійсненні перегляду з урахуванням значних змін на світових фінансових ринках і в регуляторному середовищі з жовтня 2006 року, включно з уроками, отриманими після кризи[3], з метою сприяння розвиткові надійних наглядових систем. Намір полягав у забезпеченні тривалої актуальності Основних принципів для сприяння ефективності банківського нагляду в усіх країнах з урахуванням факторів часу та зміни середовища.

4. Здійснюючи перегляд, Комітет мав на меті досягнення правильного балансу між підвищенням вимог до надійного нагляду та збереженням гнучкості Основних принципів і їхньої прийнятності для застосування в усіх країнах світу. Завдяки посиленню концепції пропорційності переглянуті Основні принципи та їхні критерії оцінки пристосовано до великого спектру різних банківських систем. Пропорційний підхід також дозволяє оцінити відповідність основним принципам, при чому враховується профіль ризику та системна важливість широкого спектру банків (від крупних банків, активних, що працюють на міжнародному рівні, до малих депозитних установ з нескладною структурою).

5. Як існуючі Основні принципи, так і відповідна Методологія Основних принципів ^[4] (методологія оцінки) добре послужили своїй меті, допомагаючи країнам оцінити свої системи нагляду та виявити ланки, що потребують вдосконалення. Свідомо докладаючи усіх зусиль для підтримки максимальної безперервності та порівнянності, Комітет об'єднав Основні принципи та Методологію Основних принципів в одному комплексному документі. Переглянуті 29 Основних принципів було також реорганізовано з метою спрощення впровадження завдяки більш логічній структурі, що починається з наглядових повноважень, обов'язків та функцій і продовжується наглядовими очікуваннями щодо банків, закінчуючись важливістю належного корпоративного управління й управління ризиками, а також забезпечення дотримання наглядових стандартів. Для забезпечення співставності з попередньою версією в Додатку 1 наводиться таблиця порівняння.

6. Важливих вдосконалень зазнали і окремі Основні принципи, особливо ті, які стосуються сфер, що потребують посилення нагляду та які пов'язані з управлінням ризиками. Як результат низка додаткових критеріїв набула статусу основних, а в інших випадках було рекомендовано нові критерії оцінки. Посиленої уваги було приділено усуненню численних суттєвих недоліків управління ризиками та іншим слабким місцям, виявленим впродовж минулої кризи. Крім того, під час перегляду було враховано кілька основних тенденцій та змін, які сформувалися в останні кілька років потрясінь на ринку: потреба у більшій інтенсивності та ресурсах для ефективного нагляду за системно важливими банками; важливість застосування макропідходу з охопленням усієї системи до мікропруденційного нагляду за банками для забезпечення підтримки у виявленні й аналізі системних ризиків та застосуванні попереджуючих заходів стосовно таких ризиків; зосередження уваги на ефективному управлінні кризовими явищами, санаційні та ліквідаційні заходи, спрямовані як на зниження імовірності дефолту банку, так і його впливу. Маючи на меті наголосити на цих проблемах, які набувають актуальності, Комітет належним чином включив їх в Основні принципи та додав спеціальні посилання під кожним відповідним принципом.

7. Крім того, надійне корпоративне управління підкріплює ефективне управління ризиками та довіру громадськості до окремих банків та банківської системи загалом. Зважаючи на фундаментальні недоліки корпоративного управління, виявлені впродовж останньої кризи, при цьому перегляді було введено новий Основний принцип корпоративного управління шляхом поєднання існуючих критеріїв оцінки корпоративного управління, передбачених методологією, та надання більшої ваги надійній практиці корпоративного управління. Так само Комітет повторно наголосив на ключовій ролі ефективної ринкової дисципліни у процесі сприяння формуванню безпечної та стійкої банківської системи шляхом розширення існуючого Основного принципу та виділення з нього двох нових, присвячених відповідно підвищенню ступеню розкриття інформації громадськості і прозорості, та посиленню фінансової звітності і зовнішнього аудиту.

8. Наразі оцінка дотримання Основних принципів базується виключно на основних критеріях. Щоб зацікавити юрисдикції, особливо ті з них, які є важливими фінансовими центрами, стати на чолі прийняття найвищих наглядових стандартів, переглянуті Основні принципи передбачатимуть для країн додаткову можливість добровільно погоджуватися на оцінку і класифікацію за основними та додатковими критеріями. В тому ж дусі сприяння повному та ефективному впровадженню Комітет зберіг існуючу чотирибальну шкалу оцінки дотримання основних принципів. Це включає існуючу зараз оцінку «суттєво не відповідає», яка дозволяє відповідним органам отримати потужний сигнал про потребу застосування заходів, необхідних для усунення наглядових та регуляторних недоліків у їхніх країнах.

9. В результаті цього перегляду кількість Основних принципів зросла з 25 до 29. Було введено загалом 39 нових критеріїв оцінки, з яких 34 – нові основні критерії і 5 – нові додаткові критерії. Крім того, 34 додаткові критерії існуючої методології оцінки отримали статус основних критеріїв, які є мінімальними базовими вимогами для усіх країн.

10. Переглянуті Основні принципи і надалі залишатимуться комплексним стандартом для формування надійного фундаменту регулювання, нагляду, корпоративного управління і управління ризиками в банківському секторі. Зважаючи на важливість послідовного та ефективного впровадження стандартів, Комітет готовий заохочувати роботу на національному рівні, спрямовану на впровадження переглянутих Основних принципів, спільно з іншими наглядовими органами та зацікавленими сторонами.

Дата добавления: 2015-11-16