Читайте также: |
|
Проблема ІБ має особливе значення в умовах, коли в державних структурах та в суспільстві в цілому існує переконання, що інформаційні ресурси є об’єктом власності і мають товарну цінність. Проблема ІБ не може бути розв’язана без впровадження нових ідей, нових знань, нової політики у сфері інформатизації. Концептуальними є пропозиції щодо широкого залучення саме вітчизняних вчених та виробників до вирішення цієї проблеми, як складової національної безпеки.
Вітчизняні фахівці повинні гарантувати високу якість інформаційних послуг, безпеку інформаційних технологій, сучасну систему сертифікування програмних та технічних засобів, створення національних баз даних, систем телекомунікації, безпеку роботи в світовому інформаційному просторі.
Ігнорування проблем ІБ може призвести до труднощів у прийнятті найважливіших політичних, економічних, соціальних та військових рішень.
На сучасному етапі розвитку України питання забезпечення інформаційної безпеки стоять на одному рівні із захистом суверенітету і територіальної цілісності, забезпечення її економічної безпеки. Роботи над концепцією ІБ України спрямовані на систематизування та розв’язання задач, які за безпечують інформаційну безпеку держави, на визначення методів та засобів захисту життєво важливих інтересів особистості, суспільства, держави в інформаційній сфері, на створення засад для формування державної політики ІБ, розвитку інформаційного простору країни.
Інформаційний простір – середовище, де здійснюється формування, збір, зберігання та розповсюдження інформації. Інформаційний простір України – територіально-інформаційний простір, на який розповсюджується юрисдикція України.
Інформаційна безпека – стан захищеності інформаційного простору, який забезпечує формування та розвиток цього простору в інтересах особистості, суспільства та держави.
Загрози інформаційній безпеці – окремі чинники або їх сукупність, які створюють небезпеку функціонуванню та розвитку інформаційного простору, інтересам особистості, суспільства, держави.
Захист інформації – сукупність засобів, методів, організаційних заходів щодо попередження можливих випадкових чи навмисних впливів природного або штучного характеру, наслідком яких може бути нанесення збитків чи шкоди власникам інформації, її користувачам, інформаційному простору. Сутність захисту інформації (ЗІ) полягає у її доступності при збереженні цілісності та гарантованій конфіденційності інформації.
2. Аналіз сучасного стану інформаційного простору та інформаційної безпеки України
ІБ відіграє істотну роль у забезпеченні життєво важливих інтересів держави. Метою забезпечення ІБ в Україні є створення розгалуженого та захищеного інформаційного простору, захист національних інтересів України в умовах формування світових інформаційних мереж, захист економічного потенціалу держави від незаконного використання інформаційних ресурсів, реалізування прав громадян, установ та держави на отримання, поширення і використання інформації.
До основних задач забезпечення ІБ належать:
· виявлення, оцінювання та прогнозування джерел загроз ІБ;
· розроблення державної політики забезпечення ІБ та комплексу заходів і механізмів її реалізування;
· створення нормативно-правових засад забезпечення ІБ, координування діяльності органів державної влади та управління, установ і підприємств щодо реалізування політики ІБ;
· розвиток системи забезпечення ІБ, вдосконалення форм, методів і засобів запобігання загрозам ІБ та ліквідування наслідків її порушення;
· забезпечення участі України в процесах створення і використання глобальних інформаційних мереж та систем.
Сучасний стан інформаційного простору України характеризується наявністю протиріччя між потребами суспільства в розширенні вільного обміну інформацією і необхідністю окремих обмежень на її поширення. Необхідно відзначити, що порушенню ІБ сприяє безсистемність ЗІ та обмежене координування дій з ЗІ у загальнодержавному масштабі.
Рівень ІБ істотно впливає на стан політичної, економічної, оборонної та інших складових національної безпеки України, бо найчастіше реалізування інформаційних загроз викликає нанесення шкоди саме в цих сферах.
