Неподаткові доходи бюджету держави

Неподаткові надходження є важливим дохідним джерелом бюджету. Вони становлять близько третини від загальної суми доходів. Залежно від типів їхньої мобілізації вони об`єднаються у п`ять груп:

1) доходи від власності та підприємницької діяльності;

2) адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу;

3) надходження від штрафів та фінансових санкцій;

4) інші неподаткові надходження.

5) власні надходження бюджетних установ.

Перша група неподаткових надходжень включає доходи, що зумовлені виконанням економічних функцій державою як власника, а саме: надходження від перевищення валових доходів над видатками НБУ; надходження від грошово-кредитних лотерей; дивіденди, нараховані на акції господарських товариств, які є у державній власності; рентна плата, інші надходження.

Найпомітнішу суму серед цих доходів становить рентна плата. яка є однією з форм вилучення до бюджету частини прибутку суб'єктів підприємництва, одержання якої не залежить від їхньої господарської діяльності.

Дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності, сплачують акціонерні та інші господарські товариства, створені у процесі приватизації й корпоратизації підприємств загальнодержавної власності, які мають акції (частки, паї), що є у державній власності. Джерелом сплати дивідендів є прибуток підприємницьких структур, який залишається в їхньому розпорядженні після відрахувань, встановлених законами податків, зборів, інших обов'язкових платежів.

Сума дивідендів, що підлягає перерахуванню до державного бюджету, визначається шляхом добутку суми на виплату дивідендів, яка визначена рішенням про розподіл прибутку і частки державного майна у статутному фонді підприємства (у %), і діленням результату на 100.

Наступним видом доходів першої групи є надходження від грошово-речових лотерей. Державна грошова лотерея — це лотерея, умови якої передбачають наявність призового фонду в обсязі не менше як 50 відсотків від суми отриманих доходів, а також відрахувань до державного бюджету не менше як 30 відсотків від доходів, що залишаються у розпорядженні агента з проведення державної грошової лотереї після виплат призового фонду. Такі лотереї можуть випускати агенти, що мають відповідні свідоцтва, видані Міністерством фінансів України.

Друга група неподаткових надходжень включає адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу, а саме: плату за утримання дітей у школах-інтернатах; плату за утримання вихованців шкіл та профтехучилищ соціальної реабілітації; плату за надання послуг службою дозвільної системи органів внутрішніх справ; виконавчий збір; плату за оренду цілісних майнових комплексів; державне мито; митні збори; єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.

Найбільшим за обсягом надходженням є плата за оренду цілісних майнових комплексів та іншого майна, яка запроваджена у зв'язку з передачею майна, що перебуває у державній чи комунальній власності, в оренду юридичним та фізичним особам. Об'єктами оренди є цілісні майнові комплекси державної і комунальної власності, майно бюджетних установ, інше індивідуально визначене майно державних і комунальних підприємств. Обсяги надходжень залежать від вартості майна, що передається в оренду, та розміру річної орендної плати, який переважно не може перевищувати 5 відсотків орендованого майна.

Важливим джерелом неподаткових надходжень другої групи є державне мито. Державне мито — це плата, яка справляється за вчинення юридичних дій та видачу документів юридичного значення уповноваженими на те органами.

Державне мито сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до бюджету місцевого самоврядування, крім мита, що справляється з позовних заяв, які надаються до арбітражного суду; із заяв про перевірку рішень, ухвал та постанов арбітражного суду у порядку нагляду, а також за дії, пов'язані з одержанням охоронних документів на об'єкти промислової власності, підтриманням їх чинності та передачею прав їх власниками. Це мито зараховується до державного бюджету.

До неподаткових надходжень першої групи належить також єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України. Єдиний збір — це збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України і складається із зборів за здійснення, відповідно до законодавства України, митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного, екологічного контролю, а також із плати за проїзд транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів автомобільними дорогами України.

