|
Читайте также: |
1) як певний стан чи рівень розвитку економіки;
2) сукупність умов або потенціалів забезпечення цільових параметрів безпеки;
3) процес, спрямований на запобігання загрозам та реалізацію економічних інтересів.
Відповідно до першої позиції йдеться про захищеність самої економіки від впливу несприятливих, здебільшого економічних факторів.
Так, на думку А. Городецького, "економічна безпека означає надійну і забезпечену всіма необхідними засобами держави захищеність національно-державних інтересів у сфері економіки від внутрішніх та зовнішніх збитків".
К. Іпполітов вважає, що економічна безпека держави охоплює захищеність всієї системи "економічних відносин, які визначають прогресивний розвиток економічного потенціалу країни і забезпечують підвищення рівня добробуту всіх членів суспільства, його окремих соціальних груп, а також формують основи обороноздатності країни, захищеність від небезпек та загроз, джерелом яких є внутрішні та зовнішні протиріччя".
Схожу думку висловлює В. Савін: "економічна безпека — це система захисту життєво важливих інтересів країни".
Суть другої позиції найбільш яскраво відображена у намаганні надати діяльності із забезпечення економічної безпеки держави вузькоінструментальну, службову роль: не допустити переходу параметрів безпеки за граничні значення, захистити державу від соціально-політичного вибуху. У цьому аспекті різні автори підкреслюють, що економічна безпека держави — це стан економічної системи, "який характеризується стійкістю до впливу внутрішніх та зовнішніх дій, що загрожують суспільству" або "при якому забезпечується усунення чи нейтралізація загроз її докорінним національно-державним інтересам та самому існуванню". Інші схиляються до визначення ЕБД як здатності національної економіки "до захисту національних економічних інтересів від зовнішніх та внутрішніх загроз", або "превентивно нейтралізувати та активно протидіяти впливу внутрішніх та зовнішніх загроз з метою забезпечення стабільної соціально-економічної ситуації в країні", чи "підтримувати нормальні умови життєдіяльності населення, стійке забезпечення ресурсами розвитку народного господарства, а також послідовну реалізацію національно-державних інтересів", або "забезпечувати ефективне задоволення суспільних потреб на національному та міжнародному рівні". Фахівці російського міністерства економіки С. Ликшин та А. Свинаренко поєднують дві останні розбіжності в межах другої позиції і визначають ЕБД як "стан можливості та готовності економіки забезпечити стійкість економічного становища суспільства та держави в умовах внутрішніх та зовнішніх загроз та впливів".
Синтетичне визначення, яке поєднує дві розглянуті позиції, зводиться до того, що економічна безпека держави — це "такий стан економіки та інститутів влади, за якого забезпечуються гарантований захист, національних інтересів, соціально орієнтований розвиток країни в цілому, достатній оборонний потенціал навіть за найсприятливіших умов розвитку внутрішніх та зовнішніх процесів". Отже, економічна безпека держави — "це не тільки захищеність національних інтересів, а й готовність, здатність інститутів влади створювати механізми реалізації та захисту національних інтересів розвитку вітчизняної економіки, підтримання соціально-політичної стабільності суспільства". Вітчизняні фахівці в галузі економічної безпеки В. Шлемко та І. Бінько також визначають економічну безпеку як "стан національної економіки, який дає змогу зберігати стійкість до внутрішніх та зовнішніх загроз і здатний задовольнити потреби особи, сім'ї, суспільства, держави".
Завідувач відділу соціально-економічної стратегії та економічної безпеки Національного інституту стратегічних досліджень Я. Жаліло визначає економічну безпеку країни "як складну багатофакторну категорію, що характеризує спроможність національної економіки до розширеного самовідтворення з метою збалансованого задоволення потреб населення країни, протистояння дестабілізуючому впливу внутрішніх і зовнішніх чинників, забезпечення конкурентоспроможності національної економіки у світовій системі господарювання". До такого визначення схиляються і автори Концепції економічної безпеки України. Слушність цієї позиції полягає у комплексному підході до аналізу поняття "економічна безпека держави". Визначення ЕБД тільки як захищеності економіки або її стану відображає сутність цієї категорії переважно зі статичного боку. Йдеться про щось дане, звершене, про те, що вже відбулося і спостерігається в конкретній формі (певний стан економіки, досягнутий рівень захищеності тощо). І навпаки, трактування ЕБД, пов'язане з такими її характеристиками, як здатність, можливість, готовність, яким притаманна перспективна дія, надає її визначенню більш динамічні акценти.