На сучасному етапі в Україні немає реальних гарантій ІБ держави, відсутній комплекс нормативно-правових актів щодо захисту інформаційних ресурсів та інформаційної інфраструктури. Процес інформатизації має стихійний, некерований характер з домінуючим ухилом у бік використання засобів інформатизації іноземного виробництва.
Безсистемність процесів формування інформаційної інфраструктури України зумовлює складність вирішення проблеми ІБ, захисту інформаційних ресурсів. Специфіка цих проблем полягає в тому, що об’єктивно достатній рівень захищеності інформаційної інфраструктури та інформаційних ресурсів може бути досягнутий тільки у результаті чіткого визначення об’єктів ІБ України, забезпечення надійного функціонування державних та суспільних інститутів для реалізування практичних заходів забезпечення ІБ.
Аналіз стану інформаційної безпеки України показує, що до основних проблем забезпечення ІБ належать проблеми загальносистемного характеру, пов’язані з відсутністю наукового обґрунтування та практичної апробації політики і методології державної системи ІБ. За характером ці проблеми носять правовий та нормативно-правовий, науково-технічний, економічний, організаційний, кадровий характер.
Ситуація, яка склалася в інформаційній сфері, вимагає невідкладного вирішення таких комплексних проблем:
· розвиток науково-практичних основ ІБ, а саме: визначення основних положень стратегії держави в сфері створення і забезпечення умов формування і використання інформаційного ресурсу; підтримання високих темпів його наповнення і заданих критеріїв якості (доступність, достовірність, своєчасність, повнота); розроблення сучасних ІТ та технічних засобів для розв’язання задачі ЗІ в інформаційних системах (ІС);
· створення законодавчої та нормативно-правової бази забезпечення ІБ, а саме: нормативно-правової бази щодо розподілу і використання персональної інформації з метою створення умов для інформаційних стосунків між органами державної влади і суспільства; формування передумов досягнення соціального компромісу; створення умов становлення соціального партнерства як основи демократичного розвитку суспільства; розроблення регламенту інформаційного обміну для органів державної влади і управління, реєстру інформаційних ресурсів, закріплення відповідальності посадових осіб, громадян за додержання вимог ІБ;
· розроблення механізмів реалізування прав громадян на інформацію загального користування;
· визначення основних положень стратегії держави у сфері використання ЗМІ на засадах досліджень процесів формування суспільної свідомості, удосконалення та розвиток індустрії інформування населення країни, розроблення методів і форм інформаційної політики держави;
· розроблення методів оцінювання ефективності систем і засобів ІБ та їх сертифікування.
Отже, інформаційна безпека України залежить від вирішення проблем формування і керування процесами суспільної свідомості, виробництва та репродукування інформаційних ресурсів і доступу до них, створення цивілізованого ринку інформаційних продуктів та послуг, реалізування прав громадян на інформацію.
3. Джерела загроз інформаційній безпеці
Найдокладніший перелік можливих загроз ІБ країни і засобів їх реалізування завжди буде неповним, оскільки зміни в суспільних відносинах, розвиток ІТ та засобів інформатизації сприяє не стільки усуненню існуючих загроз, скільки виникненню нових. У той же час джерела загроз ІБ, як складовій національної безпеки, залишаються відносно усталеними.
До джерел загроз належать:
· недружня політика іноземних держав у галузі глобального інформаційного моніторингу, поширення інформації та новітніх ІТ;
· цілеспрямована діяльність іноземних спецслужб, політичних та економічних структур;
· злочинна діяльність міжнародних злочинних угруповань, формувань та окремих осіб;
· неправомірна або протиправна діяльність посадових осіб державних органів, структур, формувань, спрямована проти інтересів України;
· стихійні лиха, катастрофи, збройні конфлікти;
· некерований характер процесу створення інформаційної інфраструктури України;
· недосконалість технічних і програмних засобів та недостатня кваліфікація персоналу інформаційних служб і систем;
· недосконалість, неповнота і неузгодженість з міжнародними правовими актами чинного законодавства України в інформаційній сфері;
· недостатній розвиток лексикографічної бази української мови і національного лінгвістичного забезпечення ІС;
· низькі темпи науково-технічного і культурного розвитку суспільства внаслідок економічної кризи або неадекватної внутрішньої політики держави в інформаційній сфері;
· низька правова, організаційна та програмно-технічна забезпеченість у галузі ІБ.
