ПЕРЕДМОВА 1 страница

Навчально-методичний посібник є базовим для інноваційної та міждисциплінарної навчальної дисципліни «Державно-правовий механізм забезпечення економічної безпеки України».

Цільова аудиторія. Потенційно цільовою аудиторією є студенти старших курсів, аспіранти, молоді дослідники, фахівці державної служби, радники з різних питань зовнішньої та внутрішньої політики, фахівці аналітичних підрозділів силових структур, представники політичних партій та неурядових організацій.

Мета дисципліни – оволодіння студентами теоретичними та методологічними основами дисципліни «Державно-правовий механізм забезпечення економічної безпеки України», знаннями і навичками ухвалення рішень, які необхідні для їхньої майбутньої роботи, розв’язання різних проблем безпеки в Україні. Програма дисципліни побудована таким чином, щоб одночасно поглибити теоретичні знання з питань предмета та розвинути здатність студентів мислити стратегічно і критично, включаючи їхні аналітичні й прогнозні навички.

Також важливим результатом цієї дисципліни є утворення неформальної мережі випускників – державних службовців, політиків, професіоналів та науковців, які спеціалізуються в аспектах управління соціетальними та економічними аспектами національної та міжнародної безпеки.

Задачі дисципліни:

1. Пізнавальна – поглибити теоретичні знання студентів про комплекси безпеки, сутність конфліктів і предмети національної та міжнародної безпеки, зокрема, в соціальному й економічному секторах, регіональні аспекти безпеки, стратегії основних акторів та моделі ухвалення рішень у державному управлінні економічною безпекою.

2. Аналітична задача – розвинути критичне та аналітичне сценарне мислення студентів, їх здатність до креативного та одночасно системного уявлення майбутнього, їхні навички прогнозування, моделювання, репродуктивної логіки.

3. Організаційно-комунікативна задача – розвинути навички студентів організовувати комплексні наукові дослідження, брати активну участь у професіональних мережах та асоціаціях, будувати і підтримувати комунікаційні системи й експертні спільноти.

Викладений матеріал – це завершений навчально-методичний комплекс, який є основою для вивчення навчальної дисципліни студентами магістратури ННІФЕБІП ОДУВС. Зміст навчального-методичного посібника максимально наближений до навчальної програми та враховує останні зміни в законодавстві.

МОДУЛЬНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ «ДЕРЖАВНО-ПРАВОВИЙ МЕХАНІЗМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ»

№ п/п	Змістові модулі	Кількість годин
Всього	Лекції	Семінарські (практичні) заняття	Індивідуальні заняття	Самостійна робота студента
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1
Т. 1	Поняття та основні категорії економічної безпеки
Т. 2	Загрози економічній безпеці та її індикатори.
Т. 3	Інформаційна та інвестиційна безпека України.
Всього по заліковому кредиту (к-сть год.) Форма контролю – контрольна робота
ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 2
Т. 4	Фінансова, бюджетна, податкова безпека
Т. 5	Зовнішньоекономічна безпека України
Т. 6	Нові підходи до ефективного управління економічною безпекою України
Всього по заліковому кредиту (к-сть год.) Форма контролю – контрольна робота
Всього за семестр

ЗМІСТОВНИЙ МОДУЛЬ 1.

Тема 1. Поняття та основні категорії економічної безпеки.

Лекція – 2 години

План лекції

1. Економічна безпека як основа стратегії державного управління.

2. Зміст економічної безпеки

3. Характерні особливості економічної безпеки

Зміст лекції

1. Економічна безпека як основа стратегії державного управління.

У національній безпеці розрізняють три рівні: безпека особи, суспільства і держави. їх місце і роль досить динамічні і визначаються характером суспільних відносин, політичним устроєм, ступенем внутрішніх та зовнішніх загроз. У критичні для нації періоди може домінувати безпека суспільства або держави. Як правило, авторитарні та тоталітарні режими, постійно створюючи такі критичні умови, висувають на перший план безпеку держави за рахунок безпеки особи. Для демократичної країни безпека держави і суспільства є не самоціллю, а функцією забезпечення свободи та безпеки людини. Так, у ст. 17 Конституції України зазначається, що "захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її еко­номічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу", а в ст. 3 підкреслюється, що "людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю". Безпека держави досягається за наявності ефективного механізму управління та координації діяльності мікро- і макроекономіки, політичних сил та суспільних груп, а також дійових інститутів її захисту.

