Хід уроку

КОЖЕН КРОК ГРІХОВНИЙ ШТОВХАЄ ДО БЕЗОДНІ

Урок української літератури у 10 класі.

На матеріалі повісті О. Кобилянської «Земля»

Тема: ЗЕМЛЯ І ГРІХ НА ОСНОВІ ПОВІСТІ ОЛЬГИ КОБИЛЯНСЬКОЇ «ЗЕМЛЯ».

Мета уроку: ознайомити учнів з проблемами повісті «Земля»; розвивати творче мислення учнів, інтерес до творчості О.Кобилянської; виховувати учнів гідними людьми; розвивати розуміння виховного та пізнавального значення твору.

Тип уроку: узагальнення знань, умінь та практичних навичок.

Оформлення: на дошці написана тема,прислів’я до уроку:

1. Не земля родить, а руки.

2. Не вважай на врожай, усю землю засівай.

3. Яка земля, такий і хліб.

4. Кожен крок гріховний штовхає до безодні.

ХІД УРОКУ

■ Мотивація навчальної діяльності.

Вступне слово вчителя. Сьогодні до нас на урок прийшли гості, але ви їх знаєте, бо це герої творів, які ми вивчали. Ваше завдання полягає в тому, щоб упізнати їх і назвати автора твору.

· Інсценізація.

Діалог героїв повісті «Кайдашева сім’я»

Карпо. А що, Лавріне, розділим тепер грунт пополовині, а то батько одрізав мені городу, наче вкрав.

Лаврін. То й розділим. Чи підемо у волость, чи обійдемось і без волості?

Карпо. А нащо здалася та волость! Одміримо пополовині город та пополовині садок, та й годі.

Лаврін. Про мене міряймо город і самі. (Міряють город, позабивали на межі кілки)

Карпо. А що. Лавріне, чи будемо городити тин, чи може й без тину обійдемось.

Лаврін. А, навіщо той тин здався? Адже ж у нас двір, коло хати спільний, й без

тину обійдемось.

Карпо. Про мене, нехай буде так.

Лаврін. Але я, не знаю, що наші жінки скажуть.

Карпо. А хіба в мене жіночий розум, щоб я жінок слухав (З'явилася Мотря).

Мотря. Бодай вас лиха година міряла, як ви оце переміряли. Лаврінова половина більша на цілий пояс ще й висунулась ріжком на вулицю в бузину.

Карпо. Неправда твоя, Мотре.

Мотря. Бреши сам! Ось я тільки що міряла. Іди у волость, нехай вас розділить.

Учні називають героїв твору - Карпо, Лаврін та Мотря з повісті Івана Нечуя - Левицького «Кайдашева сім'я».

Монолог Герасима Калитки

Ох, земелька, свята земелько. Божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку. Легко по своїй власній землі ходить, глянеш оком навколо - усе твоє; там череда пасеться, там орють на пар, а тут зазеленіла вже пшениця і колосується жито: і все то гроші, гроші, гроші...

Діалог Чіпки і Мотрі

Чіпка. Отак, мамо!

Мотря. А що сину? (Сама порається коло печі).

Ч. Припленталась якась приблуда. Каже: Луценків небіж... Хоче нашу землю

одбирати. Каже: не оддаси, - буду позивати.

М. Який небіж? Звідкіля?

Ч. Кажу ж: з Дону!

М. Кажу ж: з Дону!

Ч. Не журіться, мамо! Не лякайтесь! Хай позиває! Нам громада одсудила. Ніхто

не вирве її з моїх рук.

(Це герої роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного).

Учні роблять висновок, що письменники у своїх творах порушували проблему землі і людини.

Слово вчителя. А сьогодні ми ознайомимося з повістю О. Кобилянської

«Земля». І повинні розібратися в непростому питанні: Земля і гріх у житті героїв

Дата добавления: 2015-10-16