Антикоагулянти.

1.1. Антикоагулянти прямої дії — гепарин, фраксипарин, еноксапарин натрію, ревіпарин натрію.

1.2. Антикоагулянти непрямої дії — неодикумарин, синкумар, фенілін.

2. Фібринолітичні засоби (активатори фібринолізу) — стрептоліаза (стрептокіназа), фібринолізин, альтеплаза (актилізе).

3. Антиагрегантні засоби — дипіридамол (курантил), кислота ацетилсаліцилова (аспірин).

Антикоагулянти — засоби, які знижують згортання крові, запо­бігають тромбоутворенню.

Гепарин — антикоагулянт прямої дії, запобігає утворенню фак­торів згортання крові. Після введення гепарину пригнічення згор­тання крові настає негайно і продовжується 5—6 год (при підшкір­ному введенні — до 12 год). Застосовують для запобігання і обмеження тромбоутворення при інфарктах міокарда, тромбозах, емболіях, переливанні крові, операціях на серці і судинах тощо. Побічна дія — гематурія та крововиливи, серцево-судинна недо­статність.

Неодикумарин — антикоагулянт непрямої дії, порушує біосин­тез факторів згортання крові в печінці. Дія препарату розвивається повільно, максимум дії — через 12—30 год, тривалість — до 48 год. Застосовують для профілактики та лікування тромбозів, емболій, тромбофлебітів, інсультів. Побічна дія — кровотечі, нудота, блю­вання, неприємний присмак у роті, висипання на шкірі.

Стрептоліаза — фібринолітичний препарат, фермент, що отри­мують із культури гемолітичного стрептокока. Стимулює утворен­ня натурального фібринолізину. Як і препарат фібринолізин, він має властивість розсмоктувати свіжий тромб. Застосовують у тер­міновій терапії тромбозів вен та артерій, свіжого інфаркту міокар­да, тромбоемболії легеневої артерії. Побічна дія — алергія, підви­щення температури тіла тощо.

Кислота ацетилсаліцилова — ненаркотичний анальгетик, що має властивість гальмувати початкову фазу тромбоутворення (син­тез тромбоксану А₂). Ця дія проявляється лише у невеликих дозах (0,08—0,3 г) при застосуванні препарату протягом тривалого часу. Застосовують для профілактики тромбоутворення при серцево-су­динних захворюваннях, тромбозу судин сітківки, порушення моз­кового кровообігу.

Особливості роботи з препаратами:

— препарати заліза при внутрішньому застосуванні погано всмо­ктуються, тому їх призначають разом із хлоридною кислотою роз­веденою яблучним соком; негативно впливають на всмоктування заліза солі кальцію, фосфору, оксалати, танін, левоміцетин, тетра­циклін; лікування гемостатиками проводять під контролем коагулограми;

— вікасол призначають не більш ніж на 3—4 дні;

— кальцію хлорид вводять тільки внутрішньовенно обережно. У результаті введення його у тканини розвивається некроз;

— розчин фібриногену використовують протягом 1 год з моменту розведення;

— розчин тромбіну застосовують тільки місцево. Тампон чи сер­ветку з тромбіном накладають на місце кровотечі не менше ніж на 5 хв, потім обережно знімають. Розчин тромбіну не можна вводити внутрішньовенно чи внутрішньом 'язово;

— фібринолітичні препарати (фібринолізин, стрептоліаза, акти-лізе тощо) застосовують тільки при свіжих тромбах — до 5 діб з мо­менту утворення. їх призначають разом з гепарином під контролем показників згортання крові.

Таблиця 27. Засоби, що впливають на систему крові

Назва препарату	Форма випуску	Спосіб застосування
Засоби, що стимулюють еритропоез (протианемічні)
Заліза лактат (Ferrum lactis)	Порошок; капсули по 1,0 г	Внутрішньо по 1 г 1 раз на добу після їди, запити яблучним соком чи хлоридною кислотою розведеною
Ферковен (Fercoven)	Ампули по 5 мл	Внутрішньовенно по 5 мл на добу, перші 2 дні — по 2 мл
Ціанокобаламін (Cyanocobalaminum)	Ампули 0,003% розчину по 1 мл;   0,01%, 0,02%, 0,05% розчину по 1 мл	Підшкірно, внутрішньом'язово 1 мл щоденно Підшкірно, внутрішньом 'язово 1 мл 0,01% розчину через день
Фолієва кислота (Acidum folicum)	Порошок, таблетки по 0,001 г	Внутрішньо по 0,001 г 3 рази на день
Засоби, що стимулюють лейкопоез
Метилурацил (Methyluracilum)	Порошок, таблетки по 0,5 г Супозиторії ректально по 0,5 г Мазь 10% 10 г	Внутрішньо, ректально по 0,5 г 3 рази на день   Зовнішньо
Натрію нуклеїнат (Natrii nucleinas)	Порошок   Ампули 2,5% розчину по 5 і 10 мл	Внутрішньо по 0,25-1,0 г тричі на день Внутрішньом'язово по 5-10 мл
Назва препарату	Форма випуску	Спосіб застосування
Засоби, що підвищують згортання крові
Вікасол (Vikasolum)	Таблетки по 0,015 г   Ампули 1% розчину по 1 мл	Внутрішньо по 0,015 г двічі на день Внутрішньом 'язово по 1—3 мл на добу
Кальцію хлорид (Calcii chloridum)	Ампули 10% розчину Ампули 5% розчину	Внутрішньовенно по 5-10 мл Внутрішньо по 1 столовій ложці
Кислота амінокапронова (Acidum aminocapronicum)	Флакони 5% розчину по 100 мл	Внутрішньовенно крапельно
Тромбін (Thrombinum)	Ампули по 125 і 250 ОД в 10 мл	Зовнішньо, на 0,9% розчині натрію хлориду для змочування серветок
Фібриноген (Fibrinogenum)	Флакони по 1 і 2 г	Внутрішньовенно крапельно, розчинивши бідистильованою водою
Засоби, що знижують згортання крові
Гепарин (Heparinum)	Флакони по 5 мл (5 000, 10 000, 20 000 ОД в 1 мл)   Мазь по 5 і 10 г	Внутрішньовенно 20 000-50 000 ОД на добу, внутрішньовенно крапельно Внутрішньошкірно у навколопупкову ділянку Зовнішньо
Неодикумарин (Neodicumarinum)	Таблетки по 0,05 і 0,1 г	Внутрішньо за схемою не більш ніж 0,3 г на добу
Стрептоліаза (Streptolyasum)	Ампули по 250 000 і 50 000 ОД	Внутрішньовенно крапельно по 100 000-200 000 ОД в 50 мл ізотонічного розчину натрію хлориду

Питання для самоконтролю:

1. Які є групи проти анемічних препаратів? Зробіть фармакотерапевтичний аналіз окремих препаратів.

2. Які засоби і чому використовують при лейкопенії?

3. Зробіть порівняльну характеристику груп і препаратів для зупинки кровотеч.

4. Охарактеризуйте препарати, які здатні попереджувати тромбоутворення.

5. Які засоби можуть розчиняти утворені тромби? Яка назва цієї групи препаратів?

6. Назвіть групи лазмозамінників та мету їхнього застосування.

Дата добавления: 2015-07-11