Безпека суспільства передбачає наявність суспільних інститутів, норм, розвинутих форм суспільної свідомості, що дають змогу реалізувати права і свободи всіх груп населення та протидіяти розколу суспільства.

Безпека особи полягає у формуванні комплексу правових та моральних норм, суспільних інститутів та установ, які надавали б їй змогу розвивати і реалізовувати соціально визначені здібності й потреби, не відчуваючи протидії з боку держави та суспільства.

Національна безпека — це багатопланове поняття, до складу якого входять оборонна, екологічна, енергетична, продовольча та інші види безпеки. Однак не можна досягти будь-якого рівня військової безпеки або соціальної злагоди без міцної та ефективної економіки.

Національна безпека як система корінних, типових властивостей будь-якої країни втілює в собі усі сфери та галузі життєдіяльності та розвитку людини, суспільства, держави і природи. У змістовому плані її складовими є інформаційна, інтелектуальна (безпека культури, освіти, науки), політична, військова, економічна, державна, екологічна та інші види безпеки країни (рис. 1).

Рис. 1. Структура національної безпеки держави

Місце, роль та пріоритет кожного з цих елементів визначаються обставинами, що реально постають у певний період часу всередині й зовні держави. Зі зміною ситуації життєво важливого значення об'єктивно можуть набувати різні складові національної безпеки.

Національна безпека — це захищеність життєво важливих інтересів людини й громадянина суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам.

Безпека держави - багатогранна проблема. Має багато відгалужень (національне, економічне, фінансове, політичне, військове тощо). У наявному курсі лекцій розглядається лише одне відгалуження - економічна безпека держави (екосестейт). Тому всі інші розглянуті в ньому з точки зору їх "причетності" до екосестейту, тобто їх впливу або впливу на них з боку чинників економічної безпеки.

Сутність екосестейту полягає в тому, що він є базою для будь-яких інших напрямків, проявів та відгалужень безпеки держави; в тому, що завдяки знанням цього відгалуження можна передбачити наслідки зовнішніх або внутрішніх діянь з метою зменшення їх можливого негативного або збільшення позитивного впливу на розвиток держави.

Економічна безпека - це стан держави, за яким вона забезпечена можливістю створення і розвитку умов для плідного життя її населення, перспективного розвитку її економіки в майбутньому та в зростанні добробуту її мешканців.

Економічна безпека держави являє собою комплексну систему, що створюється завдяки виконанню визначеної кількості дій. Само по собі теж має багато відгалужень (напрямків): демографічний, екологічний, ресурсний, прісноводний, продовольчий, енергетичний, інформаційний та інші.

Забезпеченість екосестейту визначається станом найбільш вразливого її напрямку. Таким вважають напрямок, показники якого найближчі від показників інших напрямків до значення їх критичних обмежень.

Все в існуванні світу, держави та в житті людини має економічне підґрунтя. Тому напрямків економічної безпеки дуже багато. Зважуючи на наші обмежені можливості розглянемо лише деякі з них: демографічний, екологічний, військовий, політичний, соціальний, кримінальний, фінансово-грошовий, ціновий, ресурсний, енергетичний, продовольчий, прісноводний, інформаційний.

Оскільки ж усе в світі взаємопов’язане, вплив інших систем, чинників, позосталої частини світу, обов’язково повинні враховувати якщо займаємося визначенням напрямків екосестейту та розрахунками їх кількісних описів. Наголошуємо на тому, що розглядаємо лише економічну сутність будь-якого напрямку безпеки.

Демографічна безпека - один з найважливіших напрямків економічної безпеки. Демографічна ситуація дозволяє визначити як в сьогоденні, так і на перспективу, наявність трудових ресурсів, їх склад та можливості, які кошти та заходи застосувати, щоб створити потрібну державі демографічну ситуацію, як забезпечити економічну безпеку мешканцям країни та запобігти демографічній експансії інших народів. Усі ці (як і деякі інші) проблеми визначаються якісно та кількісно під час розглядання питань демографічної безпеки.