Засоби впливу загроз на ІБ поділяються на інформаційні, програмно-математичні, фізичні, радіоелектронні, організаційно-правові.
До інформаційних засобів впливу загроз на ІБ належать:
· порушення своєчасності інформаційного обміну, протизаконне збирання і використання інформації;
· несанкціонований доступ до інформаційних ресурсів;
· маніпулювання інформацією (дезінформація, укриття та спотворення інформації);
· незаконне копіювання інформації в ІС;
· використання ЗМІ з позицій, які суперечать інтересам громадян, організацій або держави;
· викрадення інформації з бібліотек, архівів, банків і баз даних;
· порушення технології оброблення інформації.
До програмно-математичних засобів впливу загроз на ІБ належать:
· запуск програм-вірусів;
· встановлення програмних і апаратних закладних пристроїв;
· знищення і модифікування даних в ІС.
Фізичні засоби впливу загроз на ІБ включають:
· знищення або руйнування засобів оброблення інформації та зв’язку;
· знищення, руйнування або викрадення оригінальних носіїв інформації;
· викрадення програмних або апаратних ключів і засобів криптографічного захисту інформації;
· цілеспрямований вплив на персонал;
· комплектування ІС «інфікованими» компонентами.
До радіоелектронних засобів впливу загроз на ІБ належать:
· перехоплення інформації технічними каналами її витоку;
· вмонтовування електронних пристроїв перехоплення інформації в технічних засобах і приміщеннях;
· перехоплення, дешифрування та подання хибної інформації в мережах передавання даних і мережах зв’язку;
· вплив на парольно-ключові системи;
· радіоелектронне придушення мереж зв’язку і систем керування.
До організаційно-правових засобів впливу загроз на ІБ відносяться:
· купівля недосконалих або застарілих ІТ та засобів інформатизації;
· невиконання вимог чинного законодавства та затримання прийняття необхідних нормативно-правових положень в інформаційній сфері;
· неправомірне обмеження доступу до документів в яких знаходиться важлива для громадян та організацій інформація.
Реалізування інформаційних загроз на рівні особи призводить до порушення або обмеження доступу громадян до інформації загального користування. Це створює загрозу ІБ особистості як з боку органів влади, так і з боку сторонніх осіб або угруповань, порушує баланс стосунків між особистістю, суспільством та державою.
Наслідком впливу інформаційних загроз на соціальну спільноту є ускладнення соціальних процесів, що виявляється у загостренні суперечностей між різними соціальними прошарками, загостренні політичної боротьби, розпалюванні релігійних та етнічних суперечностей, зниженні загальної культури населення, розвитку бездуховності, зростанні злочинності, розповсюдженні антигуманних ідей.
Наслідки інформаційних злочинів в економічній сфері можуть призвести до економічних втрат за рахунок знецінення і втрати товарної частини інформаційного ресурсу – промислових та інформаційних технологій. Вплив інформаційних загроз на структури державної влади, відповідальні за підготування та прийняття рішень, реалізування яких безпосередньо впливає на безпеку, може сприяти виникненню надзвичайних ситуацій у державі та суспільстві, значним збиткам через порушення функціонування систем зв’язку, контролю і керування, витоку інформації, яка містить державну таємницю.
Для запобігання та ліквідування загроз ІБ використовують правові, програмно-технічні і організаційно-економічні методи.
Правові методи запобігання та ліквідування загроз ІБ – передбачають розроблення комплексу нормативно-правових актів і положень, які регламентують інформаційні відносини в суспільстві, керівних і нормативно-методичних документів щодо забезпечення ІБ.