Третя поширена позиція подібна до другої, але розглядає ЕБД ширше, ніж тільки як інструмент економічної політики держави. Наприклад, В. Тамбовцев вважає, що економічна безпека держави — це "сукупність властивостей стану виробничої підсистеми економічної системи, яка забезпечує можливість досягнення цілей всієї системи".
Відомий російський вчений академік Л. Абалкін визначає ЕБД як "сукупність умов та факторів, які забезпечують незалежність національної економіки, її стабільність і стійкість, здатність до постійного поновлення та самовдосконалення". У цьому визначенні слід звернути увагу на такі параметри ЕБД, як незалежність, стабільність і здатність до розвитку (поновлення та самовдосконалення).
Спільною ознакою більшості досліджень західних фахівців є прагнення вже в самому визначенні ЕБД загострити увагу на її кількісному вимірі. Зокрема, Б. Грієр стверджує, що ЕБД "може бути визначена як ступінь, при якому забезпеченість товарами та послугами в певній країні захищена від зовнішніх акцій або подій, які сприймаються як загроза ефективному функціонуванню національної економіки. Це надає можливості виміру економічної безпеки. Якщо рівень валового національного продукту не перебуває у суттєвій залежності від зовнішніх навмисних або випадкових подій, тоді національна економіка в безпеці".
Отже, є три найбільш відомі підходи до визначення економічної безпеки, кожен з яких по-своєму трактує цю категорію.
Таким чином, економічна безпека держави — складна інтегральна категорія; особливості її стану в транзитивній економіці виявляються у суперечностях, що діють у національній господарській системі у вигляді системної сукупності негативних чинників, вирішення яких потребує використання комплексу дій нормативно-правового, інституційного та організаційно-економічного характеру, заходів, спрямованих на збалансоване і стабільне зростання економіки держави, що підвищує конкурентоспроможність національної економіки та містить механізм протидії внутрішнім та зовнішнім загрозам з метою реалізації національних економічних інтересів.
Самостійна робота – 2 години
Індивідуальна робота – 2 години
Ознайомитись із планом семінарського заняття, питаннями, що належать до цієї теми.
Опрацювати конспект лекцій з даної теми, звернувши при цьому увагу на поняття, принципи, об’єкт, суб’єкт та особливості економічної безпеки.
Опрацювати рекомендовану для вивчення теми літературу, законспектувати окремі положення, що стосуються питань теми, або зробити нотатки, групуючи їх за певними ознаками.
Рекомендується зробити в робочому зошиті план відповіді на кожне питання, яке виноситься на розгляд під час семінарського заняття.
Самостійно розглянути такі питання:
1. Міжнародна економічна безпека.
2. Економічна безпека країни.
3. Економічна безпека регіону.
4. Економічна безпека підприємства.
5. Економічна безпека особистості.
Запитання та завдання для самоконтролю
1. Наведіть визначення «економічна безпека».
2. Через які категорії розкривається сутність вказаної дефініції?
3. Назвіть елементи економічної безпеки.
4. Розкрийте принципи економічної безпеки.
6. На яких рівнях розглядається економічна безпека?
7. Що є об’єктом, суб’єктом та предметом економічної безпеки?
8. Назвіть структуру економічної безпеки.
9. Розкрийте термін «державно-правовий механізм забезпечення економічної безпеки держави».
10. Які підходи до визначення економічної безпеки Вам відомі?
Семінарське заняття – 2 години
Питання
1. Економічна безпека як основа стратегії державного управління.