Єдиний збір справляється одноразово під час транзиту, ввезення або вивезення вантажу за єдиним платіжним документом. Платниками єдиного збору є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, як резиденти, так і нерезиденти, під час транзиту, імпорту або експорту вантажів та в'їзду або виїзду транспортних засобів при перетині державного кордону України.

Єдиний збір справляється з платників незалежно від кіль­кості та найменування вантажу, який провозиться ними через державний кордон України. Ставки збору встановлюються в євро. Єдиний збір сплачується платником у національній валюті України за офіційним валютним (обмінним) курсом на день сплати цього збору. Збір перераховується в повному обсязі до державного бюджету, а плата за проїзд транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів автомобільними дорога­ми України — до Державного дорожнього фонду України.

Плата за утримання дітей у школах-інтернатах та плата за утримання вихованців шкіл та профтехучилищ соціальної реабілітації справляється з батьків, діти яких перебувають у цих закладах. Плата справляється щомісячно у відсотках від доходів, що припадає на одного члена сім'ї. Розміри й порядок обчислення і справляння з батьків цієї плати визначається чинними на час сплати законодавчими та нормативними документами з цього питання.

Третя група неподаткових надходжень включає надходження від штрафів та фінансових санкцій: суми, стягнені з винних осіб за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації; перерахування підприємствами частки вартості виготовленої нестандартної продукції з дозволу на тимчасове відхилення від вимог відповідних стандартів щодо якості продукції, виданого Державним комітетом України стандартизації, метрології і сертифікації; адміністративні штрафи та інші санкції (за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обміну готівки, за порушення правил пожежної безпеки та ін.).

Збитки, завдані підприємству, установі, організації, які виконують операції, пов'язані з дорогоцінними металами і дорогоцінним камінням, ювелірними виробами та матеріалами або використовують такі цінності у процесі виробництва, а також валютні операції, та які є винними у розкраданні, знищенні (псуванні), нестачі або наднормативних їхніх втратах визначаються у подвійному або потрійному розмірі залежно від виду цінностей. Суми коштів, стягнені за такі збитки, спрямовуються насамперед на відшкодування збитків, завданих їм, решта — перераховується до державного бюджету.

За порушення стандартів, норм і правил підприємницької діяльності суб'єкти господарювання сплачують штрафи, частина яких спрямовується до державного (60%) і місцевих бюджетів (30%) та Комітету України з питань стандартизації, метрології та сертифікації для розвитку його матеріально-технічної бази (10%).

Штрафи визначаються у розмірах 25—100 відсотків від вартості реалізованої продукції, що не відповідає вимогам стандартів, норм, правил, залежно від виду порушення. Якщо підприємець має дозвіл на тимчасове відхилення від вимог відповідних стандартів щодо якості продукції, виданого Державним комітетом України зі стандартизації, метрології і сертифікації, то він відраховує до державного бюджету 10 відсотків від вартості реалізованої продукції упродовж терміну дії дозволу.

Розмір штрафів та інших санкцій залежить від виду та характеру порушень і може встановлюватися як кратне число стосовно неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або у відсотках до вартості продукції.

Четверта група неподаткових надходжень включає інші надходження, серед яких: надходження коштів від реалізації конфіскованого майна; надходження сум кредиторської та депонентської заборгованості підприємств, організацій, установ, щодо яких минув строк позовної давності; надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних сил України та інших військових формувань, утворених згідно з законодавством; портовий (адміністративний) збір; додаткові збори на виплату пенсій та інші.

Виручку від реалізації товарів та інших предметів, конфіскованих митними, правоохоронними й іншими уповноваженими на це органами, а також суми, одержані від реалізації товарів та інших предметів, що зберігалися під митним контролем, власника яких не знайдено в установлений нормативними актами термін, за винятком витрат, пов'язаних із зберіганням, пересиланням, перевезенням і реалізацією зазначених товарів, а також конфісковану іноземну валюту перераховують до державного бюджету.