Програмно-технічні методи запобігання та ліквідування загроз ІБ – це сукупність засобів:
· запобігання витоку інформації,
· виключення можливості несанкціонованого доступу до інформації,
· запобігання впливам, які призводять до знищення, руйнування, спотворення інформації, або до збоїв чи відмов у функціонуванні засобів інформатизації,
· виявлення закладних пристроїв,
· виключення можливості перехоплення інформації технічними засобами,
· використання криптографічних засобів ЗІ при передаванні каналами зв’язку.
Організаційно-економічні методи запобігання та ліквідування загроз ІБ передбачають формування і забезпечення функціонування систем захисту секретної і конфіденційної інформації, сертифікування цих систем у відповідності до вимог ІБ, ліцензування діяльності в сфері ІБ, стандартизацію способів і засобів ЗІ, контроль за діями персоналу в захищених ІС.
Важливе значення для запобігання інформаційним загрозам має мотивація, економічне стимулювання і психологічна підтримка діяльності персоналу, який забезпечує ІБ.
Загальнонаціональний рівень важливості проблеми ІБ держави, її комплексний характер вимагають розроблення і реалізування відповідної національної довгострокової програми.
Першочергові заходи щодо забезпечення ІБ України повинні включати:
· визначення складу, послідовності та порядку розроблення законодавчих і нормативно-правових актів з питань ІБ, а також механізмів їх впровадження в практику (правове забезпечення);
· розроблення державної цільової науково-технічної програми забезпечення ІБ, створення інформаційної бази, спрямованої на реалізування концепції ІБ України (науково-технічне забезпечення);
· розроблення і створення організаційної структури системи ІБ України;
· створення вітчизняної системи сертифікування технічних і програмних засобів на відповідність вимогам ІБ (організаційне забезпечення);
· забезпечення реальних потреб системи ІБ в кадрах, матеріально-технічних і фінансових коштах (ресурсне забезпечення).
Самостійна робота – 3 години
Індивідуальна робота – 4 години
Ознайомитись із планом семінарського заняття, питаннями, що належать до цієї теми.
Опрацювати конспект лекцій з даної теми, звернувши при цьому увагу на поняття та сутність інформаційної та інвестиційної безпеки, класифікацію загроз інформаційній та інвестиційній безпеці, методи усунення загроз інформаційній та інвестиційній безпеці.
Опрацювати рекомендовану для вивчення теми літературу, законспектувати окремі положення, що стосуються питань теми, або зробити нотатки, групуючи їх за певними ознаками.
Рекомендується зробити в робочому зошиті план відповіді на кожне питання, яке виноситься на розгляд під час семінарського заняття.
Самостійно розглянути такі питання:
1. Концепція інвестиційної безпеки України.
2. Аналіз сучасного стану інвестиційної безпеки України.
3. Джерела загроз інвестиційній безпеці.
Запитання та завдання для самоконтролю
1. Розкрийте поняття та сутність інвестиційної безпеки України.
2. Розкрийте поняття та сутність інформаційної безпеки України.
3. Дайте характеристику сучасному стану інвестиційної безпеки України.
4. Дайте характеристику сучасному стану інформаційної безпеки України.
5. Охарактеризуйте джерела загроз інвестиційній безпеці.
6. Охарактеризуйте джерела загроз інформаційній безпеці.
7. Назвіть першочергові заходи щодо запобігання загрозам та забезпечення інвестиційної безпеки.
8. Назвіть першочергові заходи щодо запобігання загрозам та забезпечення інформаційної безпеки.
Семінарське заняття – 2 години
Питання
1. Концепція інформаційної безпеки України.
2. Аналіз сучасного стану інформаційного простору та інформаційної безпеки України.
3. Джерела загроз інформаційній безпеці.
4. Концепція інвестиційної безпеки України.
5. Аналіз сучасного стану інвестиційної безпеки України.
6. Джерела загроз інвестиційній безпеці.
Мета заняття: засвоїти основи забезпечення інформаційної та інвестиційної безпеки в України. Встановити загрози інвестиційній та інформаційній безпеці. Засвоїти заходи щодо запобігання та усунення вказаних загроз.