2. Зміст економічної безпеки
3. Характерні особливості економічної безпеки
Мета заняття: ознайомитися з поняттям, принципами, об’єктом, суб’єктом та особливостями економічної безпеки. Розглянути структуру та елементи економічної безпеки. Зрозуміти суть економічної безпеки держави. Вивчити основні підходи до визначення економічної безпеки держави.
Основні поняття: Економічна безпека. Принципи економічної безпеки. Рівні економічної безпеки. Структура економічної безпеки. Національна безпека. Безпека держави. Демографічна безпека. Екологічна безпека. Продовольча безпека. Військова безпека. Ресурсна безпека. Прісноводна безпека. Енергетична безпека. Цінова безпека. Фінансово-грошова безпека. Політична безпека. Соціальна безпека. Медична безпека. Інформаційна безпека. Небезпека. Безпека. Загроза. Об'єкт економічної безпеки. Суб'єкт забезпечення економічної безпеки.
Після вивчення теми 1 студент повинен знати:
– визначення та сутність національної безпеки;
– визначення та сутність економічної безпеки;
– визначення та сутність демографічної безпеки;
– визначення та сутність екологічної безпеки;
– визначення та сутність продовольчої безпеки;
– визначення та сутність військової безпеки;
– визначення та сутність ресурсної безпеки;
– визначення та сутність прісноводної безпеки;
– визначення та сутність енергетичної безпеки;
– визначення та сутність цінової безпеки;
– визначення та сутність фінансово-грошової безпеки;
– визначення та сутність політичної і соціальної безпеки;
– визначення та сутність медичної безпеки;
– визначення та сутність інформаційної безпеки;
– характеристику об’єкта, суб’єкта, структуру та рівні економічної безпеки держави;
– основні підходи до визначення економічної безпеки держави.
Після вивчення теми 1 студент повинен вміти:
– сформулювати визначення та розкрити сутність національної безпеки;
– сформулювати визначення та розкрити сутність економічної безпеки;
– сформулювати визначення та розкрити сутність демографічної безпеки;
– сформулювати визначення та розкрити сутність екологічної безпеки;
– сформулювати визначення та розкрити сутність продовольчої безпеки;
– сформулювати визначення та розкрити сутність військової безпеки;
– сформулювати визначення та розкрити сутність ресурсної безпеки;
– сформулювати визначення та розкрити сутність прісноводної безпеки;
– сформулювати визначення та розкрити сутність енергетичної безпеки;
– сформулювати визначення та розкрити сутність цінової безпеки;
– сформулювати визначення та розкрити сутність фінансово-грошової безпеки;
– сформулювати визначення та розкрити сутність політичної і соціальної безпеки;
– сформулювати визначення та розкрити сутність медичної безпеки;
– сформулювати визначення та розкрити сутність інформаційної безпеки;
– визначити характеристику об’єкта, суб’єкта, структури та рівнів економічної безпеки держави;
– охарактеризувати основні підходи до визначення економічної безпеки держави.
Теми рефератів
1. Роль економічної безпеки в системі національної безпеки.
2. Альтернативні підходи до розуміння безпеки.
3. Економіка та війна: взаємозв’язок і трансформації у сучасному світі.
4. Економічна безпека і дезінтеграція держави.
5. Стратегія забезпечення економічної безпеки України.
6. Забезпечення економічної безпеки в контексті глобалізаційних процесів.
Література
Основна література до теми
1. Конституція України [ Електронний ресурс ]: закон України від 28. 06. 1996 р. № 254к/96-ВР із змін., внес. згідно із Законами України та Рішеннями Конституційного Суду: за станом на 06. 04. 2010 р. № v011p710-10. – Електрон. дан. (1 файл). – Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua. – Назва з екрана.
2. Василюк В. Я. Інформаційна безпека держави [Текст]: курс лекцій / В. Я. Василюк, С. О. Климчук. – К.: КНТ: Скіф, 2008. – 135 с.
3. Дикань, В. Л. Економічна безпека підприємства [Текст]: навч. посібник / В. Л. Дикань, І. В. Воловельська, О. В. Маковоз. – Х.: УкрДАЗТ, 2011. – 266 с.
