Початок Українського культурного відродження в першій половині 19 ст.

Колонізаторська політика російського царизму викли­кала в українському суспільстві наприкінці XVIII — на по­чатку XIX ст. все більше зростаючий спротив. Про це свід­чили події та процеси українського національно-культур­ного відродження XIX — початку XX ст.

Колискою цього відродження стала Слобожанщина, де з ініціативи української інтелігенції, підтриманої громадською думкою і коштами людей усіх станів, 1805 р. в Харкові було відкрито університет. Це був на той час єди­ний вищий навчальний заклад на українських землях, що перебували в складі Російської імперії. Харківський університет став не лише науково-освітнім центром, а й охоронцем та провідником української культури. За перші півсотні літ існування вищу освіту в ньому здобу­ли до 2800 осіб.

При університеті було відкрито друкарню і книгарню, видавались газети, альманахи, часописи. Ці видання ви­світлювали не тільки поточне соціально-економічне і полі­тичне життя регіону, а й історичне минуле українського на­роду, самобутність української культури» Девізом першого в Україні масового часопису «Украинский вестник», що ви­давався в Харкові з 1816 по 1819 рік, було проголошено: «Сприяти всебічному піднесенню науки і літератури». «Украинский вестник» першим започаткував друкуван­ня українською мовою.

Важливим чинником в процесі українського культурно­го відродження було поширення історичних знань про ми­нуле України. Найбільшої популярності набув істо­рично-публіцистичний твір «Історія Русів», авторство яко­го не встановлено. У 1822 р. у світ вийшла перша узагаль­нююча, документована чотиритомна праця з історії Украї­ни Дмитра Бантиш-Каменського — «История Малой России». І хоча автор не заперечував зверхності Російської імперії над Україною, проте обстоював право на автономне козацьке самоврядування.

У 1843—1844 рр. була видана п'ятитомна «История Ма-лороссии» Миколи Марковича, в якій автор використав фактичний матеріал козацьких літописів XVII—XVIII ст. У цей період активну роль в українському національно-культурному відродженні відіграє Київ з його університе­том (відкритий у 1834 р.)» в якому концентрувались пред­ставники української інтелігенції всіх регіонів. Саме з Киє­вом пов'язані перші кроки суспільно-політичної діяльності Тараса Шевченка. Тут у ЗО—40-х роках активну громадську і культурну роботу здійснювали перший ректор Київсько­го університету, історик, філолог, етнограф і природозна­вець М. Максимович, історик М. Костомаров, письменник П. Куліш, діяч культури В. Білозерський та ін.

Всупереч намаганням царату перетворити Київ на бас­тіон самодержавства і русифікації, місто на початку 40-х років XIX ст. стає центром суспільно-політичного і культур­ного життя України, звідки національно-визвольні ідеї по­ширювалися на всі українські землі.

Дата добавления: 2015-10-21