Читайте также:
|
13.4.1. Засоби, які застосовують при порушенні секреції підшлункової залози (захворювання підшлункової залози з порушенням її ф зовнішньої секреції проявляються формою гострого або хронічного панкреатиту):
• засоби для лікування хронічного панкреатиту, пухлин та атрофії залозистих елементів: ферментні препарати, або засоби замісної терапії — панкреатин, трифермент, панзинорм, фестал, мезим-форте, дигестал, ензистал, ораза. Ферментні препарати містять основні ферменти підшлункової залози—трипсин, амілазу, ліпазу, які забезпечують перетравлювання білків, вуглеводів та жирів. Ферментні засоби застосовують при розладах травлення, хронічних ентероколітах, панкреатитах тощо;
• засоби для лікування гострого панкреатиту:
а) антиферментні препарати: апротинін (контрикал, трасилол,
гордокс);
б) м-холіноблокатори.
Антиферментні препарати знижують активність ферментів підшлункової залози. Застосовують при гострому панкреатиті, панкреанекрозі, для запобігання післяопераційному панкреатиту.
13.4.2. Жовчогінні препарати — це засоби, які стимулюють утворення жовчі (справляють холеретичну дію) та покращують відтік жовчі, розслаблюють непосмуговані м'язи жовчовивідних шляхів та сприяють виходу жовчі в кишки (виявляють холекінетичну дію):
• холеретичні препарати:
а) препарати, що містять суху жовч та жовчні кислоти, — «Алохол», «Холензим»;
б) препарати лікарських рослин — настій кукурузних приймочок, квітів цмину, фламін, холосас, холагол;
в) синтетичні препарати — оксафенамід, нікодин;
• холекінетичні препарати — атропіну сульфат, платифіліну гідротартрат, но-шпа, папаверину гідрохлорид, магнію сульфат.
Жовчогінні препарати застосовують для лікування хронічних гепатитів, холециститів, холангітів, дискінезії жовчовивідних шляхів тощо. Протипоказані ці засоби при гострих гепатитах, дистрофії печінки, холеретики — при обтураційній жовтяниці.
13.4.3. Гепатопротектори — засоби, що захищають клітини печінки від пошкоджуючого впливу гепатотоксичних речовин, нормалізують обмінні процеси у гепатоцитах:
• засоби, що впливають на фосфоліпіди клітинних мембран — есенціале, ліпін, ліпостабіл, гептрал;
• біофлавоноїди — силібінін (легалон, силібор, карсил), біліг-нін, гепабене;
• вітаміни — токоферолу ацетат;
• тваринного походження — сирепар.
Гепатопротектори застосовують для лікування гепатитів, цирозу печінки, ураження печінки гепатотоксичними речовинами.
13.5. Засоби, що впливають на моторику кишок:
— засоби, що стимулюють тонус і рухову активність кишок — прозерин, ацеклідин (застосовують при атонії кишок);
— засоби, що знижують тонус та рухову активність кишок — атропіну сульфат, платифіліну гідротартрат, но-шпа, папаверин,, бензогексоній (застосовують при кишкових спазмах, коліці);
— проносні препарати т- засоби, що стимулюють рухову активність кишок, зумовлюють дефекацію:
• проносні препарати, що діють по всій довжині кишок — сольові проносні (магнію сульфат, натрію сульфат, карловарівська сіль, глауберова сіль);
• 
проносні препарати, що діють на тонку кишку — рицинова олія;
• проносні препарати, що діють на товсту кишку;
а) препарати, що містять антраглікозиди, — екстракт крушини, листя сени, корінь ревеня, плоди жостеру, сенадексин, сенаде, рамніл, регулакс;
б) синтетичні препарати — фенолфталеїн, ізафенін, гуталакс, бісакодил.
Сольові проносні засоби — магнію сульфат, натрію сільфат тощо — створюють у кишках високу концентрацію іонів, підвищують осмотичний тиск, порушують усмоктування води. Вода і розчинені у ній речовини затримуються в кишках, унаслідок чого вони розтягуються, подразнюються механорецептори та посилюється їх рухова активність. Через 4—6 год настає дефекація. Застосовують сольові проносні при отруєннях, гострих закрепах.
Рицинова олія діє переважно в тонкій кишці, де з неї утворюється рицинолова кислота. Вона подразнює рецептори і посилює перистальтику. Дія проявляється через 6-8 год. Окрім цього рицинова олія рефлекторно посилює ритмічні скорочення матки. Застосовують при гострих закрепах, для стимуляції пологів. Протипоказана в період вагітності, при отруєннях.
Проносні препарати рослинного походження — листя сени, кора крушини, корінь ревеня, плоди жостеру — містять антраглікозиди, які поразнюють рецептори товстої кишки і через 8—10 год настає дефекація. Застосовують ці засоби при хронічних закрепах. Побічна дія — звикання.
На рецептори товстої кишки діють також фенолфталеїн, ізафенін, гуталакс, бісакодил. Дія проявляється через 10—12 год. Ці засоби застосовують при хронічних закрепах. Проносні засоби рослинного походження та синтетичні препарати призначають на ніч.