4. Економічна безпека [ Текст ]: навч. посіб. / [ авт. кол.: Л. В. Герасименко, В. О. Гончарова, З. Б. Живко та ін. ]; [ за ред. В. І. Франчука ]. – Львів: ЛьвДУВС, 2010. – 243 с. – (Бібліотека ДСБЕЗ).
5. Економічна безпека [ Текст ]: навч. посіб. / за ред. О. М. Джужі; [ авт. кол.: О. І. Барановський, Л. В. Герасименко, Л. М. Доля та ін. ]. – К.: Правова єдність, 2010. – 367 с. – (Навчальне видання).
6. Економічна безпека підприємств, організацій та установ: навч. посіб. / [В. Л. Ортинський, І. С. Керницький, З. Б. Живко та ін.]. – К.: Правова єдність, 2009. – 542 с.
7. Іванюта Т. М. Економічна безпека підприємства [ Текст ]: навч. посіб. / Т. М. Іванюта, А. О. Заїчковський. – К.: ЦУЛ, 2009. – 254 с. – (Навчальне видання).
8. Комплексний огляд сектору безпеки України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.rainbow.gov.ua/news/530.html.
9. Економічна безпека [Текст]: навч.посіб. /[за ред. О.М. Джужі; О.Є. Користін, О.І.Барановський, Л.В. Герасименко та ін.- К.:Алерта; КНТ; Центр; Центр учбової літератури, 2010.-368 с.
10. Ліпкан В. А. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції [ Текст ]: навч. посіб. / В. А. Ліпкан, Ю. Є. Максименко, В. М. Желіховський; КНУВС, каф. міжнар. відносин та нац. безпеки – К. КНТ, 2006. – 279 с. – (Сер.: Національна і міжнародна безпека).
11. Маляренко Т.А. Економічна безпека [Текст]: навчально-методичний посібник / Т.А. Маляренко. – Донецьк: ДонДУУ, 2009. – 129 с.
12. Марущак А. І. Правові основи захисту інформації з обмеженим доступом [Текст]: (курс лекцій) / А. І. Марущак. – К.: КНТ, 2007. – 207 с. – (Навчальне видання).
13. Національний інститут проблем міжнародної безпеки [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.niisp.gov.ua.
14. Професійно-психологічна підготовка працівників державної служби боротьби з економічною злочинністю [ Текст ]: навч. посіб. / [ авт. кол.: В. Л. Ортинський, Л. П. Скалозуб, О. О. Соколовський та ін. ]; [ за аг. ред.. В. Л. Ортинського]. – Львів: ЛьвДУВС, 2010. – 387 с. – (Бібліотека ДСБЕЗ).
15. Франчук В. Корпоративна безпека: теоретичні засади [ Текст ]: монографія / В. Франчук. – Львів: ЛьвДУВС, 2009. – 175 с. – (Навчальне видання).
Додаткова література до теми
1. Актуальні проблеми оцінки ризиків і загроз національній безпеці в контексті євроатлантичної інтеграції України / за заг. ред. В.П. Горбуліна. – К.: Євроатлантікінформ, 2005. – 224 с.
2. Борович, О. Д. Історія економіки та економічної думки [Текст]: навч. посібник / О. Д. Борович, Н. М. Каменева. – Х.: УкрГАЖТ, 2010. – 318 с.
3. Дикань, В. Л. Економічна безпека підприємства. Ч. 1 [Текст]: конспект лекцій / В. Л. Дикань, І. В. Воловельська. – Х.: УкрДАЗТ, 2012. – 50 с.
4. Дикань, В. Л. Економічна безпека підприємства. Ч. 2 [Текст]: конспект лекцій / В. Л. Дикань, І. В. Воловельська. – Х.: УкрДАЗТ, 2012. – 62 с.
5. Дикань, В. Л. Економічна безпека підприємства. Ч. 3 [Текст]: конспект лекцій / В. Л. Дикань, І. В. Воловельська. – Х.: УкрДАЗТ, 2012. – 46 с.