Екологічна безпека - напрямок забезпечення економічної безпеки держави задля створення населенню країни найбільш сприятливих умов щодо існування та плідного життя. Нейтралізація погроз зіпсування або, навіть, знищення навколишнього середовища, вимагає витрачення великих коштів. Такі погрози створюються як зовнішніми, так і внутрішніми джерелами (перш за все, в забрудненні навколишнього середовища). Відходи виробництва у вигляді викидів в повітря, до річок та морів або закопування в землю, забруднюють навколишнє середовище та загрожують існуванню всього живого в світі, в тому числі, населення країни. Збільшуються захворювання, зменшується потенціал трудових ресурсів, плідність їх використання (тобто продуктивність праці). Погіршується якість сировини. Знешкодження згаданого негативного впливу потребує використання великих коштів на будівництво споруджень та вироблення обладнання для знищення або нейтралізації відходів і зменшення забруднення навколишнього середовища, для збільшення пенсійних виплат та вкладень в охорону здоров? я населення.

Продовольча безпека - одна з головних умов існування людей, тварин, рослин. Населення світу стрімко зростає. Тож зростає і вироблення продовольства. Але не так стрімко. Наявність (або відсутність) продуктів харчування впливає на фізичний та психічний стан людей, від чого змінюється рівень соціального, політичного та економічного спокою в державі. Забезпеченість продуктами харчування залежить від багатьох факторів. На деякі з них людина зовсім або частково не може вплинути (погода, повені, землетруси, селі тощо). Та маємо пам’ятати, що одним з головних завдань управління є передбачення, яке втілюється в запобігання нестач (в тому числі і продовольства). Витрати на продукти харчування, на їх наявний та стратегічний запаси, на створення умов для їх зберігання - все це має враховувати (та розраховувати) урядовець.

Військова безпека - один з найбільш коштовних (для народного господарства країни) напрямків економічної безпеки. Надмірні витрати на цей напрямок ведуть до зубожіння населення, до скорочення витрат на соціальні потреби, що створює загрозу внутрішньому спокою в державі. Водночас, занадто велике зменшення витрат на цей напрямок призводить до зменшення рівня забезпечення загальної безпеки держави, до негативних змін в її становищі в світі, збільшує нестабільність держави. Тому урядовець повинен творчо підходити до вирішення цієї проблеми, обґрунтовуючи свої рішення відповідними розрахунками та міркуваннями.

Ресурсна безпека - найбільш вразливий напрямок економічної безпеки. В світі замало держав, які здатні повністю забезпечити своє існування за рахунок власних ресурсів. Тому ресурси та володіння ними є найголовнішою причиною виникнення конфліктів і протистоянь. Відсутність або неповна забезпеченість ресурсами спричиняє великі збитки економіці держави. Саме тому урядовці мають знати як треба уникати загроз, що створює відсутність ресурсів, як запобігти такому стану держави, в якому вона через нестачу ресурсів має приймати рішення, що не відповідають її інтересам, загрожують її суверенітету та державності.

Прісноводна безпека - різновид продовольчої безпеки, водночас, різновид ресурсної безпеки. Питна вода є однією з головних потреб людини. Відсутність питної води призводить до загибелі людини за три дні (відсутність продовольства - за місяць). Тому питна вода - один з головних видів ресурсів та компонентів харчування. Є сировиною для всіх видів напоїв (горілки, пива, безалкогольних напоїв, чаю, кофе, кави тощо). В світі кількість питної води обмежена. Тому за неї точиться боротьба. З розвитком людства питна вода набуває все більшої значимості, потреби в цьому виді ресурсів зростають, а наявність - зменшується. Урядовець має бути готовим до обгрунтування державної точки зору щодо питної води та постійного забезпечення нею населення країни. На підставі відповідних розрахунків урядовець повинен робити прогнози щодо витрат на питну воду та про їх вплив на економіку країни, а через те - на економічну безпеку держави. Також повинен пам’ятати про своє призначення захисника інтересів народу.

