Основний етап заняття.

А. Формування професійних вмінь та навичок.

1. Вміти провести обстеження хворого з захворюванням слизової оболонки порожнини рота;

2.Вміти провести диференційну діагностику протезних стоматитів з іншими захворюванням слизової оболонки.

3. Вміти оцінити якість виготовлення знімного протезу.

4. Вміти самостійно усунути травматичний чинник.

5 Вміти вірно визначити раціональний вид протезування.

Б. Запис результатів лабораторних робіт протоколів обстежень:

5.3. Заключний етап заняття:

а) аналіз результатів практичних робіт, виконаних студентами та висновки.

б) контроль кінцевого рівня знань та вмінь студентів та їх оцінка.

1.Не травматичний протезний стоматит. Етіологія, клініка, діагностика.

2. Лікування не травматичного протезного стоматиту.

3. Травматичні протезні стоматити. Етіологія, клініка, діагностика.

4. Лікування травматичного протезного стоматиту.

5. Явище "парникового ефекту".

6. Вміти самостійно визначити та усунути травмуючий чинник.

7. Самостійно оцінити якість виготовлення знімного протезу.

8. Провести обстеження хворого з захворюванням слизової оболонки.

9. Провести диференційну діагностику протезних стоматитів з іншими захворюванням слизової оболонки.

10. Вміти самостійно визначити раціональний вид протезування.

6.Завдання для самостійної роботи студентів по підготовці до практичних занять.

6.1. Теоретичні питання:

- Розкажіть про хімічну будову та методи отримання акрилових пластмас;

- Опишіть реакції полімеризації, співполімеризації, поліконденсації;

- Які вимоги ставлять до акрилових пластмас;

- Класифікація пластмас. Пластмаси для знімного протезування;

- Назвіть способи формування акрилових пластмас;

- Які є режими полімеризації акрилових пластмас;

- Базисні пластмаси, їх представники;

- Властивості та застосування самотвердіючих пластмас;

- Види пористості пластмаси;

- Що таке залишковий мономер;

- Будова слизової оболонки порожнини рота.

6.2. Практичні питання:

- Опитування пацієнта;

- Зовнішній огляд пацієнта;

- Обстеження хворого з захворюванням слизової оболонки порожнини рота;

- Провести диференційну діагностику захворювань слизової оболонки порожнини рота;

- Методи лікування протезних стоматитів.

7. Рекомендована література.

Основна:

1. Василенко З.С.Вплив знімного протезування на трофічні процеси в слинних залозах слизової оболонки порожнини рота по даним експерименту. Тезиси доповідей V Республіканської конференції стоматологів по питанням зубного протезування. Видавництво "Здоров'я". Київ. 1965. С.51.

2.Новик І.О.Зміни смакової чутливості у протезоносіїв. Тезиси доповідей V Республіканської конференції стоматологів,с.96.

3.Василенко З.С.П. Протезні захворювання слизової оболонки порожнини рота та їх класифікація. Ортопедична стоматологія. Випуск 5.1985.С.3-8.

Додаткові:

1.Гаврилов Е.І. Проз та протезне ложе.М.,1979,с.8-6.

2.КалінінаН.В.Протезування при повній втраті зубів.1979.с.189-192.

8.Додатки:

Організація та зміст навчального матеріалу.

СХЕМА:"Класифікація захворювань слизової оболонки порожнини рота при використанні знімних протезів (за З.С.Василенко)”.

За думкою багатьох авторів (І.О.Новик,1965,Е.І.Гаврилов,І.М.Оксман 1968 та інші) причиною протезних захворювань слизової оболонки порожнини рота є як зовні(місцеві), так і внутрішні(загальні)фактори, які діють у тісному взаємозв'язку.

До місцевих факторів необхідно віднести вплив зубних протезів, особливо знімних, які для тканин порожнини рота, в першу чергу для слизової оболонки, є надзвичайно сильним подразником комбінованого характеру. Вони створюють механічний (тиск та тертя), хімічне (токсичну дію залишкового мономеру, дибутилфталату, судина III,IV, гідрохінону, окисників металу та ін.), термоізолююча (порушення процесів терморегуляції, десквамації клітин епітелію,іригації слизової оболонки слиною) та сенсибілізуючий вплив (місцева та загальна сенсибілізація неорганічними та органічними алергенами).

Схема: "Елементи поліетилакрилату, які викликають алергічну реакцію"

- залишковий мономер – метилакрилат, який міститься в пластмасі 0,2-5,2%;

- барвники, які входять в акрилату бензоіл, перексид, що мітяться в пластмасі 0,2-0,5%.