Основні поняття: інформаційний простір; інформація; інформаційна безпека; інвестиційна безпека; загрози інформаційній безпеці; загрози інвестиційній безпеці; захист інформації; комерційна таємниця; банківська таємниця; державна таємниця.
Після вивчення теми 3 студент повинен знати:
– поняття та сутність інвестиційної безпеки України;
– поняття та сутність інформаційної безпеки України;
– характеристику сучасного стану інвестиційної безпеки України;
– характеристику сучасного стану інформаційної безпеки України;
– характеристику джерел загроз інвестиційній безпеці;
– характеристику джерел загроз інформаційній безпеці;
– класифікацію першочергових заходів щодо запобігання загрозам та забезпечення інвестиційної безпеки;
– класифікацію першочергових заходів щодо запобігання загрозам та забезпечення інформаційної безпеки.
Після вивчення теми 3 студент повинен вміти:
– сформулювати поняття та сутність інвестиційної безпеки України;
– сформулювати поняття та сутність інформаційної безпеки України;
– визначити характеристику сучасного стану інвестиційної безпеки України;
– визначити характеристику сучасного стану інформаційної безпеки України;
– визначити характеристику джерел загроз інвестиційній безпеці;
– визначити характеристику джерел загроз інформаційній безпеці;
– навести класифікацію першочергових заходів щодо запобігання загрозам та забезпечення інвестиційної безпеки;
– навести класифікацію першочергових заходів щодо запобігання загрозам та забезпечення інформаційної безпеки.
Теми рефератів
1. Теоретичні засади аналізу інвестиційної діяльності як складової економічної безпеки.
2. Інвестиційна діяльність та інвестиційне гарантування економічної безпеки.
3. Інвестиційна безпека у структурі економічної безпеки.
Література
Основна література до теми
1. Конституція України [ Електронний ресурс ]: закон України від 28. 06. 1996 р. № 254к/96-ВР із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду: за станом на 06. 04. 2010 р. № v011p710-10. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
2. Василюк В. Я. Інформаційна безпека держави [Текст]: курс лекцій / В. Я. Василюк, С. О. Климчук. – К.: КНТ: Скіф, 2008. – 135 с.
3. Дикань, В. Л. Економічна безпека підприємства [Текст]: навч. посібник / В. Л. Дикань, І. В. Воловельська, О. В. Маковоз. – Х.: УкрДАЗТ, 2011. – 266 с.
4. Економічна безпека [ Текст ]: навч. посіб. / [ авт. кол.: Л. В. Герасименко, В. О. Гончарова, З. Б. Живко та ін. ]; [ за ред. В. І. Франчука ]. – Львів: ЛьвДУВС, 2010. – 243 с. – (Бібліотека ДСБЕЗ).
5. Економічна безпека [ Текст ]: навч. посіб. / за ред. О. М. Джужі; [ авт. кол.: О. І. Барановський, Л. В. Герасименко, Л. М. Доля та ін. ]. – К.: Правова єдність, 2010. – 367 с. – (Навчальне видання).
6. Економічна безпека підприємств, організацій та установ: навч. посіб. / [В. Л. Ортинський, І. С. Керницький, З. Б. Живко та ін.]. – К.: Правова єдність, 2009. – 542 с.
7. Іванюта Т. М. Економічна безпека підприємства [ Текст ]: навч. посіб. / Т. М. Іванюта, А. О. Заїчковський. – К.: ЦУЛ, 2009. – 254 с. – (Навчальне видання).
8. Комплексний огляд сектору безпеки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rainbow.gov.ua/news/530.html.
9. Економічна безпека [Текст]: навч.посіб. /[за ред. О.М. Джужі; О.Є. Користін, О.І.Барановський, Л.В. Герасименко та ін.- К.:Алерта; КНТ; Центр; Центр учбової літератури, 2010.-368 с.
