Організація самостійної роботи

1.Сутність самостійної роботи студентів в умовах сучасного вищого навчального закладу

2.Види і методи самостійної роботи

3.Організація самостійної роботи студентів

1. Сутність самостійної роботи студентів в умовах сучасного вищого навчального закладу

Організація навчального процесу у сучасному українському університеті базується на принципах достатності наукового, пізнавального, інформаційного і методичного забезпечення, що створює підгрунття для самостійного творчого опанування і осмислення знань та прояву творчої та дослідницької ініціативи.

Навчальний процес включає аудиторну, індивідуальну, самостійну роботу, консультації тощо.

В навчальних планах різних спеціальностей все чіткіше реалізується тенденція до скорочення аудиторних годин та збільшення їх кількості, що відводяться на самостійну роботу студента (50 – 60 % навчального плану). Останнім часом традиційна організація самостійної роботи доповнилася можливостями комп’ютера, в тому числі Інтернет. Ефективність цієї роботи цілковито залежить від студента і його розуміння, що творча (евристична) робота можлива лише як результат організації самостійного навчання.

Тож, сьогодні ми поговоримо про специфіку організації самостійної роботи у ВНЗ.

Ще в 1993 році Міністерство освіти України затвердило Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах освіти. Принциповим моментом цього положення є те, що вперше у вітчизняній практиці на рівні нормативного документу передбачено відведення на самостійну роботу студентів від 1/3 до 2/3 загального обсягу навчального плану. Згідно з цим Положенням, самостійна робота студентів є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом у час, вільний від обов’язкових навчальних занять.

Під самостійною роботою ми будемо розуміти заплановану у робочій навчальній програмі з дисципліни роботу студентів, що виконується за завданням викладача, забезпечується його методичним керівництвом, але за умови відсутності його безпосередньої участі.

Самостійна робота – один із обов’язкових видів навчально-пізнавальної діяльності студентів, що виконує функції, серед яких важливе значення мають: навчальна; пізнавальна; коригуюча; стимулююча; виховна; розвиваюча.

Позитивними моментами самостійної робота є:

1. Самостійна робота сприяє формуванню у студентів інтелектуальних якостей, необхідних майбутньому спеціалістові. Вона виховує у студентів стійкі навички постійного поповнення своїх знань, самоосвіти, сприяє розвитку працелюбності, організаційності й ініціативи, випробовує його сили, перевіряє волю, дисциплінованість, тощо.

2. Студенти здобувають навички самостійного планування і організації власного навчального процесу. Що забезпечить можливість легкого переходу до безперервного навчання, тобто того навчання, що буде продовжуватися після закінчення людиною вузу. Крім того, за великого навчального навантаження, дефіциту часу раціональне планування має для студентів важливе значення. План допомагає правильно розподілити, і економно використати свій час. Обґрунтування в ньому обсягу, змісту, послідовності роботи протягом певного часу надає роботі цілеспрямованості, творчого характеру.

3. Під час самостійної роботи студенти мають змогу краще використати свої індивідуальні здібності. Обирати час і способи навчання, засоби інформації. Студенти вивчають, конспектують літературні джерела, за потреби повторно перечитують їх окремі розділи, абзаци, звертаються до відповідних довідників і словників. Все це сприяє глибокому осмисленню навчального матеріалу, виробляє в студентів цілеспрямованість у здобутті знань, самостійність мислення. Самостійна робота здійснює і виховний вплив на студентів, сприяючи формуванню і розвитку необхідних моральних якостей.

2. Види і методи самостійної роботи

У педагогічній літературі існує багато класифікацій типів і видів самостійної роботи студентів. Найбільш доцільною у зв’язку із завданнями вищої школи є класифікація, запропонована П.І. Підкасистим, у якій розмежуються самостійні роботи за зразками, реконструктивно-варіативні, евристичні (частково-пошукові) і творчо дослідницькі.

У педагогічній науці немає єдиного підходу до класифікації методів самоосвітньої діяльності через багатогранність цього поняття. Проте в залежності від джерела засвоєння та відтворення інформації можна виділити такі групи методів:

1. Методи самостійної навчальної діяльності: конспектування, складання плану, тез, анотацій до книги, статті, складання узагальненого огляду літератури, рецензування статей, складання рефератів, звітів, доповідей.

2. Методи читання літератури: попередній перегляд літератури, наскрізне читання, змішане те суцільне читання.

3. Методи практичної самоосвітньої діяльності: виконання практичних завдань, розв’язування задач, самостійна робота та проведення дослідів у лабораторіях, кабінетах, вивчення та узагальнення передового педагогічного досвіду

Під час виконання завдань самостійної роботи студенти здобувають вміння, що складають підґрунтя подальшого успішного опанування наукових знань. До таких вмінь ми відносимо:

- працювати з першоджерелами, користування книгою як знаряддям праці.

- читання з різною метою (для засвоєння важливих деталей, для відповіді на запитання, для критичної оцінки, для розвитку словникового запасу тощо);

- шукати необхідну інформацію;

- користуватися довідником;

- конспектувати;

- складати картотеку і користуватися нею;

- будувати схему спостережень;

- вірно описувати процес, за яким здійснюється спостереження;

- виділяти головне;

- слухати, на слух виділяти головне;

- аргументовано висловлювати свою думку;

- коротко і стисло викладати свої і чужі думки;

- логічно мислити;

- систематизувати, класифікувати явища;

- бачити і розуміти причини і наслідки процесу виникнення і розвитку того чи іншого явища;

- аналізувати факти, робити узагальнення і висновки;

- самостійно ставити задачі та інше.

