Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АрхитектураБиологияГеографияДругоеИностранные языки
ИнформатикаИсторияКультураЛитератураМатематика
МедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогика
ПолитикаПравоПрограммированиеПсихологияРелигия
СоциологияСпортСтроительствоФизикаФилософия
ФинансыХимияЭкологияЭкономикаЭлектроника

Завдання|задавання| 2.



Читайте также:
  1. Завдання|задавання| 1.
  2. Завдання|задавання| 3.

Прочитайте фрагменти монографії О.Ф. Лосєва «Гомер». Спираючись на матеріал прочитаного, дайте відповіді на запитання та виконайте завдання:

1. Які особливості оповідного стилю Гомера визначає Лосєв?

2. Наведіть приклади авторських коментарів об`єктивної картини життя в поемах.

3. Наведіть власні приклади антипсихологізму в поемі Гомера «Іліада».

4. Охарактеризуйте своєрідність зовнішнього зображення внутрішніх переживань в поемі Гомера. Наведіть власні приклади.

 

Лосєв О.Ф. Принципи стилю Гомера|| ||

б) Оповідь. Те, що ми зараз називаємо об'єктивністю епосу, зазвичай називають оповіддю.

Оповідний|розповідний| рід поезії характеризується тією основною позицією поета, через яку він спрямовує|спрямовує,скеровує| свою увагу на зображення фактів і подій так, ніби сам поет був тут ні до чого і нібито його власне внутрішнє життя було йому абсолютно|цілком| нецікавим. Але|та| відносно таких творів|добутків|, як поеми Гомера, де зображується|змальовується| велика кількість|усяк неймовірних подій, буде доцільніше говорити про об'єктивність епосу, аніж про його оповідність|розповідну|.

Звичайно, виключення|виняток| власних інтересів поета є|з'являється,являється| фіктивним, оскільки|тому що| об'єктивність і оповідність|розповідна| теж|також| є певною позицією творчої особистості|особистості| і, отже, в тій чи іншій мірі виражає|виказує,висловлює| його суб'єктивний настрій. Гомер не був ані байдужий, ані аполітичний, і свою епічну об'єктивність, як художній метод, він зовсім не завжди витримує.

в) Зародження суб'єктивізму. Звичайно, це відноситься переважно до суворого|суворого| епічного стилю. І таких об'єктивно зображених подій|змальовуються| у|в,біля| Гомера скільки завгодно. Вони переважно і наповнюють поезію Гомера. Але|та| Гомер – це не тільки|не лише| суворий епос. Він не тільки|не лише| зображує|змальовує| нам ті або інші події, пов'язані з Троянською війною, яка мислилася цілком|сповна| реальним історичним фактом. Гомер, безсумнівно|безсумнівно|, багато привносить від себе, створює різного роду прикрашаючі деталі і часто творить просто на основі власної фантазії. Приклади|зразки| цього вже неепічного стилю надалі ми знайдемо|находитимемо| у великій кількості.

Зараз вкажемо тільки|лише| на один прийом у|в,біля| Гомера, що звичайно ігнорується в характеристиках його стилю. Цей прийом полягає в тому, що Гомер не просто дає об'єктивну картину життю, але|та| дуже часто її коментує від самого себе, висловлюючи різного роду пояснення, відчуття|почуття|, риторичні питання і т.д. <…>

АНТИПСИХОЛОГІЗМ ТА РЕЧОВИННЕ ЗОБРАЖЕННЯ ПСИХІКИ

а) Що таке антипсихологізм. З|із| того, що загальне|спільне| домінує в епосі над індивідуальним, витікає схильність епічного до зображення всього об'єктивного і переважно тілесного, речовинного, звідси ж витікає і слабка|слаба| увага епосу до внутрішніх переживань|вболівань| людини, те, що ми називаємо антипсихологізмом. Антипсихологізм є відсутність аналізу внутрішніх переживань|вболівань| людини, відсутність внутрішнього мотивування її вчинків і заміна їх тим або іншим фізичним зображенням, тим або іншим зовнішнім мотивуванням. Можна з повною упевненістю сказати, що у|в,біля| Гомера, власне кажучи, немає майже ніякого|жодного| зображення внутрішніх| переживань|вболівань| людини, і про ці переживання|вболівання| ми здогадуємося за зовнішньою ситуацією викладених|викладати| у|в,біля| нього подій.

