Урядові правові акти та акти органів державного управління у системі аграрного законодавства

Значними по обсягу і сфері регулювання є постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України. Вони можуть стосуватися різноманітних питань господарської і соціальної діяльності. Так, постанова Кабінету Міністрів від 14 квітня 1994 року № 234 «Про ставки платежів по державному обов'язковому страхуванню врожаю» передбачає рішення проблем у даній сфері. Постановою від 22 вересня 1994 року № 654 “Про заходи щодо стримування зростання цін на цукор, вироблений з цукросировини вітчизняного виробництва” урегульовані питання про ціни на цукор вітчизняного виробництва, а постановою від 21 вересня 1994 року № 652 затверджені Правила проведення державного технічного огляду тракторів, самохідних шасі, самохідних меліоративних і дорожньо-будівних машин, тракторних причепів”

Для здійснення матеріально-технічного забезпечення аграрних товаровиробників Уряд прийняв постанови від 23 серпня 1995 року № 668 "Про забезпечення господарств агропромислового комплексу кормозбиральною технікою", від 22 грудня 1995 року № 1034 "Про забезпечення господарств агропромислового комплексу кормо - та бурякозбиральною технікою", від 9 січня 1996 року № 16 "Про забезпечення підготовки машинно-тракторного парку до польових робіт у 1996 році". Зокрема, останньою було дозволено, як виняток, надати Міністерству сільського господарства і продовольства для централізованої закупівлі запасних частин до тракторів та інших машин бюджетну позичку з нарахуванням 30 відсотків річних у рахунок коштів, передбачених на закупівлю сільськогосподарської продукції за державним контрактом 1996 році з поверненням їх до 1 листопада 1996 року.Ряд постанов Кабінету Міністрів України прийняті саме на виконання законів і указів Президента. Наприклад, на виконання Указу Президента України від 3 грудня 1999 року N 1529 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки" Кабінет Міністрів України постановою від 24 січня 2000 року № 118 затвердив Порядок викупу земельних ділянок громадянами (понад норму, яка приватизується безкоштовно) для ведення селянського (фермерського) або особистого підсобного господарства, а постановою від 24 січня 2000 року № 119 - порядок реєстрації договорів оренди земельної частки (паю)” [7, 8].

Прийняття різних законів і кодексів часто призводить до необхідності прийняття підзаконних актів в аграрній сфері. Так, суттєво вплинуло на формування аграрного законодавства прийняття Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року [3]. Так, наприклад, відповідно до Земельного кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 р. N 502 було затверджено Порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб [10].

Ряд постанов Кабінету Міністрів, хоч прямо не стосуються аграрних відносин, проте теж є джерелами аграрного права. Серед них значна кількість нормативних актів Уряду про регулювання земельних відносин. Наприклад, Кабінет Міністрів України своєю постановою від 23 березня 1994 року № 213 затвердив Методику грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів (тимчасову); постановою від 31 січня 2001 р. N 87 з метою мінімізації економічних, соціальних та екологічних збитків від затоплення земель внаслідок повеней і паводків затвердив Порядок використання земель у зонах їх можливого затоплення внаслідок повеней і паводків [9].

Багато постанов Уряду надають сільськогосподарським товаровиробникам деякі пільги, надають певні гарантії. Так, постановою від 31 травня 1995 р. № 381 "Про додаткові заходи щодо підтримки розвитку особистих підсобних господарств громадян і селянських (фермерських) господарств" встановлено цілий ряд пільг громадянам та фермерам. Постановою від 25 лютого 2000 р. N 398 “Про додаткові заходи щодо кредитування комплексу сільськогосподарських робіт” частково компенсовано протягом 2000 року ставки за кредитами комерційних банків, що надаються сільгоспвиробникам (позичальникам) для проведення польових робіт, в розмірі 50 відсотків облікової ставки, встановленої Національним банком на день укладення кредитної угоди, але не нижче 17,5 відсотка річних.

Взагалі, в порівнянні з іншими галузями економіки, зокрема промисловістю, агропромисловий комплекс більш регулюється Урядом. Так, Кабінет Міністрів України встановлює заставні ціни на зерно (постанови “Про встановлення заставних цін на зернові культури” від 23 квітня 2001 року № 371, “Про встановлення заставних цін на зерно” від 3 липня 2003 року № 1030), організовує процес закупівлі сільськогосподарської техніки і розрахунків за неї (постанови від 23 грудня 1998 року N 2057 “Про проведення сільськогосподарськими товаровиробниками та іншими суб'єктами господарювання розрахунків за отриману в 1996 - 1997 роках сільськогосподарську техніку американських фірм "Джон Дір" та "Кейс Корпорейшн", від 22 січня 1999 року N 76 “Про заходи щодо підвищення ефективності використання закупленої під гарантії Кабінету Міністрів України сільськогосподарської техніки та порядок розрахунків за неї”).

Серед нормативно-правових актів Уряду як джерела аграрного права відповідне місце належить актам, що визначають правове становище певних державних органів. Наприклад, постановою Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2000 р. N 1568 затверджене Типове положення про інспекцію якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції обласної, Севастопольської міської державної адміністрації. Головним призначенням наведених та подібних їм підзаконних актів є визначення державних органів, їхньої структури та компетенції.

Дата добавления: 2015-07-12