Енергетична безпека - один з головних напрямків збереження економічної безпеки держави, різновид ресурсної безпеки. Науково-технічна революція (НТР) призвела до збільшення використання енергоносіїв, яких потребують виробництві та побут. Обмеженість видобування призвела до підвищення цін та значимості енергоносіїв, що є особливо болісним для молодих та економічно слабих держав. Цей вид безпеки (а відсутність достатньої кількості енергоносіїв створює дуже небезпечне становище) зараз для нашої молодої держави має дуже велике значення через те, що виробляємо їх недостатньо для забезпечення своїх потреб. Тому залежимо від інших країн (насамперед, від Росії та Туркменії). Треба відзначити, що країни постачальники іноді шляхом непостачання енергоносіїв примушують Україну приймати політичні або економічні рішення, які не відповідають її державності та власним інтересам. Енергетичних криз "покуштували" країни Західної Європи, Японії та США. Ці кризи виявили вразливість країн та чутливість їх економіки щодо недозабезпечення енергоносіями. Зараз енергоносії використовуються іноді як чинник політичного шантажу та економічної дестабілізації в країнах колишнього СРСР. За цих умов країна повинна мати Програму протидії економічному шантажу.

Цінова безпека - різновид безпеки, що має найбільший вплив на економіку. Вірне визначення ціни дозволяє правильно оцінити працю та встановити вірний розподіл благ поміж мешканцями країни, проводити вірний обмін послугами та товарами, як в середині країни, так і на міжнародному рівні (нагадаємо, що паритет валют встановлюється через їх купівельну спроможність за допомогою формул Ласпейреса, Пааше, Торнквіста та Фішера. Базою для визначення паритету валют є ціни на товари певного набору в країнах, валюти яких порівнюються). Зовнішні та внутрішні чинники, що впливають на рівень цін є джерелами балансу або відсутності збалансованості економіки держави. Цінова безпека тісно пов’язана з фінансово-грошовою безпекою.

Фінансово-грошова безпека - різновид безпеки, що має вплив на всі галузі економіки держави. Оскільки гроші є еквівалентом вартості будь-яких товарів, вони (через ціну) є чинником, спроможним дестабілізувати економічне становище в країні. Гроші - не тільки паперові або монетні знаки обміну, купівлі або продажу, а ще й безготівкові перекази та цінні папери (акції, векселі, сертифікати, облігації тощо), що визначають фінансовий стан держави. Величезне значення має банківська система країни, яка виконує всі операції, що стосуються обігу грошей та цінних паперів. Саме банки здатні стабілізувати або дестабілізувати фінансове становище держави.

Політична безпека - один з найголовніших різновидів безпеки, що використовує політичні засоби для економічного та соціального балансу (або його відсутності) державного устрою. Відрізняється від деяких інших різновидів тим, що в нього немає сталого носія. Використовуючи можливості надані ринковою економікою, певні політичні сили купують голоси виборців або наймають пікетуючих задля зовнішнього тиску на рішення Верховної Ради, Кабінету Міністрів або Президента України. При цьому часто-густо ігнорують національні інтереси української держави, надаючи перевагу власним уподобанням та меті. Зазначимо, що використовують економічні можливості (штучне утворення нестач, інформаційний терор, дезорієнтація та дезінформація населення країни через підкуп окремих впливових осіб або органів ЗМІ).

Соціальна безпека - різновид безпеки, що базується на психічному та психологічному стані населення країни. Залежить від багатьох інших видів безпеки (зокрема від економічної, політичної, цінової, інформаційної тощо) та чинників (наявність кількості безробітних, багатодітних родин, кримінальних угруповань, правоохоронних органів тощо). Відчутно змінюється під час воєн, епідемій, підвищення цін, проведення виборів.

Кримінальна безпека - різновид безпеки, який не має конкретного носія, але потужно впливає на економічний стан держави (через економічні злочини) та її мешканців (через вбивства, ґвалтування, крадіжки, пограбування). За даними правоохоронних органів України грошовий обіг тіньової економіки зараз наближається за обсягом до грошового обігу всієї легальної економіки. Має прямий (дії економічного характеру) або непрямий (через зростання соціальної напруги внаслідок погіршення психічного стану населення, невпевненість владних структур, тощо) вплив на економічну безпеку держави. Крім того, впливає на обсяг залучення та вкладання капіталу в економіку країни, як зсередини (вітчизняні вкладники), так і ззовні (іноземні вкладники) інвестори. Відволікає значні кошти на утримання правоохоронних органів.

Медична безпека - один з найважливіших різновидів безпеки, який має вплив на будь-яку сферу діяльності людини. Нехтування цим різновидом безпеки призводить до дестабілізації економіки внаслідок скорочення часових та трудових ресурсів, збільшення виплат за лікарняними листками та пенсіями, погіршення якості продукції тощо. Має тактичне та стратегічне значення (через демографічні зміни).