захворювання

Схема: "Класифікація протезних стоматитів"(за Е.Г.Гавриловим)

1) Протезні стоматити різної етіології (без травм);

а) вогнищеві (гострі чи хронічні):- катаральний;

- виразковий;

- з гіперплазією;

б) розлиті(гострі чи хронічні)

2) Травматичні стоматити:

а) гострі – катаральний

б) хронічні – виразковий (декубітальна виразка) Подразнюючий вплив протезів на слизову оболонку порожнини рота людини супроводжується різноманітною місцевою та загальною реакцією, в основі якої лежить індивідуальна та вибіркова чутливість захисних механізмів організму.

З метою проведення диференційної діагностики протезних захворювань м'яких тканин порожнини рота. З.І.Василенко всі зворотні реакції організму розподіляє в наступній послідовності послідовності:

а) загальні (стоматити);

б) незапальні (сенсорні порушення);

в) комбіновані.

В свою чергу запальні захворювання він поділяє на дві групи:

- вогнищеві;

- розлиті.

За думкою багатьох, ведучим моментом у розвитку вогнищевих стоматитів є механічна травма слизової оболонки. При цьому відмічається в місцях найбільшого механічного подразнення. Дія інших факторів в значній більшості випадків нейтралізується захисними властивостями слизової оболонки. Вогнищеве запалення може мати:

Гострий характер:

Клінічно: в осередку гострого запалення відмічаємо підвищення больової та інших видів чутливості Локалізація різна, проте завжди співпадає з розміщенням шорсткого, довгого чи гострого краю протезу, підвищеного жувального тиску.

Лікування: при усуненні етіологічного фактору, запалення зникає.

Хронічний характер:

Клінічно: відмічається зниження больової, температурної і тактильної чутливості, особливо в центрі осередку запалення.

Хронічні локалізовані стоматити за патологічною картиною можна розділити на:

а) ексудативні;

б) альтернативні (екскоріація, ерозії, декубітальні виразки;

в) проліферативні (гористості, складки, папіломні розростання).

Розлите запалення, як правило, повторює межі базису протезу і значно виражене на верхній щелепі. Виникнення цього запалення не залежить від якості виготовлення протезу, тому що воно виявляється у осіб, що користуються функціонально повноцінними протезами.

Етіологія: дані літератури свідчать, що основним етіологічним фактором являється токсичне(хіміко-токсичне і токсикоз-біологічне), також сенсибілізуючий вплив, тобто дія алергенів. Токсичне подразнення розвивається відразу після контакту слизової оболонки з хімічним агентом, часто носить альтернативний характер, як правило, протікає гостро. Також, неможна виключити явища ідіосинкразії – підвищеної чутливості організму до складових пластмаси. Розвиток цієї патології частіше спостерігається у жінок і зумовлено змінами загальної реактивності організму, порушення функції ендокринної, вегетативної, нервової та травної системи.

За перебігом розлиті запалення бувають гострі та хронічні.

Гострі: протікають болісно з явищами геморагій і розширенням капілярів.

Хронічні: больові відчуття виражені менше. Відмічаються виразні структурні зміни слизової оболонки. За патоморфологічною картиною можна розділити нс:

· ексудативно-алергічні

· альтеративні

· проліферативні

На відміну від локалізованого при розлитому запаленні больова, температурна та тактильна чутливість знижена, особливо при хронічних формах. Відмінності спостерігаються в цитологічній, мікробіологічній та патоморфологічній картині.

Незапальні протезні захворювання

Характеризуються:

- відсутністю запальної реакції зі сторони слизової оболонки;

- відсутністю виразного порушення чутливості сприймаючих рецепторів слизової оболонки порожнини рота.

У більшості хворих відмічаються:

1) блідість та щільність слизової оболонки протезного ложа, в результаті спазму периферичних судин та капілярів

2) порушення сенсорної функції, частіше характеризується виразним відчуттям печії в поєднанні з сухістю і парестезією у роті

Хворих з незапальними протезними захворюваннями за клінічними симптомами і механізмом розвитку можна розділити на 2 групи.

В 1 групі хворих:

Явища гіперотезії та гіпералергії топографічно та патогенетично зв'язані з подразнюючим впливом протезу і спостерігаються в межах протезного ложа. Функціональна мобільність тактильних та температурних рецепторів порушена у бік сенсибілізації. Поріг чутливості больових рецепторів знижений. Після вилучення подразника (заміна пластмасового базису на металевий) зазначені порушення зникають. Цю форму захворювання відносять до первинних порушень чутливості функцій рецепторів, функцій рецепторів слизової оболонки.

Ведучий етіологічний фактор:токсичний і терморегуляційний вплив протезів, котрі порушують біохімічну рівновагу в тканинній рідині і змінюють поріг чутливості рецепторів.