10. Ліпкан В. А. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції [ Текст ]: навч. посіб. / В. А. Ліпкан, Ю. Є. Максименко, В. М. Желіховський; КНУВС, каф. міжнар. відносин та нац. безпеки – К. КНТ, 2006. – 279 с. – (Сер.: Національна і міжнародна безпека).
11. Маляренко Т.А. Економічна безпека [Текст]: навчально-методичний посібник / Т.А. Маляренко. – Донецьк: ДонДУУ, 2009. – 129 с.
12. Марущак А. І. Правові основи захисту інформації з обмеженим доступом [Текст]: (курс лекцій) / А. І. Марущак. – К.: КНТ, 2007. – 207 с. – (Навчальне видання).
13. Національний інститут проблем міжнародної безпеки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.niisp.gov.ua.
14. Професійно-психологічна підготовка працівників державної служби боротьби з економічною злочинністю [ Текст ]: навч. посіб. / [ авт. кол.: В. Л. Ортинський, Л. П. Скалозуб, О. О. Соколовський та ін. ]; [ за аг. ред.. В. Л. Ортинського]. – Львів: ЛьвДУВС, 2010. – 387 с. – (Бібліотека ДСБЕЗ).
15. Франчук В. Корпоративна безпека: теоретичні засади [ Текст ]: монографія / В. Франчук. – Львів: ЛьвДУВС, 2009. – 175 с. – (Навчальне видання).
Додаткова література до теми
1. Актуальні проблеми оцінки ризиків і загроз національній безпеці в контексті євроатлантичної інтеграції України / за заг. ред. В.П. Горбуліна. – К.: Євроатлантікінформ, 2005. – 224 с.
2. Борович, О. Д. Історія економіки та економічної думки [Текст]: навч. посібник / О. Д. Борович, Н. М. Каменева. – Х.: УкрГАЖТ, 2010. – 318 с.
3. Дикань, В. Л. Економічна безпека підприємства. Ч. 1 [Текст]: конспект лекцій / В. Л. Дикань, І. В. Воловельська. – Х.: УкрДАЗТ, 2012. – 50 с.
4. Дикань, В. Л. Економічна безпека підприємства. Ч. 2 [Текст]: конспект лекцій / В. Л. Дикань, І. В. Воловельська. – Х.: УкрДАЗТ, 2012. – 62 с.
5. Дикань, В. Л. Економічна безпека підприємства. Ч. 3 [Текст]: конспект лекцій / В. Л. Дикань, І. В. Воловельська. – Х.: УкрДАЗТ, 2012. – 46 с.
6. Економічна безпека держави: зб. норм.-прав. актів. – К.: РНБОУ, 2006. – 106 с.
7. Економічна безпека: аналітична доповідь. – К.: РНБОУ, 2007. – 234 с.
8. Кортунов С. Становление политики безопасности / С. Кортунов. – М.: МГИМО, 2006. – 521 с.
9. Косич, М. В. Історія економіки і економічної думки [Текст]: програма, плани семінарських занять та завдання для самостійної й індивідуальної роботи студентів економічних спец. всіх форм навчання / М. В. Косич; каф. “Економічна теорія і право”. – Х.: УкрДАЗТ, 2012. – 62 с.
10. Новікова О.Ф. Економічна безпека: концептуальне визначення та механізм забезпечення: монографія / О.Ф. Новікова, Р.В. Покотиленко. – Донецьк: НАН України ІЕП, 2006. – 408 с.
11. Основы экономической безопасности (государство, регион, предприятие, личность) / под ред. А. Олейникова. – М.: Бизнесшкола, 1997. – 228 с.
12. Сенчагов В.К. Экономическая безопасность: геополитика, глобализация, самосохранение и развитие / В.К. Сенчагов; кн. IV. – М.: Ин-т экон. РАН «Финстатинформ», 2002. – 128 с.
13. Стешенко, О. Д. Економічні ризики [Текст]: навч. посібник / О. Д. Стешенко. – Х.: УкрДАЗТ, 2011. – 146 с.