Інформаційна безпека – зараз набуває найбільшої значимості через дещо завищену вагу засобів масової інформації (ЗМІ). Певної мірою – це рудимент, залишок минулого державного укладу, коли ЗМІ набули функцію найголовнішого наглядача, за поданням котрого партійні органи змушували органи виконавчої влади виконувати неприродні для них завдання або, іноді, ставали на захист певного знедоленого громадянина. Тоді ЗМІ використовувалися для випускання пари з перегрітого котла. Але тепер ситуація змінилася, ЗМІ слугують тому, хто більше сплатить і тому перетворилися на засіб маніпулювання громадською думкою. Насправді ж інформація в світі набуває величезного значення як форма енергії, що здатна бути харчем (щоправда, поки що лише умовно: а з часом може перетворитися на основний вид харчів). Повинні чітко усвідомлювати, що зараз інформація лише вихідні інформація для прийняття або неприйняття рішень. Сама по собі є пасивною. Проте будь-яка держава не може дозволити іншій маніпулювати та впливати на психіку власних громадян іншій державі. На жаль, Україна не може похвалитися таким досягненням. Російські ЗМІ в нашій країні мають набагато більшу частину інформаційного простору, ніж вітчизняні. Крім того, слід зрозуміти, що держава не здатна виграти у конкурентній боротьбі без допомоги ЗМІ.

Визначеними та переліченими 13 напрямками забезпечення економічної безпеки держави не досягається та не обмежується (є ще психічна, психологічна та багато інших видів і різновидів безпеки). Та на наш погляд знання їх надає той запас, що потрібен урядовцям. Більш докладно про забезпечення цих та інших напрямків економічної безпеки держави йдеться в подальших розділах цього курсу лекцій.

Треба тільки враховувати, що наука про економічну безпеку держави має не фундаментальний, а прикладний характер. Від того усі її дослідження та результати мають бути реалізованими на практиці. Цим пояснюється необхідність детальнішого розгляду її складових частин.

1.2. Зміст економічної безпеки

Для того, щоб визначити зміст економічної безпеки, доцільно ознайомитися з основними її категоріями, а саме "небезпека", "безпека", "загроза".

Небезпека — об'єктивна можливість негативного впливу на певне явище, систему, механізм, соціальний організм, внаслідок чого йому може бути заподіяна шкода, що призведе до занепаду, кризового стану тощо.

Безпека — ступінь (рівень) захищеності від негативного впливу внутрішніх та (або) зовнішніх чинників.

Загроза — конкретна і безпосередня форма небезпеки або сукупність негативних чинників чи умов.

З одного боку, економічну безпеку варто розглядати як складову, підсистему національної безпеки (безпека в економічній сфері). Проте, з іншого боку, економічна безпека держави є і надсистемою, яка містить такі основні складові: фінансова, енергетична, науково-технологічна, продовольча, соціальна, трудоресурсна та зовнішньоекономічна безпека країни.

Економічна безпека — це стан національної економіки, за якого зберігається економічна стійкість до внутрішніх і зовнішніх загроз і задовольняються потреби особи, суспільства, держави.

У сучасних умовах економічна безпека визначає національну безпеку в цілому, оскільки Україна, як і інші пострадянські та постсоціалістичні країни, проходить етап небаченого руйнування раніше створених виробничих відносин, повільного становлення нових, ринкових відносин і ринкової інфраструктури.

Економічна безпека має досить складну внутрішню структуру, яка містить три найважливіші елементи:

— економічну незалежність, що означає насамперед можливість здійснення державного контролю над національними ресурсами, здатність використовувати національні конкурентні переваги для забезпечення рівноправної участі держави у міжнародній торгівлі та коопераційних зв'язках;

— стійкість і стабільність національної економіки, яка передбачає міцність і надійність усіх елементів економічної системи, захист усіх форм власності, створення гарантій для ефективної підприємницької діяльності, стримування дестабілізуючих факторів;

— здатність до саморозвитку і прогресу, тобто спроможність самостійно реалізовувати й захищати національні економічні інтереси, здійснювати постійну модернізацію виробництва, ефективну інвестиційну та інноваційну політику, розвивати інтелектуальний та трудовий потенціал країни.