Звіт про виконання завдань самостійної роботи студенти можуть подавати у формі доповідей, тез, портфоліо, есе, рефератів, написання рецензій на наукові статті тощо.

Доповідь (наукова) — це публічне повідомлення, розгорнутий виклад певної наукової проблеми (теми, питання).
Структура тексту доповіді може складатися із вступу, основної й підсумкової частин.

Тези – це стисло сформульовані основні положення науково-дослідницької роботи. Вони позбавлені деталей, пояснень, таблиць, ілюстрацій тощо.

Портфоліо – збірка (широке портфоліо) виконаних робіт та напрацювань певної особи (компанії). Портфоліо може бути як на папері, так і в електронному вигляді. Електронне портфоліо, в свою чергу, може зберігатись локально (бути доступним лише визначеному колу людей) та глобально (бути доступним для всього світу — для користувачів Інтернету, наприклад). Глобально доступне портфоліо інакше називається веб-портфоліо. Стосовно студентського портфоліо можна зазначити, що це спосіб фіксування, накопичення, оцінки і самооцінки особистих досягнень за певний проміжок часу. Мета портфоліо: накопичення навчальних досягнень, відслідковування професійного прогресу, представлення навчальної діяльності і професійного розвитку за окремий проміжок часу.

Рецензія -це письмовий розбір будь-якого художнього або наукового твору. У рецензії обов'язково присутні наступні основні пункти: предмет рецензії, актуальність теми, короткий зміст і основні положення твору, що рецензується, загальна оцінка твору, недоліки і висновки рецензента.

Реферат – це аналітичний огляд або розгорнута рецензія, в якій обгрунтовується актуальність досліджуваної теми, коротко викладаються і аналізуються змістовні і формальні позиції досліджуваних текстів, формулюються узагальнення і висновки.

Есе – це письмовий твір, що має вільний характер та містить індивідуальний погляд на тему/проблему із аргументацією власної точки зору. Есе, як правило, має наступну структуру: назва, вступ, що містить загальну тезу, короткий опис змісту, що стосується безпосередньо теми есе. Основна частина есе має містити головні ідеї та підставові факти, а також не менше двох-трьох аргументів на користь висловленої тези. Кожен аргумент має бути підтверджений не менш ніж двома конкретними історичними (науковими) прикладами, спиратися на достовірні джерела, що дозволяють використати їх як основу для аргументу. Беручи до уваги різні позиції та точки зору, важливим є їх критичний аналіз, а також виявлення власного ставлення до досліджуваної проблеми. У висновках зазвичай подають узагальнення, що дозволяють підтвердити висловлену у вступі тезу, ідеї та факти основної частини..

3. Організація самостійної роботи студентів

Від організації самостійної роботи багато в чому залежать результати навчання студентів та їх майбутня практична діяльність.

Самостійна робота з виконанням навчального завдання охоплює три етапи.

1. Підготовка до виконання завдання, теоретичне, психологічне, організаційно-методичне і матеріально-технічне забезпечення самостійної роботи.

2. Безпосереднє виконання навчального завдання. Це найважливіший і найвідповідальніший етап самостійної роботи студента. Оскільки навчальне завдання найчастіше постає у навчально-пізнавальній формі, то в процесі його виконання беруть участь усі психічні процеси, які забезпечують пізнавальну активність: відчуття, сприйняття, уява, пам'ять, мислення, увага та інші. На ефективність виконання завдання впливають такі особисті якості студента, як цілеспрямованість, наполегливість, відповідальність тощо.

3. Аналіз виконаного завдання. Є завершальним етапом виконаної роботи. Під час аналізу студент оцінює (методом самоконтролю, іноді взаємоконтролю) якість і час виконання завдання, ефективність використаних у процесі самостійної роботи методів і засобів.

Організація самостійної роботи студентів має бути підпорядкована певним вимогам:

1) розвиток мотиваційної установки у студентів.

2) систематичність і безперервність.

3) послідовність у роботі.

4) правильне планування самостійної роботи.

5) використання відповідних методів, способів і прийомів роботи.

6) керівництво з боку викладачів.

На ефективність самостійної роботи студента значною мірою впливає керівництво викладача, яке охоплює:

-планування самостійної роботи студентів;

-формування в них потреб і мотивів до активної, творчої самостійної роботи;

-навчання студентів основам самостійної роботи;

-контроль за виконанням навчальних завдань.

Результативності самостійної роботи студентів заважають, в основному, дві групи причин, які мають місце в діяльності навчальних закладів:

- ті, що залежать від самого студента: брак працелюбності, волі, наполегливості, загальної підготовленості, здібностей, відсутність уміння самостійно працювати тощо;

- ті, що залежать від викладача, кафедр, деканатів. Це причини, передусім пов’язані з організацією навчального процесу у вищих навчальних закладах, який здійснюється без належного індивідуально орієнтованого підходу; а також відсутністю необхідних навчальних посібників з диференційованими завданнями, матеріально-побутових умов тощо.

Усунення причин першої групи пов’язано з удосконаленням діяльності вищої школи. Викорінення причин другої групи залежить від того, як організований процес навчання, тобто від впровадження індивідуально-орієнтованого підходу

Запитання для самоконтролю

1.Дайте визначення поняттю «самостійна робота студента»

2.Які види самостійної роботи студентів Ви знаєте?

3.Розкрийте зміст основних етапів організації самостійної роботи у вищому навчальному закладі

Лекція 5

Дата добавления: 2015-07-10