6. Економічна безпека держави: зб. норм.-прав. актів. – К.: РНБОУ, 2006. – 106 с.
7. Економічна безпека: аналітична доповідь. – К.: РНБОУ, 2007. – 234 с.
8. Кортунов С. Становление политики безопасности / С. Кортунов. – М.: МГИМО, 2006. – 521 с.
9. Косич, М. В. Історія економіки і економічної думки [Текст]: програма, плани семінарських занять та завдання для самостійної й індивідуальної роботи студентів економічних спец. всіх форм навчання / М. В. Косич; каф. “Економічна теорія і право”. – Х.: УкрДАЗТ, 2012. – 62 с.
10. Новікова О.Ф. Економічна безпека: концептуальне визначення та механізм забезпечення: монографія / О.Ф. Новікова, Р.В. Покотиленко. – Донецьк: НАН України ІЕП, 2006. – 408 с.
11. Основы экономической безопасности (государство, регион, предприятие, личность) / под ред. А. Олейникова. – М.: Бизнесшкола, 1997. – 228 с.
12. Сенчагов В.К. Экономическая безопасность: геополитика, глобализация, самосохранение и развитие / В.К. Сенчагов; кн. IV. – М.: Ин-т экон. РАН «Финстатинформ», 2002. – 128 с.
13. Стешенко, О. Д. Економічні ризики [Текст]: навч. посібник / О. Д. Стешенко. – Х.: УкрДАЗТ, 2011. – 146 с.
14. Тумар, М. Б. Основи економічної безпеки підприємства [Текст]: навч. посібник / М. Б. Тумар. – К.: “Хай-Тек Пресс”, 2008. – 231 с.
15. Фролов, О. І. Конспект лекцій з дисципліни “Національна економіка” [Текст] / О. І. Фролов. – Х.: УкрДАЗТ, 2011. – 98 с.
Тема 2. Загрози економічній безпеці та її індикатори.
Лекція – 2 години
План лекції
1. Теоретична сутність загроз.
2. Внутрішні та зовнішні загрози економічній безпеці.
3. Індикатори економічної безпеки.
Зміст лекції
1. Теоретична сутність загроз.
Майже всі фахівці справедливо зазначають, що для економічної безпеки держави вирішальне значення мають не самі показники, а їхні граничні значення. Наближення до них свідчить про зростання загроз соціально-економічній стабільності суспільства, а перевищення граничних значень — про вступ суспільства в зону нестабільності та соціальних конфліктів, тобто про реальний підрив економічної безпеки. Загальними суттєвими ознаками загрози вважають ті, що притаманні всім видам загроз, без яких немає загрози як такої. Особливими ознаками є ті, за якими розрізняються конкретні види загроз. У сукупності загальні й особливі ознаки утворюють загальне поняття загрози.
Із найзагальніших ознак, притаманних всім видам загроз, можна виокремити такі: конкретність, реальність, дійсність, створення економічної небезпеки.
Загрозами економічній безпеці України слід вважати явні чи потенційні дії, що ускладнюють або унеможливлюють реалізацію національних економічних інтересів і створюють небезпеку для соціально-економічної та політичної системи, національних цінностей, життєзабезпечення нації та окремої особи.
Загрози економічній безпеці класифікують за такими параметрами.
За місцем виникнення:
— внутрішні;
— зовнішні.
За ступенем небезпеки:
— особливо небезпечні;
— небезпечні.
За можливістю здійснення:
— реальні;
— потенційні.
За масштабами здійснення
— загальнонаціональні;
— локальні;
— індивідуальні.
За тривалістю дії:
— тимчасові;
— постійні.
За сферою спрямування:
— виробничі;
— фінансові;
— експортно-імпортні;
— технологічні;
— інституційні;
— соціально-економічні та ін.
За ставленням до загроз:
— об'єктивні;
— суб'єктивні.
За характером спрямування:
— прямі;
— непрямі.
Зміст загрози безпосередньо пов'язаний з її формою, під якою розуміють способи зовнішнього вираження загрози. Форма надає змісту загрози фактичну визначеність в об'єктивному світі, зумовлює її межі. Завдяки формі загроза стає доступною для дослідження і оцінки.
