Висновок

В даній роботі було розглянуто основні положення категорії такого злочину як вимагання, з’ясовано причини його виникнення.

Злочини і інші правопорушення негативно впливають на розвиток суспільства. Злочинність і інші правопорушення об’єктивно гальмують поступовий розвиток нашого суспільства, подальше вдосконалення суспільних відносин. Злочинність та її прояви як діяльності, спрямована на протизаконне задоволення потреб певної частини суспільства за рахунок інтересів більшості його членів.

Правопорушення, взяті в сукупності на відповідному відрізку часу і конкретному суспільстві, завжди відрізняються значною різноманітністю як за ступенем суспільної шкідливості, так і за психологічними, соціальними і юридичними ознаками. Але разом з тим в походженні, причинах і подальшій історичній долі вони мають загальні риси, що дало можливість вивчити не тільки окремі види правопорушень, але і всю їх сукупність, проаналізувати причини і умови, які сприяють їх здійсненню, розробити системи заходів боротьби з ними. Викорінення злочинності – це більш складне завдання, ніж викорінення всіх інших правопорушень;

Злочини, як найбільш суспільно небезпечні діяння мають порівняно меншу латентність, здійснюються незначною кількістю осіб, викликають активну протидію правоохоронних органів і негативну оцінку всіх членів суспільства.

Що стосується інших видів правопорушень, то вони складають великий масив і латентність, не завжди отримують негативну оцінку і часто не передбачають відповідальності;

В роботі звернуто увагу на необхідність активізації дослідження про правопорушення і відповідальність в галузевих науках; поки найбільшу розробку ці питання отримали в кримінології;

Багаточисельність причин, умов правопорушень роблять їх важко аналізуючими. Докладний аналіз можливий в ряді робіт, спеціально присвячених окремим видам правопорушень в різних областях народного господарства і в галузях законодавства. Економіка повинна бути моральною, розвиток економіки – не самоціллю, а засобом прогресу особистості і суспільства;

Кількість шкідливих і небезпечних для суспільства діянь зросла б, якщо б вони не були заборонені, чи за них були б встановлені неефективні санкції, або, якою б правові заборони можна було порушувати безкаранно.

Однак це зовсім не означає, що боротьба з правопорушеннями в сучасних умовах нереальна. Адже глобальне завдання включає в себе зміну всіх сторін суспільного життя, в тому числі і тих, які породжують правопорушення. І в цьому процесі повинен брати участь весь народ, всі державні і суспільні організації і навчальні заклади.

Для зменшення кількості правопорушень необхідно усунути причини і умови, які породжують шкідливі і небезпечні для суспільства діяння.

Держава має право і повинна вести боротьбу з викоріненням правопорушень, причин і умов, які породжують їх, в ім’я забезпечення нормального розвитку, зберігання правопорядку, захисту справедливості.

Отже, формування основного, кваліфікованих та особливо кваліфікованих складів злочинів вимагання базується на розробках цих понять у законодавстві попередніх років. Між тим, ст.189 КК, порівняно зі ст.862 та ст.144 КК I960 р., має певні суттєві відмінності. У переважній більшості їх можна оцінити позитивно. При розгляді об'єктивних ознак вимагання, ми дійшли висновку, що об’єкт злочину – це не суспільні відносини, а цінності, яким завдасться чи може бути завдана шкода. Щодо суб'єкта то в переважній більшості складів злочину вимагання він представлений загальними ознаками. Лише ч.2 ст.189 КК передбачає спеціального суб'єкта – службову особу, яка вчиняє вимагання з використанням свого службового становища. Стосовно суб'єктивної сторони вимагання, то в роботі обґрунтовується точка зору про те, що всі склади злочинів, передбачені ст.189, вчиняються з прямим умислом і передбачають корисливий мотив. Щодо настання наслідків, то до них може бути у винного як конкретизований, так і не конкретизований умисел.

Проте, у формулюванні окремих новел складу злочину вимагання у ст.189 КК України є і недоліки, які слід усунути. Рекомендовано внести і певні уточнення в ст.189 КК, які зазначені при аналізі зарубіжного законодавства.

Щодо суб'єкта то в переважній більшості складів злочину вимагання він представлений загальними ознаками. Лише ч.2 ст.189 КК передбачає спеціального суб’єкта – службову особу, яка вчиняє вимагання з використанням свого службового становища.

Стосовно суб’єктивної сторони вимагання, то в роботі обґрунтовується точка зору про те, що всі склади злочинів, передбачені ст.189, вчиняються з прямим умислом і передбачають корисливий мотив. Щодо настання наслідків, то до них може бути у винного як конкретизований, так і не конкретизований умисел.

Дата добавления: 2015-10-16