Використання креслення

Проаналізувавши всі вироби-аналоги і визначивши конструкцію майбутнього виробу приступаємо до виконання креслень. Креслення подаємо у додатках (Б-Є).

2.3. Обґрунтування матеріалів, інструментів та обладнання

На основі розроблених креслень деталей перераховуємо матеріали, інструменти та пристосування, які необхідні для виготовлення виробу:

· труба профільна;

· арматура;

· полоса;

· шурупи;

· лінійка;

· олівець;

· кутник;

· наждачний папір;

· дриль;

· свердло;

· молоток;

· викрутка;

· фарба;

· пензлик;

· токарний верстат;

· електроди;

· втулка ніжки.

Вибір матеріалів

Один із найголовніших елементів є правильний підбір матеріалу для виробу чи певного механізму, адже саме від цього буде залежати естетичний вигляд, стійкість проти спрацювання та міцність виробу, відповідно і його ж економічна вартість. Тому у роботі використано метал.

Розмітка деталей

Для того щоб створити будь-який виріб (іграшку, літак, автомобіль тощо), необхідно мати необхідні креслення, схеми, конструкції, необхідно знати його форму, розміри, з якого матеріалу він виготовлятиметься, способи з’єднання окремих елементів та інші дані [7,c.23].

Вибравши майбутню конструкцію, приступив до розмітки. Розміткою називається процес перенесення розмірів з креслення на заготовку, перенесення на її поверхні ліній і точок, які визначають контури готової деталі. Під час розмітки на заготовку, крім контурних ліній, наносять лінії та центри отворів. Розмітка буває площинна та просторова, або об’ємна. Площина розмітки застосовується при виготовленні накладних деталей. Просторова розмітка полягає в нанесенні осьових і контурних ліній на декількох площинах заготовки. Основними пристроями для розмітки найчастіше застосовують такі інструменти як: лінійку, циркуль, рисувалка, рейсмуси, кернери та інші пристрої.

Під час розмічання застосовують розмічальні і контрольно-вимірювальні інструменти.

Лінії розмітки – наносять на деревину або метал олівцем (рисувалкою) або вістрям відповідного розмічального інструменту.

Вимірювальна лінійка, складаний або стрічковий метр призначені для вимірювання розмірів та розмічання деталей. Ціна поділки цих інструментів дорівнює 1,0 мм.

Кутники застосовують для розмічання і перевірки прямих кутів. У них розрізняють п’ятку (колодку) і закріплену в ній під прямим кутом тонку лінійку (перо).

Різання деталей

Після процесу розмітки приступаю до різання матеріалів на відповідні заготовки. Різання сортового матеріалу та обрізування заготовок виконують ручними або приводними ножівками і кутовими шліфувальними машинами (болгарками).

Приводною ножівкою можна різати металеві заготовки до 150-200 мм.

Кутова шліфувальна машина або ж болгарка – популярний електроінструмент, для різання та шліфування твердих металів (металу, каменю, тощо). Зі всіх шліфувальних машин болгарки – найбільш універсальні інструменти. Ці машини використовують не лише для шліфування і полірування поверхонь, але і для обробки металу, бетону (за допомогою алмазних або абразивних кругів), пропилу канавок. За допомогою відрізного диска можна легко різати тверді метали (плитку, камінь, цеглу) і усувати недоліки металу (зачищаючи зварні шви, або видаляти іржу). А встановивши дротяну щітку, інструмент можна застосовувати для первинної «грубої» зачистки (видалення іржі або старого лаку з металевих поверхонь). Болгаркою користуються і для чистових робіт – остаточно шліфування або полірування. Болгарка дозволяє розрізати тверді матеріали з високою точністю, дотримуючись лінії розмітки [16,c.43].

Дата добавления: 2015-10-16