З позиції діалектики джерелом будь-якого руху, розвитку в цілому є суперечності.
У рамках системи управління є суперечність між проголошеними цілями економічних реформ та методами їх досягнення. Забезпечення економічної безпеки держави пов'язано із взаємодією державного регулювання та ринкової саморегуляції, загальних та власних інтересів. Інтереси громадянського суспільства пов'язані насамперед з індивідуальними правами і свободами, приватними інтересами. Останні реалізуються за допомогою ринкового механізму з притаманними йому елементами випадковості та безсистемності. Питання державної економічної безпеки — загальні питання, для розгляду яких потрібна система, організованість, субординація, тому цим має займатися саме держава, яка відстоює сферу загальних інтересів, і покладання в таких випадках на ринкові механізми недоречне.
Все це у свою чергу сприяє виникненню ще однієї суперечності — між проголошеними цілями та завданнями реформ і неспроможністю держави вирішити їх.
Спостерігається також суперечність між зниженням рівня науково-технічного потенціалу та зростаючими вимогами до якості та конкурентоспроможності виробництва.
Різка диференціація населення за рівнем доходів створює суперечність між бідними і багатими в Україні. Відсутність великого за обсягом середнього класу, який, як відомо, є основою держави, поляризує суспільство, підтримуючи соціальну напругу. Крім негативних соціальних наслідків, збідніння населення звужує внутрішній ринок споживчих товарів і посилює дефіцит нагромадження капіталу в економіці.
Криміналізація економіки, значна за розмірами тіньова економіка, посилення ролі тіньових та мафіозних структур негативно впливають на розвиток економіки, призводять до втрати керованості економікою, послаблюють роль держави.
Аналіз наявних суперечностей приводить до висновку, що сама загроза не первинна, вона є виявом не небезпеки як такої, а чогось більш суттєвого, того, що породжує виникнення і розвиток небезпеки та самої загрози. Вони постають рушійною силою формування всіх відносин у системі економічної безпеки. Акцентування на загрозах і концентрація зусиль на протидії їм створює замкнуте коло: наслідки роботи не охоплюють підвалинних джерел виникнення загроз.
Саме суперечності визначають стратегічний рівень забезпечення економічної безпеки, довготривалий напрям діяльності в цій сфері. Розв'язанню цих суперечностей підпорядковується вся система заходів, спрямована на ліквідацію загроз. Отже, боротьба із загрозами в цьому аспекті набуває тактичного характеру, який визначається становищем на конкретний період і завданнями згідно з цим становищем.
Загроза як можлива небезпека завжди певною мірою ушкоджує конкретний об'єкт. Картина повного ушкодження (руйнування) зазвичай зрозуміла і не викликає сумніву щодо з'ясування. Прикладом може бути факт припинення доступу до ресурсів, що призводить до депопуляції і втрати економічного суверенітету, або криза у валютно-кредитній сфері, яка супроводжується повним занепадом макроекономіки, і т. ін.
Часткове ушкодження не передбачає повного руйнування, тому завжди досить складно визначити рівень збитків, внаслідок чого постає питання про загрозу економічній безпеці держави як таку. У нормальних ринкових умовах економічні здобутки та загрози співвідносяться як дві сторони медалі, тому ризик, загроза є звичайним супутником підприємницької діяльності в умовах конкуренції.
У зв'язку з цим фахівці справедливо зазначають, що шлях побудови економічної безпеки держави полягає в єдності оцінювання ступеня вразливості економіки і можливості матеріалізації загрози. Якщо вразливість розуміти як залежність економіки від погіршення певних чинників з наступним підвищенням витрат на пристосування до нових умов, то за комбінації такої залежності з реальною загрозою виникають передумови до порушення економічної безпеки держави.
Все це спонукає до визначення щодо можливості кількісного вираження впливу певної загрози на стан економічної безпеки держави. Відповідь на це запитання дає формула рівня загрози, що має вигляд:
|
де К3 — рівень загрози;
Р3 — реальне значення певного показника економічної безпеки держави;
Г3 — граничне значення певного показника економічної безпеки держави.