В 2 групі хворих:

Явища гіперестезії та парестезії слизової оболонки не мають чіткої топографічної та патогенетичної залежності від подразнюючої дії протезу. Печія, поколювання, біль та інші відчуття часто локалізуються в обмеженій ділянці слизової оболонки протезного ложа або поширюються за його межі (кінчик язика та його бокові поверхні, на щоки, губи та інші ділянки).

Час виникнення описаних порушень не співпадає з початком користування протезом і нерідко супроводжується виразним больовим рефлексом, гіпо- чи гіперсалівацією.

Протез у даних хворих є лише провокуючим та обтяжуючим фактором, а а порушення чутливої функції слизової оболонки відноситься до вторинних захворювань, зумовлених вісцеро-рефлекторною патологією, зміни в центральних та периферичних відділах вегетативної нервової системи, а також в ЦНС (Е.С.Яворська 1965,1970).

ПОЄДНАННІ ПРОТЕЗНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ

Зустрічаються рідко і являються найбільш важкими. У таких хворих локальні травматичні стоматити можуть поєднуватись з різними токсикоз-алергічними стоматитами.

Етіологія: з'ясована не достатньо, та багато авторів вважають, що основне значення мають зміни в вегетативній, ендокринній, серцево-судинній, травній та інших системах.

У таких хворих захисні механізми м'яких тканин порожнини рота значно знижені, тому будь-яке із подразнюючих дій протезу є патогенним. Вони потребують особливо ретельного обстеження та комплексного лікування.

В клінічній практиці необхідно диференціювати протезні захворювання порожнини рота з загальними захворюваннями слизової оболонки, такими як: лейкоплакія, простий чи оперізуючий лишай, багато формна ексудативна еритема та алергічними захворюваннями слизової оболонки.

Діагностика протезних стоматитів

· гостра механічна травма

· хронічна механічна травма

· папіломатоз

· виразка: туберкульозна, ракова, трофічна, хронічний виразково-некротичний стоматит Венсана, первинний сифіліс

· мікози (гострий та хронічний кандидоз)

· хімічні пошкодження

· фізичні пошкодження

· променева хвороба

· алергічні стани

· бактеріальна інфекція

· медикаментозні ураження

· хронічний рецидивуючий стоматит

· венеричні захворювання

· глосодинія

зміни слизової оболонки порожнини рота при деяких системних ураженнях:

- гіпо- та авітаміноз ах

- ендокринних

- шлунково-кишкових

- серцево-судинної

- нервової системи

- колагінозах, системи крові

Схема: "Діагнозтика та лікування алергічних станів у хворих, які користуються знімними протезами"

Скарги	Клінічні прояви	Діагностика	Лікування
Сухість	Набряк	Елімінація - усунення протезу від доби до неділі	Санація хронічної інфекції
Печіння на піднебінні, язиці і губах	Гіперемія
Болючість при прийманні їжі	Гіперестезія   Екзема	Експозиція – відновлення користування протезом після зникнення алергії. Спеціальні алергічні проби: скарифікаційні	Видалити недоброякісні протези, які викликають запалення, травму: пониження альвеолярної висоти
	Глосити   Гострі дерматити лиця і рук		Перебазування протезу тільки лабораторним методом
Шкірні висипання супроводжуються зудом	Квінке   Кропивниця		При виникненні парестезії від щойно наложених протезів треба провести повторну полімеризацію

Матеріали контролю для заключного етапу заняття:

Ситуаційні задачі.

1.До ортопедичної стоматології на третій день після накладання часткових знімних протезів завернулась хвора С.57 років зі скаргами на болі, які з'являються під язиком зліва під час приймання їжі.

При огляді: Обличчя симетричне. Підщелепні лімфатичні вузли зліва трошки збільшені, безболісні. В порожнині рота по перехідній складці зліва під язиком невелика виразка з білуватим дном. Слизова оболонка навколо набрякла, гіперимована, при пальпації болюча. При огляді протезу виявлено гострий край, який врізається в цьому місці в ясна. Поставте діагноз.

2. В клініку до лікаря звернулась хвора А.53 роки зі скаргами на відчуття печії на піднебінні, язиці і губах, біль слизової оболонки при прийомі їжі, сухість в порожнині рота. Протягом багатьох років користуються знімними протезами. Об'єктивно: набряк і ціаноз слизової оболонки порожнини рота. Ділянки слизової оболонки, які покриті протезами чітко відокремлені, червоного кольору, викликають біль при дотику. На піднебінні на фоні червоної слизової оболонки, яка набрякла, структурні зміни гіпертрофічного характеру: невеликі воронкоподібні папіломатозні розростання та грибоподібні папіломи. Слина в'язка, густа. Відчувається неприємний гнилісний запах з рота. Поставте діагноз.

