Юрген Хабермас

Говорячи про представників критицизму в теорії міжнародних відносин необхідно також згадати і про Юргена Хабермаса. Його праця «Структурна трансформація суспільної сфери» здійснила великий вплив на основні постулати критичної теорії.

Саме в цій книзі Хабермас і висунув теорію «комунікативних дій». За своєю суттю вона багато в чому збігається і з позицією Лінклейстера щодо цього питання. Адже Хабермас також вважав, що в процесі спілкування двоє чи навіть більше індивідів узгоджують між собою певні норми своєї поведінки. А згодом такі норми переходять і у певні зобов’язання. Хабермас вважав, що комунікація необхідна людям для того, щоб вони змогли таким чином найти найбільш оптимальний спосіб вирішення спільних проблем. Також комунікація допомагала людям уникнути небажаних суперечностей один між одним, що ще більше б погіршило ситуацію. Але говорячи про комунікацію між людьми в середині певної держави, Хабермас не виключав із цього процесу керівництво цієї держави. Адже на його думку політики не можуть видавати закони будучи автономними від своїх громадян тому, що це призведе до супротиву населення щодо таких законів. Тому Хабермас звертав увагу на те, що якщо політики хочуть вдало керувати своєю державою, то їм обов’язково потрібно вдаватись до комунікації із своїм народом. Таку ж парадигму Хабермас застосував і до держав. Адже, на його думку, держави на міжнародній арені також повинні вдаватись до консенсусу між собою. Саме завдяки цьому держави починають координувати свої зусилля, що значно швидше прискорює процес розв’язання не лише проблем міжнародного характеру, але й часто навіть і конфліктів.

Проте, Хабермас зовсім не виключав такої ситуації, за якої під час комунікації між двома державами чи людьми один із співбесідників буде посідати більш вище становище, чи буде мати більше влади. Звичайно, тоді більш слабший співрозмовник буде змушений іти на певні поступки під час переговорів. Проте, це зовсім не применшує важливості процесу комунікації, адже саме завдяки цьому, більш сильніша сторона врахує при своєму рішенні не лише свою власну позицію, але й позицію більш слабшої сторони. А це є досить важливим, адже часто саме через незгоду великих держав із слабшими і виникають різного роду конфлікти на міжнародній арені. Саме тому той факт, що навіть й нерівні за своєю силою та впливом держави все ж намагаються прислухатись один до одного і збільшує можливість досягти більш мирного та сприйнятливого для всіх сторін стану на міжнародній арені.

Дата добавления: 2015-10-16