Економічна безпека, як і національна безпека держави в цілому, будується на певних принципах. Основні принципи політики економічної безпеки такі:

— пріоритет прав і свобод людини і громадянина;

— верховенство права;

— пріоритет договірних (мирних) засобів у розв'язанні конфліктів;

— своєчасність і адекватність заходів захисту національних інтересів реальним та потенційним загрозам;

— чітке розмежування повноважень та взаємодія органів державної влади у забезпеченні економічної безпеки;

— баланс і взаємореалізація інтересів особи, сім'ї, суспільства, держави у забезпеченні економічної безпеки;

— своєчасність та адекватність заходів, пов'язаних із відверненням загроз і захистом національних економічних інтересів;

— надання пріоритету мирним заходам у вирішенні як внутрішніх, так і зовнішніх конфліктів економічного характеру;

— інтеграція національної економічної безпеки з міжнародною безпекою.

Об'єкт економічної безпеки становить не лише держава, її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканість, її економічна система, а й суспільство, його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні та матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище та природні ресурси, а також людина і громадянин, їхні конституційні права і свободи.

Суб'єктами забезпечення економічної безпеки в Україні є: Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Рада національної безпеки і оборони України, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Національний банк України, суди загальної юрисдикції, Прокуратура України, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, громадяни та об'єднання громадян України.

Отже, економічна безпека країни може трактуватися як поєднання економічної безпеки держави, тобто безпеки макрорівня, і безпеки економічних суб'єктів, тобто безпеки мікрорівня. Варто зауважити, що як безпека держави, так і безпека мікрорівня, наприклад підприємств, певний час можуть забезпечуватися окремо або навіть за рахунок одна одної. Водночас у стратегічному плані це не лише взаємопов'язані, а й неподільні поняття. Саме суперечність між безпекою цих двох рівнів є головною проблемою економічної безпеки України на сучасному етапі. Прикладом такої суперечності можуть бути наслідки монетарної стабілізації, під час якої відбулося розшарування грошового обігу і безпека макрорівня була досягнута за рахунок погіршення умов безпеки підприємств унаслідок переміщення диспропорцій на мікрорівень й додаткового навантаження на їх фінанси. Протилежний приклад — переведення коштів вітчизняних комерційних структур на зберігання до іноземних банків. Це зміцнює економічний потенціал іноземних країн й одночасно підриває його в Україні, а отже, послаблює економічну безпеку держави. Саме тому забезпечення економічної безпеки України можливе лише за умови узгодження трьох її рівнів — безпеки індивідуума, підприємства (фірми) і держави. Це є основним завданням економічної політики держави на сучасному етапі трансформації суспільства України.

Світовий досвід вчить, що забезпечення економічної безпеки — гарантія незалежності країни, умова стабільності та ефективної життєдіяльності суспільства. Проте в сучасних умовах досягнення стану економічної безпеки неможливе без чіткого визначення, вивчення та реалізації національних економічних інтересів.

1.3. Характерні особливості економічної безпеки

Особливої актуальності питання економічної безпеки набувають насамперед для країн, економіка яких переживає трансформаційну кризу. Трансформація будь-якої соціальної системи здебільшого відбувається в кризових умовах (наприклад, економіка України), які за певних обставин можуть перетворитися на безпосередні загрози існуванню самої системи. У таких випадках питання безпеки (зокрема економічної) стають найактуальнішими.

Потреба у дослідженні проблем економічної безпеки держави безпосередньо випливає з характеру практичних завдань, які вирішує країна в умовах транзитивної економіки. У цей час ринкові відносини формуються в умовах підвищення внутрішніх та зовнішніх ризиків, негативної трансформації структури виробництва, швидкого зростання дестабілізуючих чинників, різкого тривалого спаду обсягів і технічного рівня виробництва, втрати ринків, деіндустріалізації економіки та руйнування науково-технічного потенціалу, згортання інвестиційної діяльності, поширення тіньової економіки та її криміналізації і т. ін. Все це спонукає до перегляду підходів до забезпечення економічної безпеки держави і подальшого розроблення теорії щодо її сутності та місця в економічній науці.

У науковій літературі є декілька підходів щодо визначення економічної безпеки держави (далі — ЕБД).

На основі змістовного аналізу можна виокремити три основні позиції провідних вітчизняних і зарубіжних фахівців, які розглядають економічну безпеку держави:

Дата добавления: 2015-07-12