Суми кредиторської заборгованості між підприємствами недержавної форми власності, щодо яких термін позовної давності минув, підлягають віднесенню на результати фінансово-господарської діяльності у наступному місяці після закінчення терміну позовної давності. У всіх інших випадках суми кредиторської заборгованості, а також суми депонентської заборгованості, за якими термін позовної давності минув, підлягають перерахуванню підприємствами та установами до відповідного бюджету не пізніше 10-го числа наступного місяця після закінчення терміну позовної давності.

Суб'єкти господарської діяльності Збройних сил України, уповноважені Кабінетом Міністрів України, мають право на реалізацію надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна ЗСУ. Кошти, одержані від реалізації зазначеного майна, у 3-денний термін перераховуються до державного бюджету.

Відповідно до Кодексу торговельного мореплавства та нормативних документів КМУ у морських торговельних портах справляються портові збори: корабельний, канальний, маяковий, причальний, якірний та санітарний, які є платою за надані суднам умови для безпечного входу в порти, стоянки в портах і виходу їх із портів, а також за приймання з суден усіх видів забруднень та баластних вод. Накопичення коштів від портових зборів проводиться з метою подальшого використання їх за цільовим призначенням.

Кошти, які отримує порт від адміністративного збору, розподіляються у такому співвідношенні: 10 відсотків спрямовується до загального фонду державного бюджету, 90 відсотків — до спеціального фонду державного бюджету.

Додаткові збори з окремих видів господарських операцій на виплату пенсій запроваджено для поповнення доходів Пенсійного фонду України, а саме: з операцій купівлі-продажу валют; з продажу ювелірних виробів; з операцій відчуження легкових автомобілів; з операцій купівлі-продажу нерухомого майна; вироблених в Україні або імпортованих в Україну тютюнових виробів; вартості послуг стільникового рухомого зв'язку.

До неподаткових надходженьп'ятої групи належать власні надходження бюджетних установ, які включаються до спеціального фонду державного чи місцевих бюджетів залежно від того, з якого бюджету фінансується установа. Вони включають плату за послуги, що надаються бюджетними установами та інші власні надходження бюджетних установ. До доходів від платних послуг установ, організацій належать, зокрема: доходи, отримані за підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів згідно з укладеними договорами; плата за падання додаткових освітніх послуг, плата за медичні послуги, плата за виконані науково-дослідні роботи (послуги) та інші роботи, виконані бюджетними установами на замовлення підприємств, організацій, громадян; доходи від реалізації продукції навчально-виробничих майстерень, підприємств, цехів; доходи від лекцій, вечорів, концертів; вхідна плата в музеї та виставки. За основу розрахунку доходів від платних послуг беруть показники, які характеризують обсяги наданих платних послуг, а також інші розрахункові показники та розмір плати за одиницю показника. На підставі цих показників визначається сума доходів на плановий період з кожного джерела доходів.

До інших джерел власних надходжень бюджетних установ належать: плата за утримання дітей в дошкільних закладах; плата за навчання у державних школах естетичного виховання дітей; кошти, з яких утворено фонд загального обов'язкового навчання в загальноосвітніх школах для надання матеріальної допомоги учням, які її потребують; кошти які надходять на харчування дітей в інтернатах, при школах та в групах подов­женого дня; плата студентів за користування гуртожитком при вищих і середніх спеціальних навчальних закладах; кошти, які залишаються навчальним закладам професійно-технічної освіти з сум, що надійшли за роботи, виконані учнями; кошти працівників за харчування, отримане за місцем роботи; кошти за рахунками за формений одяг, який видають працівникам деяких міністерств, інших центральних органів виконавчої влади і підвідомчих їм бюджетних установ; збір за виконання робіт, пов'язаних з наданням послуг під час здійснення екологічного контролю в пунктах пропуску через державний кордон.

Включення власних надходжень бюджетних установ до відповідних бюджетів із збереженням їх цільового спрямування зумовлене необхідністю встановлення належного обліку та контролю за доходами, якими володіє бюджетна установа, потребою дати оцінку ефективності управління цими

Дата добавления: 2015-10-21