13.6. Засоби, що застосовують для функціональної діагностики в гастроентерології:
— засоби, які застосовують для функціональної діагностики захворювань печінки, жовчного міхура. З цією метою застосовують дуоденальне зондування. Хворому через зонд у дванадцятипалу кишку вводять 50—100 мл теплого 25—30% розчину магнію сульфату, який призводить до рефлекторного викиду жовчі. Через певні інтервали у часі беруть на дослідження 3 проби — А, Б, С;
— засоби, які застосовують для функціональної діагностики захворювань шлунка. З цією метою підшкірно вводять гістамін або пентагастрин, які посилюють секрецію шлункового соку.
Таблиця 25. Препарати, які застосовують при порушенні функції органів травлення
| Назва препарату | Форма випуску | Спосіб застосування | ||||
| Засоби, що впливають на апетит | ||||||
| Дезопімон (Desopimonum) | Таблетки, драже по 0,025 г | Внутрішньо по 1 таблетці під час сніданку | ||||
| Настойка полину (Tinctura Absinthii) | Флакони по 25 мл | Внутрішньо по 15—20 крапель перед їдою | ||||
| Засоби, що впливають на секрецію шлункового соку | ||||||
| Альмагель (Almagel) | Флакони по 150; 170 мл | Внутрішньо по 1-2 столові ложки | ||||
| Растроцепін (Gastrocepinum) | Таблетки по 0,025 г Ампули по 0,01 г | Внутрішньо по 2 таблетки Внутрішньом'язово, внутрішньовенно по 0,01 г | ||||
| Кислота хлоридна розведена (Acidum hydrochloricum dilutum) | Флакони по 30; 50 мл | Внутрішньо по 10-15 крапель перед їдою | ||||
| Магнію оксид (Magnesii oxydum) | Порошок, таблетки по 0,5 г | Внутрішньо по 0,25-1,0 г | ||||
| Натрію гідрокарбонат (Natrii hydrocarbonas) | Порошок, таблетки по 0,3; 0,5 г | Внутрішньо по 0,5-1,0 г | ||||
| Пепсин (Pepsinum) | Порошок | Внутрішньо по 0,2—0,5 г перед або під час їди | ||||
| Сік шлунковий натуральний (Succus gastricus naturalis) | Флакони по 100 мл | Внутрішньо по 1-2 столові ложки до їди | ||||
| Ранітидин (Ranitidinum) | Таблетки по 0,15; 0,3 г | Внутрішньо по 1-2 таблетки | ||||
| Засоби, що впливають на моторику шлунка | ||||||
| Апоморфіну гідрохлорид (Apomorphini hydrochloridum) | Ампули 1% розчину по 1 мл | Підшкірно по 0,1-0,2 мл | ||||
| Назва препарату | Форма випуску | Спосіб застосування | ||||
| Етаперазин (Aethaperasinum) | Таблетки по 0,004; 0,006 і 0,01 г | Внутрішньо по 0,004-0,01 г | ||||
| Засоби, що застосовують при порушенні секреції підшлункової залози | ||||||
| Контрикал (апротинін, трасилол) (Aprotininum, Contrycalum) | Флакони по 10 000; 30 000; 50 000 ОД | Внутрішньовенно крапельно по 10 000-20 000 ОД на ізотонічному розчині натрію хлориду | ||||
| Панкреатин (Pancreatinum) | Порошок, таблетки по 0,5 г | Внутрішньо по 0,5-1,0 г | ||||
| Жовчогінні засоби | ||||||
| Алохол (Allocholum) | Таблетки по 50 шт. | Внутрішньо по 1-2 таблетки | ||||
| Оксафенамід (Oxaphenamidum) | Таблетки по 0,25 г | Внутрішньо по 0,25-0,5 г | ||||
| Холосас (Cholosas) | Флакони по 300 мл | Внутрішньо по 1 чайній ложці | ||||
| Проносні препарати | ||||||
| Магнію сульфат (Magnesii sulfas) | Порошок | Внутрішньо по 20—30 г на 1/2 склянки води,запити 1—2 склянками води | ||||
| Порошок кореня ревеню (Pulvis radicis Rhei) | Порошок, таблетки по 0,5 г | Внутрішньо по 0,5 г на ніч | ||||
| Олія рицинова (Oleum Ricini) | Флакони по ЗО; 40 мл Капсули по 1 мл | Внутрішньо по 15—30 мл | ||||
| Фенолфталеїн (Phenolphthaleinum) | Таблетки по 0,1 0,05 г | Внутрішньо по 0,1 г на ніч | ||||
Питання для самоконтролю:
1. Назвіть препарати та механізм їхньої дії, які використовують при анорексії та для зниження апетиту.
2. Які засоби і чому призначають при гіпосекреції шлункових залоз?
3. Які групи препаратів призначають при надлишковій секреції шлунка? Назвіть засоби, зробіть фармакотерапевтичний аналіз.
4. Які групи і препарати здатні припинити нудоту і блювання? Поясніть їх механізм впливу на організм.
5. Як називають препарати, що захищають клітини печінки від пошкоджень? Назвіть і дайте характеристику окремим представникам.
6. Зробіть фармакотерапевтичний аналіз груп і окремих представників жовчогінних препаратів.
7. Назвіть ферментні препарати та їх застосування.
8. Які групи та препарати призначають при закрепі? Поясніть механізм їхньої дії на кишечник.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 135 | Нарушение авторских прав