ІІ. зміст навчальної дисципліни

Зміст дисципліни «Конституційне право» полягає у розкритті основних положень науки конституційного права. зокрема, даний курс починається з вивчення системи та повноважень судових та правоохоронних органів України, а саме: предмета, системи та джерел курсу «Судові та правоохоронні органи»; системи, порядку формування та компетенції судів загальної юрисдикції в Україні; утворення, структури та повноважень Конституційного Суду України; основ правового статусу суддів в Україні; конституційно-правового статусуВищої ради юстиції в системі правоохоронних органів України; правових основ діяльності прокуратури в Україні; завдань та системи органів внутрішніх справ України; правових принципів організації та діяльності адвокатури; основних завдань та порядку здійснення нотаріальної діяльності.

Система навчальної дисципліни «Конституційного права» передбачає поділ на Загальну частину та Особливу частину. Загальна частина Конституційного права присвячується вивченню теорії конституційного права, конституціоналізму та Конституції України, а також функціональним інститутам конституційного права (інституту функцій конституційного права, інституту джерел конституційного права, інституту конституційно-правової відповідальності тощо).

Особлива частина, яка вивчає предметні інститути конституційного права (інститут основ конституційного ладу, інститут конституційних засад безпосередньої демократії, інститут конституційно-правового статусу людини, інститут парламенту та парламентаризму тощо), має містити дві частини: матеріальну та процесуальну. Остання, незважаючи на стан утвердження відповідних підгалузей конституційного права, має вивчати конституційні основи виборчого та референдного процесу, парламентського та законодавчого процесу, процесу конституційної юстиції, муніципального процесу.

Вступні зауваження. Метою проведення звичайних лекцій, лекцій-бесід, проблемних лекцій є знайомство з основними науково-теоретичними положеннями теорії систем та управління, положеннями, принципами та методами, що використовуються у системології; визначення напрямів, основного змісту і характеру усіх інших форм навчальних занять.

Навчальна лекція – це систематизований виклад певних наукових або науково-методичних відомостей, ілюстрований при необхідності засобами наочності або демонстрації.

Лекція є одним з основних видів навчальних занять у вищій школі. Призначенням лекцій є формування у студентів фундаментальних знань з певної наукової галузі, а також визначення основного змісту і характеру усіх інших навчальних занять та самостійної роботи студентів з відповідної дисципліни.

Лекція-бесіда забезпечує безпосередній контакт викладача з аудиторією і дозволяє привернути увагу студентів до найбільш важливих питань теми лекції, визначити у процесі діалогу особливості сприйняття навчального матеріалу студентами, завдяки чому лектор може оперативно вносити корективи у викладання лекції. У свою чергу, студенти мають можливість обмірковувати поставлені запитання, робити самооцінку рівня своєї підготовки, дійти самостійно до певних висновків і узагальнень.

Проблемна лекція спрямована на розвиток логічного мислення студентів. Після постановки викладачем проблеми студентам пропонуються запитання для самостійного обмірковування, спонукаючи їх до самостійного, творчого розв`язання проблеми.

Семінарські заняття проводяться з основних найважливіших тем «Конституційного права» і мають на меті поглиблення теоретичних знань студентів, набуття ними необхідних навичок для практичної діяльності, розв’язанні конкретних юридичних справ, застосуванні чинного законодавства.

Самостійна робота планується як форма навчання, що має на меті надати допомогу у вивченні запропонованої літератури, у пошуку відповідей на проблемні питання курсу, оволодінні практичними завданнями курсу

У змістовному плані інформаційний обсяг дисципліни включає питання загальної теорії конституційного права та організації судових та правоохоронних органів: предмет, метод, його система, джерела, конституційно-правові відносини та конституційно-правова відповідальність.

Найбільша увага приділяється, звичайно, основам конституційного ладу, зокрема, конституційним основам державного і суспільного ладу, правам і свободам людини і громадянина: громадянським, політичним, економічним, соціальним, культурним, а також формам безпосередньої демократії – виборам, референдумам тощо.

Значну увагу приділено органам державної влади – законодавчої, виконавчої і судової, зокрема, організації і діяльності Верховної Ради – парламенту України, Президентові України, функціям і повноваженням Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Конституційного Суду та судів загальної юрисдикції, органів прокуратури. Також розкриваються питання територіального устрою України, Автономної Республіки Крим та місцевого самоврядування України, зокрема, статусу територіальних громад, представницьких органів місцевого самоврядування.

Програма дисципліни складається з чотирьох змістових модулів: модуль 1 – «Теоретичні основи організації судових та правоохоронних органів. Організації судоустрою в Україні»; модуль 2 – «Організація діяльності спеціальних правоохоронних та правозахисних органів»; модуль 3 – «Теоретичні основи конституційного права. Конституційно-правові основи державного і суспільного ладу, правовий статус особи та форми безпосередньої демократії»; модуль 4 – «Органи державної влади та місцевого самоврядування. Питання територіального устрою України».

Дата добавления: 2015-07-11