Еталонна модель ВВС/МОС

Зупинимося на основних архітектурних і функціональних аспектах 7-ми прошаркової еталонної моделі ВВС/МОС.

У моделі OSI (рис. 4.6) засоби взаємодії поділяються на сім шарів: прикладний, представницький, сеансовий, транспортний, мережний, канальний, фізичний.

Рис. 4.6. Прошарки еталонної моделі ВВС/МОС та їх програмне забезпечення (Служби та протоколи)

Для кожного шару визначаються стандарти протоколу і служби. У стандарті протоколу даного шару фіксуються формати і семантика елементів даних (протокольних одиниць обміну даними) і припустимі послідовності обміну протокольними одиницями. У стандарті служби фіксуються елементи взаємодії двох суміжних шарів чи функцій даного шару (N), що забезпечують роботу протоколу обміну більш високого шару (N+1).

Прошарки еталонної моделі ВВС/МОС можна розділити на три класи;

1) клас шарів, характерних для кінцевих систем;

2) клас шару маршрутизації;

3) клас шарів, характерних для суміжних систем.

У перший клас входять прикладний, представницький (подання), сеансовий та транспортний прошарки. Для них властиве виконання таких функцій, як надання послуг прикладним системам, трансляція адрес, захист від несанкціонованого доступу, узгодження форматів та процедур обробки даних. Для кожної пари взаємодіючих прикладних систем в кінцевих системах повинна бути забезпечена узгодженість протоколів даного класу.

Другий клас містить тільки мережний шар, що має наскрізну узгодженість у всіх транзитних системах, що сполучають локальні і (чи) великомасштабні мережі зв’язку. За допомогою класу шару маршрутизації досягається незалежність споживачів від кожного конкретного виготовлювача обчислювального і зв’язкового устаткування.

У третій клас входять фізичний і канальний прошарки. У даному класі повинна бути забезпечена погодженість у кожній парі суміжних систем, що також дозволить уникнути залежності від виготовлювачів устаткування.

Дата добавления: 2015-10-21