14. Тумар, М. Б. Основи економічної безпеки підприємства [Текст]: навч. посібник / М. Б. Тумар. – К.: “Хай-Тек Пресс”, 2008. – 231 с.
15. Фролов, О. І. Конспект лекцій з дисципліни “Національна економіка” [Текст] / О. І. Фролов. – Х.: УкрДАЗТ, 2011. – 98 с.
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2.
Тема 4. Фінансова, бюджетна, податкова безпека.
Лекція – 2 години
План лекції
1. Концепція фінансової безпеки України.
2. Аналіз сучасного стану фінансової безпеки України.
3. Індикатори фінансової безпеки суспільства.
Зміст лекції
1. Концепція фінансової безпеки України.
Фінансова безпека – складоваекономічної безпеки, яка характеризує стан захищеності життєво важливих (ключових)інтересів держави, регіонів, підприємницьких структур та громадян у фінансовій сфері від впливу широкого кола негативних чинників (загроз). Основними критеріями фінансової безпеки є достатність фінансових ресурсів, їх збалансованість та ліквідність, які уможливлюють нормальне існування та розвиток зазначених суб’єктів економічного життя.
Фінансова безпека – це:
- ступінь захищеності фінансових інтересів на всіх рівнях фінансових відносин;
- рівень забезпеченості громадянина, домашнього господарства, підприємництва, установи, галузі, ринку, регіону, держави, міждержавних союзів, світового співтовариства фінансовими ресурсами, достатніми для задоволення їх потреб і виконання існуючих функцій;
- стан фінансової, грошово-кредитної, валютної, банківської, бюджетної, податкової, інвестиційної, митної та фондової систем, який здатний забезпечити фінансову стійкість та ефективне функціонування національної економічної системи в режимі її зростання;
- якість фінансових інструментів і послуг, що запобігає негативному впливу можливих прорахунків і прямих зловживань.
Виходячи зі змісту обґрунтованого визначення будуть формуватися усі елементи повноцінної і ефективної системи фінансової безпеки.
Стійкість фінансової системи держави характеризується:
- рівнем дефіциту бюджету;
- стійкістю банківської системи;
- стабільністю цін;
- розміром валютних резервів;
- рівнем розвитку вітчизняного фондового ринку;
- величиною дефіциту платіжного балансу;
- інвестиційним кліматом;
- ступенем захищеності інтересів вкладників;
- станом та розмірами зовнішньої та внутрішньої заборгованості;
- стійкість національної валюти тощо.
Концептуальні засади фінансової безпеки - це система поглядів на те, яким має бути стан фінансової захищеності, та якими засобами його можна забезпечити.
Відповідно Концепція фінансової безпеки України – комплексна система поглядів на ключові інтереси у фінансовій сфері, принципи і засоби їх реалізації та захисту від внутрішніх та зовнішніх загроз.
Сутність фінансової безпеки з точки зору системного підходу полягає в збереженні та укріпленні міжсистемних зв’язків, забезпеченні існування та розвитку кожної підсистеми виходячи з інтересів фінансової системи в цілому.
Під фінансовою системою розуміється:
1) сукупність сфер та форм фінансових відносин;
2) сукупність фінансових агентів, які діють у межах країни.
Фінансовим агентом є учасник фінансових відносин, який в міру своїх законних повноважень та функцій бере участь у фінансових відносинах в межах країни. До фінансових агентів відносяться:
1) державні установи, які виконують функції управління фінансовою системою та її окремими ланками, а також функції нагляду;
2) фінансові установи, які безпосередньо беруть участь у формуванні фінансових потоків та фінансової практики в межах країни;
3) приватні особи, які виступають контрагентами фінансових установ та держави в процесах формування фінансових потоків.
До сукупності державних установ – економічних агентів належать:
Державні установи, які в міру своїх функцій визначають пріоритети та політику України в галузі фінансів:
· Президент України;
Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 109 | Нарушение авторских прав
<== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
ПЕРЕДМОВА 3 страница | | | ПЕРЕДМОВА 5 страница |