Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Гетьманування Ю. Хмельницького та Переяславська угода 1659 р.

Читайте также:
  1. Воєнні та політичні передумови утворення Української гетьманської держави. Державницька концепція Б.Хмельницького.
  2. Історичне значення української національної революції середини ХУІІ ст. і діяльності Богдана Хмельницького.
  3. Переяславська угода 1654 року, її причини, сутність і наслідки.
  4. Підготовка та початок визвольної війни під проводом Б.Хмельницького. Воєнні події 1648 р. та їх суспільно-політичні наслідки.
  5. ТЕМА 28. КОНТРАКТ. ТРУДОВА УГОДА.
  6. Трудова угода

Після падіння Виговського гетьманом знову проголошений Юрій Хмельницький (1659—1663). Уряд Ю. Хмельницького для збереження української державності обрав тактику не прямого протистояння, а обережної гри на суперечностях між Москвою та Варшавою. Однак уже на початку свого другого гетьманування Юрій припустився фатальної помилки: він прибув для переговорів з російською стороною до Переяслава, де стояв з великим військом О.Трубецькой.

На козацькій раді в Переяславі, що відбулася в грудні 1659 р. в присутності царських послів і воєводи князя Трубецького, було підтверджено приєднання України до Росії з посиленням влади царизму в Україні.

За новими Переяславськими статтями 1659 p., схваленими царським урядом і прийнятими старшиною, зберігалися козацькі права й вольності. Разом з тим царизм включив пункти, які унеможливлювали б нові спроби шляхетсько-старшинських груп відірвати Україну від Росії'. Тепер гетьман не мав права зноситися з будь-якою державою і приймати послів. Без царського указу гетьману з Військом Запорізьким заборонялося вступати у війну або посилати козацькі полки на допомогу сусіднім державам.

Царські воєводи з військами, крім Києва, тепер мали стояти також у Переяславі, Ніжині, Чернігові, Брацлаві, Умані. Царський уряд посилював контроль за діяльністю старшини. Без царського указу козацька старшина і військо не мали права замінити гетьмана. Гетьман же без ради не міг призначати і звільняти полковників та генеральних старшин. Гетьман і його уряд мусили видавати російським поміщикам їхніх селян-кріпаків, що втекли в Україну, а царський уряд мав повертати українських селян-утікачів.

У 1660 р. розпочався новий раунд російсько-польського протистояння в боротьбі за українські землі. 18 жовтня 1660 р. було укладено Слободищенський трактат, відповідно до якого Україна знову поверталася під владу Речі Посполитої на правах автономії. Хоча ця угода і нагадувала Гадяцьку, однак у ній обмеження політичної незалежності українських земель були більш значними: усунено статтю про Велике князівство Руське; гетьман не тільки позбавлявся права зовнішньополітичних зносин, а й зобов'язувався подавати військову допомогу Польщі у війнах з іншими державами; польській шляхті і магнатам поверталися всі маєтності в Україні. Найтрагічнішим наслідком Сло-бодищенського трактату став початок територіального розколу України.

У січні 1663 р. Ю. Хмельницький, розуміючи, що він не тільки не зміцнив єдність держави, а й став одним з ініціаторів її територіального розмежування, зрікається гетьманської булави та йде в монастир. Після того, як Правобережжя обрало гетьманом П. Тетерю, а Лівобережжя — І. Брюховецького, територіальний розкол України доповнився політичним.

Отже, другий етап Української національної революції (вересень 1657 — червень 1663 р.) став часом серйозних випробувань для українського народу. Ця доба принесла жахливе спустошення українських земель; спалахи громадянської війни, загострення боротьби за гетьманську булаву; наростання соціальних конфліктів та протистоянь; поновлення старої моделі соціально-економічних відносин; відхід національної еліти від державної ідеї, сформульованої Б. Хмельницьким, і повернення до ідеї автономізму 1648 p.; розмивання моральних норм у суспільному житті; тиск та втручання в українські справи Польщі, Росії, Туреччини, Кримського ханства; фатальний розкол України на Правобережну та Лівобережну.

 


Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 312 | Нарушение авторских прав


Читайте в этой же книге: Винекнення козацтва. Занняття побут, звичаї, військове мистецтво | Заснування Запорізької Січі та її історичне значення. | Українське козацтво як впливовий чинник міжнародного життя. | Реєстрове козацтво. Боротьба з турками й татарами | Причини, характер, рушійні сили й етапи української національної революції середини ХVІІ ст. | Б.Хмельницький – видатний державний діяч і полководець, дипломат. | Утворення Української гетьманської держави. Політика українського уряду в середині ХУІІ. | Українсько – московські звязки під час української національної революції середини ХУІІ ст | Переяславська угода 1654 року, її причини, сутність і наслідки. | Історичне значення української національної революції середини ХУІІ ст. і діяльності Богдана Хмельницького. |
<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Основні напрямки політики І. Виговського. Гадяцький договір.| Політика уряду П. Дорошенка.

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.007 сек.)