Читайте также:
|
Вивчення науково-теоретичних матеріалів з досліджуваної проблеми, аналіз масового педагогічного досвіду та спостереження дали можливість визначити критерії та рівні вихованості на основі використання народних традицій.
До критеріїв вихованості віднесяться:
1. Любов до Батьківщини.
Знання традицій свого народу, дбайливе ставлення до народних надбань.
2. Гуманність.
Доброзичливе ставлення до ровесників, старших людей, турбота про них, допомога, чуйність.
3. Чесність.
Правдивість, щирість, виконання обов’язків.
4. Ставлення до праці.
Потреба і звичка до праці, сумлінність і старанність у праці, зацікавленість у позитивних результатах праці.
5. Любов до прекрасного.
Властивість помічати красу, бажання творити красу.
Відповідно до показників, було визначено рівні вихованості.
Високий рівень – наявність усіх критеріїв.
Середній рівень – половина чи більша половина показників.
Низький – майже повна відсутність ознак.
Для того, щоб визначити рівень сформованості вихованості у дошкільників експериментальної групи з використанням українських народних традицій, було застосовано спостереження, інтерв’ювання, бесіду.
Наведу приклад запитань, які ставились дітям:
1. Які обряди здійснювались у селі (місті) на свята?
2. Чи брали ви в них участь?
3. Які обрядові дійства виконували діти та дорослі?
4. Чи існували обряди під час робіт?
5. Як це робилося?
6. Чи хочеш ти брати у них участь?
Результати дослідження представлені у таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 Рівні вихованості
| Всього опитано дітей | Високий рівень | Середній рівень | Низький рівень |
| 19% | 58% | 23% |
Дані таблиці засвідчують про досить високий рівень обізнаності дітей з традиціями. Крім того, вищеподані результати вказують на те, що переважають діти з середнім та високим рівнем вихованості у досліджуваному аспекті.
Результати проведеного констатуючого експерименту дозволили зробити наступні висновки:
- дошкільники обізнані достатньо з народознавчим матеріалом;
- вихователі враховують педагогічні умови використання національних традицій у вихованні дітей;
- педагоги достатньо знайомі з методами та формами цієї роботи;
- високий рівень вихованості дошколят визначається поєднанням виховання з основними народознавчим матеріалом, та врахуванням вікових та індивідуальних особливостей дітей.
З метою підвищення якості виховання дошкільників засобами народних традицій мною проводився формувальний експеримент, як уже зазначалося вище у старшій групі «Барвінок» та як контрольна бралась старша група «Колосок» ДНЗ «Ромашка» м.Словянська.
Експериментальне дослідження базувалося на дотриманні основних педагогічних умінь виховання з використанням народних традицій.
Завданнями експерименту було перевірити:
- вплив основних педагогічних умов на рівень вихованості дошкільників у досліджуваному аспекті;
- ефективність комплексного використання засобів народознавства в екологічному вихованні дітей;
- усвідомленнядошкільниками екологічної культури у житті українського народу;
- оволодіння дітьми основними правилами поведінки у навколишньому середовищі.
На даному етапі дослідно – експериментальної роботи и використовувалися бесіда, спостереження, інтерв’ювання, гра, кількісний і якісний аналіз експериментальних даних.
Вихованцям експериментальної групи наголошувалось, що народні звичаї тісно пов’язані з сільськогосподарською працею та побутом селянина з церковним календарем. Народ визначав день якогось святого для організації трудових справ чи способу життя.
Існували звичаї, які притаманні кожній порі року. Зокрема, весна: веснянки, зустрічі птахів, прокладання першої борозни. Зверталась увага дітей, що ці звичаї, фольклорна обрядованість готують людей до сільськогосподарських робіт, утверджуються у свідомій і практичній діяльності, зокрема хліборобські традиції. Літо: Зелена неділя, проводи русалок, зажинки, обжинки. Наголошувалось, що ці традиції поетизують розквіт і красу нашого «зеленого дому» догляд за врожаєм. Осінь –це пора завершення сільськогосподарських робіт, турбота про збереження вирощуваного врожаю, що відображено у таких традиціях: свято врожаю, свято першої паляниці та інші.
Зимові звичаї спрямовані на прославлення життя, його вічне оновлення, утвердження. Це відзначення свята Миколая, Нового і старого Року і Різдва Христового.
У зв’язку з цим, поводився цикл бесід: «Народний календар», «Місяцелік», «Релігійні та народні свята», «Українські обереги», «Звичаї та обряди весняного циклу календаря».
Крім того, у експериментальній групі використовували значно більший об’єм ігор та розваг («Сієм мак», «Кабаки», «Просо», «Ягілочка», «Ой вилися огірочки», «Подоляночка», «Ходить гарбуз по городу»), приказок, прислів’їв, загадок, закличок, примовлянок, народних прикмет, гаївок, які згідно зазначеної педагогічної умови застосовували комплексно.
Широко застосовувалися до потреб експерименту підготовка та проведення свят, таких як «Великдень», «Крашана писанка».
Вихованців експериментальної групи залучали також до імпровізованої подорожі «Мандрівка по доріжках українських народних казок» організації толоки, зустрічі з місцевим народним умільцем.
Таке розмаїття виховних заходів як за змістом так і за формою дозволить виховати у дітей любов до свого краю, українського народу, чесність, працьовитість, доброту, почуття прекрасного.
На прикінцевому етапі експериментального дослідження, було проведено виявлення вихованості дошкільників з використанням українських народних традицій.
Таблиця 1.2.
Рівні вихованості дошкільників на основі використання українських народних традицій.
| Групи | Всього дітей | Рівні вихованості | ||
| Високий | Середній | Низький | ||
| «Барвінок» (експериментальна) «Колосок» (контрольна) | 31% 9% | 57% 51% | 12% 40% |
Дані таблиці засвідчують те, що високий рівень мають 31 % експериментальної та 9 % контрольноі груп, середній – відповідно 57% і 51%, низький 2% і 40%. Як бачимо, рівень вихованості дітей експериментальної групи значно вищий ніж контрольної, що доводить ефективність обраної експериментальної методики.
Дата добавления: 2015-07-11; просмотров: 358 | Нарушение авторских прав