3.Хвора О. 47 років звернулась в клініку ортопедичної стоматології на 2-й день після здачі повного знімного пластинчатого протезу зі скаргами на печію,сухість порожнини рота, біль при прийомі їжі, поперхування при ковтанні, загальну слабкість, погане самопочуття. При огляді хворої має місце деякий набряк обличчя, особливо верхньої губи. В порожнині рота гіперемія та набряк слизової оболонки, особливо в місцях контакту з базисом протезу. З анамнезу: схильність до алергічних захворювань. Який діагноз можна поставити хворій.

4. В клініку ортопедичної стоматології звернувся хворий П. 64 роки з проханням зробити нові протези. Старими повними знімними протезами користується 6 років. При огляді порожнини рота в ділянці вуздечки язика виразка з безболісними краями. Поруч гіперпластичні розростання слизової оболонки. В інших ділянках порожнини рота слизова оболонка без патологічних змін, виразка хворого не турбує. Лімфатичні вузли не пельпуються. При огляді протезу виявляється нерівний край, який травмує вуздечку язика при накладанні протезу в порожнині рота.

Які додаткові методи обстеження хворого треба провести для уточнення діагнозу?

Тестові завдання.

1. Через місяць після виготовлення та накладання повних знімних протезів хворий К. 71 років, загубив протез. Без протезів він почав відчувати дискомфорт.

Якою фазою за Курляндським це пояснюється?

a) 3 фаза адаптації

b) 2 фаза адаптації

c) 1 фаза адаптації

d) Фазою подразнення рецепторів слизової оболонки

e) Фазою часткового торможення

2. У хворого А. 53 роки, після виготовлення знімних протезів вивчали жувальні рухи за допомогою мастікаціограми. Через 1 тиждень після накладання протезів на формування їжевого комка йому потрібно було 60 сек. часу та 75 жувальних рухів. Через 1 місяць кількість жувальних рухів зменшилась до 50, а тривалість 40 сек. Через 1 рік показники стали ще меншими: тривалість 30 сек., а кількість рухів 35.

Чим пояснюються ці зміни?

a) Рефлекторною перебудовою діяльності м'язів, суглобів, що призвели до появи доцільних функціональних рухів

b) Механічним подразненням базису протезу слизової оболонки

c) Зменшенням ширини штучної зубної дуги під час користуванням протезом

d) Зміною між альвеолярної висоти

e) Утертістю бугрів жувальних зубів з часом

3. Хворий Б.47 років звернувся в клініку на 20 день після накладання знімних протезів зі скаргами на печію в порожнині рота, в'язку слину, відчуття дискомфорту. Об-но: слизова на оболонка вкрити базисом протезу різко окреслена, за його межами відрізняється від інших ділянок слизової гіперемією, набряканням, болісністю.

Вкажіть причину такого стану порожнини рота пацієнта.

a) Токсикралергічним впливом протезу

b) Механічна травма базисом протезу слизової оболонки

c) Фазою подразнення за В.Ю.Курляндським

d) Вегето – судинною реакцією в зв'язку з адаптацією до протезу та його накладанням

e) Неповною адаптацією хворого до протезу.

4. Хворому С. 63 років, після накладання повних знімних протезів зроблено мастікіціограму, виявлено неритмічність та змішаний характер жувальних рухів. Бокові жувальні рухи з'явилися тільки на прикінці жувального періоду. Для формування їжевого комка потрібно більше ніж 75 жувальних рухів. Жувальна ефективність склала 30%.

Чим зумовлені такі показники мастікаціограми?

a) Подразнення протезами чутливих рецепторів порожнини рота

b) Віковими змінами м'язів

c) Психологічною непідготовленістю хворого до протезів

d) Вегето – судинною реакцією організму до повних знімних протезів

e) Атрофією кісткової основи в зв'язку з втратою зубів

5.Хворий К. 56 років, звернувся в клініку на другий день після накладання повних знімних протезів зі скаргами на відчуття дискомфорту, підвищене слиноутворення, нудоту, зменшення смакового відчуття та крайню незручність під час розмови.

Вкажіть причини незадовільного стану пацієнта.

f) 1 фаза адаптації за В.Ю.Курляндським

a) Черезмірне підвищення висоти ЦО під час виготовлення протезів

b) Травматичний протезний стоматит

c) Невірне визначення границь протезу

d) Токсикоалергічний вплив протезу на тканини порожнини рота.

Дата добавления: 2015-10-16