Є думка, що лише нечисленні економічні загрози заслуговують на те, щоб пов'язувати їх з проблемами економічної безпеки держави. Більша частина загроз пов'язана з буденною економічною діяльністю і становить її витрати. Те, що в короткостроковому плані виглядає як загроза, наприклад ембарго на поставки нафти, в довгостроковій перспективі може обернутися стимулом для більш раціональної енергетичної політики та прискорення технологічного розвитку. Збитки можуть матеріалізуватися у втраті доходу або знищенні цілих галузей промисловості та при цьому не виходити за рамки хоч і безжалісної, але в принципі нормальної конкурентної боротьби.
Такий підхід може мати право на існування скоріше теоретично, ніж практично. По-перше, немає гарантії, що те саме ембарго не зламає остаточно економіку країни-імпортера і в довгостроковому періоді вже нікому буде проводити більш раціональну енергетичну політику і прискорювати технологічний розвиток. По-друге, в господарській практиці не завжди можна вчасно поділити зовнішні чинники на звичайні індикатори технологічної політики та впливи, яким потрібно негайно протидіяти. Одне з найголовніших і найскладніших завдань економічної безпеки держави — спрогнозувати та попередити загрозу, а не аналізувати її негативні наслідки після порушення безпеки, що вже відбулося. Саме прогнозування розвитку будь-якого явища є базою для практичних рішень, тому доцільно до загроз економічній безпеці держави віднести відповідні несприятливі чинники як коротко-, так і довгострокової дії, як з моментальним, так і з відкладеним результатом вияву.
Система економічної безпеки держави охоплює сферу безпеки двох підсистем народного господарства — ринку і держави — у їх тісному зв'язку з безпекою її громадян. Кожний елемент цієї системи може бути щодо іншої як джерелом загрози, так і гарантом безпеки. Проте слід пам'ятати, що економічна безпека держави є не самоціллю, а лише засобом забезпечення безпеки громадян.
2. Внутрішні та зовнішні загрози економічній безпеці
Сукупність внутрішніх загроз становлять:
— низький технологічний рівень більшості галузей, високі витрати виробництва, низька якість продукції і, як наслідок, низька конкурентоспроможність національної економіки;
— втрата значної частини науково-технічного потенціалу, позицій на важливих напрямах науково-технічного прогресу;
— деформована структура виробництва;
— руйнування системи відтворення виробничого потенціалу;
— енергетична криза;
— неефективність державного управління соціально-економічними процесами;
— недосконалість національного законодавства;
— зростання масштабів тіньової економіки;
— високий рівень монополізації економіки, посилення сировинної спрямованості;
— низька інвестиційна активність та вкладення капіталів переважно в посередницьку та фінансову діяльність за рахунок виробничої;
— скорочення виробничої сфери;
— низький платоспроможний споживчий попит населення;
— посилення майнового розшарування населення;
— криміналізація економіки, зростання корупції та організованої злочинності, її проникнення в базові галузі української економіки внаслідок послаблення системи державного контролю;
— слабкість інститутів влади, яка у поєднанні з недосконалою законодавчою базою призводить до низької правової, фінансової, договірної дисципліни, масового приховування доходів та ухиляння від сплати податків;
— брак адекватного законодавства та судової системи, затримка і відставання у створені найважливіших інститутів ринкової економіки.
До головних зовнішніх загроз належать:
— імпортна залежність України з багатьох видів продукції, у тому числі стратегічні товари, енергоносії, комплектуючі вироби для машинобудування, продовольчі товари;
— нераціональна структура експорту;
— перебування в зародковому стані фінансової, організаційної та інформаційної інфраструктури підтримки конкурентоспроможності українського експорту;
— некерований відплив за кордон інтелектуальних і трудових ресурсів;
Дата добавления: 2015-07-12; просмотров: 254 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| ПЕРЕДМОВА 1 страница | | | ПЕРЕДМОВА 3 страница |