Студопедия
Случайная страница | ТОМ-1 | ТОМ-2 | ТОМ-3
АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатика
ИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханика
ОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторика
СоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансы
ХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника

Цікавою є будова загадок.

Читайте также:
  1. Будова и функція ядра, форма ядер різних клітин і приклади цих клітин. Мітоз (каріокінез). Зміни в ядрі і цитоплазмі при мітозі.
  2. Будова ливарної системи
  3. Будова симпатичного відділу вегетативної нервової системи. Будова парасимпатичного відділу вегетативної нервової системи.
  4. Будова шкіри і її похідні у птахів і ссавців. Розвиток і будова волосся, його види.
  5. Вакуум-насоси. Класифікація, будова, принцип дії. Порівняльна харак-теристика вакуум-насосів різних типів.
  6. Завдання 1. Будова тканин тваринного походження.
  7. Завдання 2. Будова тканин рослинного організму.

МАЛІ ФОЛЬКЛОРНІ ЖАНРИ

ПЛАН

1. Види малих фольклорних жанрів.

2. Художні особливості малих фольклорних жанрів.

3. Виховна цінність малих фольклорних жанрів.

 

Загадки – короткі поетичні твори-запитання, на які треба дати відповідь, відгадати.

d Коли виникли загадки?

Художня цінність загадок:

вони багаті на різноманітні засоби зображення: інакомовність, звуконаслідування, алітерації, чітка ритмічна будова, рима.

Виховна цінність загадок:

вони розвивають у дітей допитливість і кмітливість, уміння міркувати, відгадувати і тим самим допомагають формувати їх уявлення про навколишню дійсність.

Загадки виникли в сиву давнину, коли люди не розуміли явищ природи, навколишнього світу, боялися і обожнювали його. Щоб задобрити численних богів, люди приносили їм жертви, і тільки тоді зверталися з проханням. Так виникла віра в чарівну силу слова, в усякі замовляння і прокльони. Сказане слово наче відділялося від людини і жило само по собі. Так виникли заборони на окремі слова, що могли накликати біду на сім’ю, рід, плем’я (саме тому не вживали слова змія, - лише «Вона», на ведмедя казали «дядько», «вуйко»). Забороненими часто ставали самі імена богів чи померлих родичів. Саме тут криються початки загадок. Так, з одного боку необхідність давати дві назви якогось предмета чи явища, а з другого боку – спостережливість і допитливість, і створили то багатство та різноманітність загадок, що нас чарують і нині. Оскільки древні люди всю природу вважали живою, то і в своїх загадках вони зображали явища природи або у вигляді тварин, або у вигляді людей, тобто їх уособлювали.

 

Уособлення – одна з найважливіших особливостей загадок. А загадки про явища природи – найдревніші за походженням. Ще одна властивість загадок – чіткість і стислість викладу думки.

З давніх-давен до загадок ставилися з усією повагою і навіть страхом, вірили в їх чарівну, магічну силу. Навіть задавати їх можна було тільки в певні дні й певні години. У деяких народів такі звичаї панують донині. Наприклад, в удмуртів (народ, що живе в Російській Федерації) загадки розгадували тільки колективно і лише восени та взимку (у вечері і вночі). Хто не відгадав загадки, того чекало нещастя, часами – смерть, а хто відгадав – удача, успіх.

Загадки часто загадували на вечорницях, різних молодіжних забавах. Навіть на весіллях їх загадували молодому і, якщо він не вгадав, то це вважалося поганою прикметою. У ще давніші часи молодого проганяли з двору, весілля не відбувалося. Чимало загадок є у різних піснях, казках. (Подумайте, пригадайте, може і ви такі пісні чи казки знаєте).

Цікавою є будова загадок.

 

 

Загадки поділяються на різні групи і за змістом: загадки про явища природи (грім, дощ, сніг, мороз і т.ін.), об’єкти природи (сонце, зорі, місяць…), тваринний і рослинний світ, предмети побуту, діяльності людини, харчування, одяг, житло і т.ін., про саму людину (частини її тіла). Бувають і жартівливі загадки, загадки-нісенітниці, як от: «Прибігла шурда-бурда, узяла штрики-брики, почули м’якинники, дали знати житникам: «Гей ви, житники, сідайте на вівсяники, доганяйте шурду-бурду, віднімайте штрики-брики!» (Вовк, вівця, собака, люди, коні).

Попробуйте самі скласти загадку. Для цього використайте таку довідку:

 


Як скласти загадку (зразок)

 

 

Складіть загадку про місяць, яке-небудь сузір’я, грім, хмару і придумайте невеличку казку, у якій головний герой повинен розгадати вашу ж загадку.

В дитячих закладах загадками користуються з метою дати дітям цікаву і корисну вправу для розуму. Дітям загадують загадки на заняттях у процесі гри, на прогулянках, під час дозвілля.

Про велике пізнавальне і виховне значення загадок писав К.Д.Ушинський: «Загадки я вміщав з тією метою, щоб дати розумові дитини корисну вправу: пристосувати відгадку, сказану, можливо, вчителем, до загадки і дати привід до цікавої і корисної… бесіди, яка закріпиться в розумі дитини саме тому, що мальовнича і цікава для неї загадка заляже міцно в її пам’яті, приєднуючи до себе й усі пояснення, до неї прив’язані… Одне слово, я дивився на загадки як на мальовничий опис предмета».

 


Образотворчі засоби прислів’їв та приказок:

− ритмізована мова;

− звукопис (алітерація, асонанс);

− епітети, порівняння, метафори, засіб контрасту, гіпербола, літота.

 

Їсть за вовка, а робить за комара (гіпербола, літота).

Щебече, як соловейко, а кусає, як змій (засіб контрасту, порівняння).

 

Виховне значення прислів’їв і приказок:

− в них висловлено глибокі думки і вони передають ці думки дітям у ясній, стислій, дохідливій формі;

− допомагають їм самим вчитися образно висловлюватись;

− вчать любити влучне, дотепне слово;

− викликають бажання заучувати прислів’я і використовувати їх у своїй мові;

− розвивають розумові здібності дитини – кожне з них – своєрідна задача.

 

Скоромовки – коротенькі прозові або римовані твори, які треба вимовляти дуже швидко:

Сів шпа к на шпа ківню,

Зас пі вав шпак пі вню:

- Так, я к ти, не вмію я,

- Ти не в мі єш так, як я.

 

Скоромовки не лише виробляють навички вимовляти слова ясно і чітко, а й розвивають здатність прислухатися до звучання слів рідної мови, відчувати красу цих звуків. У скоромовках зустрічаємо слова, подібні за звучанням, алітерації, асонанси. Однакове звучання слів ускладнює дітям завдання – вимовляти твір швидко, але ці труднощі ще більше зацікавлюють і заохочують дітей до читання і заучування скоромовок.

 

Завдання:

Скласти питання по темі «Малі фольклорні жанри», навести приклади.

 

 


Дата добавления: 2015-10-16; просмотров: 693 | Нарушение авторских прав


<== предыдущая страница | следующая страница ==>
Романс как жанр вокальной музыки| Стамбул – Чанаккале – Троя – Пергам – Эфес – Памуккале – Каппадокия – Анкара – Стамбул

mybiblioteka.su - 2015-2024 год. (0.009 сек.)