б) Приклади |зразки|. Паріс любить|кохає| Єлену, тому він її й викрав, через це і почалася|розпочалася,зачалася| війна. Це відомо. Але|та| як саме він її любить|кохає|, про це нічого не відомо.

Одіссей дуже любить|кохає| Пенелопу і Пенелопа Одіссея, проте|однак| марно шукати у|в,біля| Гомера зображення цієї любові|кохання| по суті. Ми тільки|лише| здогадуємося про цю любов|кохання| і лише припускаємо|передбачаємо| її по всій ситуації відповідних подій. Одіссей протягом 20 років не забуває Пенелопу і весь час|увесь час| прагне додому. Живучи серед інших жінок, Одіссей часто виходить на берег моря і плаче за своєю батьківщиною і за своєю дружиною|жінку|. Звідси ми робимо|чинимо| висновок|виведення|: Одіссей дуже любить|кохає| Пенелопу. Те, що він плаче за дружиною|жінку| на березі моря, не є відсутністю|усякого| зображення любові|кохання| але|та| це зображення тут – епічне. Також і Пенелопа дуже любить|кохає| Одіссея. Такий висновок|виведення| робимо|чинимо| ми і з|із| її 20-річного очікування|чекання| Одіссея, і з|із| її систематичного обману женихів, і з|із| її бережливого ставлення|ставлення| до майна Одіссея. Ця любов|кохання| зображена|змальована| у|в,біля| Гомера більше|скоріше,скоріш| з її економічного і патріотичного боку, аніж психологічно.

в) Зовнішнє зображення внутрішніх переживань|вболівань| в епосі. Одним з|добрим| прикладів|зразком| епічного зображення любові|кохання| у|в,біля| Гомера може бути те місце з|із| «Одіссеї» (XXI, 43-57), де Пенелопа, плаче в коморі над луком|цибулею| Одіссея. Тут поволі|повільно| і неквапливо зображується|змальовується|, як Пенелопа вставляє ключ|джерело| в замок комори, як поволі|повільно| розкриваються двері на іржавих петлях, як вона навшпиньки тягнеться, щоб зняти зі стіни лук|цибуля| Одіссея, як вона виймає лук|цибулю| з|із| чохла, звичайно, блискучого|лискучого|, як вона сідає на стілець і кладе цей лук|цибулю| на свої коліна і як, нарешті|урешті|, починає|розпочинає,зачинає| гірко ридати. Це чисте епічне зображення відчуття|почуття|, любові|кохання|, оскільки про цю любов|кохання| ми дізнаємося тільки|лише| з|із| відповідної чисто зовнішній ситуації.

Таким самим епічним зображенням внутрішніх переживань|вболівань| людини є|з'являється,являється| відоме зображення Ахілла, який тільки що дізнався про загибель свого друга Патрокла (Іл., XVIII, 23-35). Ахілл від горя валяється в багні|грязюці,бруді|, посипає свою голову золою, спотворює своє обличчя|обличчя,лице| і тіло, рве волосся, бруднить| хітон, ридає; а навколо|навкруг,довкола| нього полонянки теж|також| ридають, б'ють себе в груди і в|в,біля| них підкошуються коліна; Антилох, який повідомив жахливу звістку|сіть|, теж|також| ридає і стогне, боїться|жахається| за життя Ахілла. Подібні зображення людських переживань|вболівань| у|в,біля| Гомера можна знайти майже на кожній сторінці. <…>

Лосев А.Ф. Гомер. – М.: ГИХЛ, 1960. – С. 124, 145-146.

 


Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 80 | Нарушение авторских прав






mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.008 сек.)