Навчання

У 1901 році Кафка без жодних зусиль здав іспит на атестат зрілості, якого так боявся. Нарешті для нього настав час обирати шлях подальшої освіти і, отже, частково закласти основи свого майбутнього. У гімназії він заявив, що збирається записатися на філософський факультет, ймовірно, щоб продовжити там вивчення германістики, але спочатку він абсолютно несподівано вирішує зайнятися хімією. Та цей бунт, якщо це був бунт, тривав недовго: через два тижні Кафка знову повернувся на пряму дорогу. Це саме повториться у другому семестрі, коли він, перенасичений юриспруденцією, почне відвідувати курси германістики, в якій скоро розчаровується: «ординарний професор» Август Зауер — серйозний вчений, німецький націоналіст, погано відносився до євреїв. Кафка, в пошуках життєвої дороги, навіть їде слідком за своїм товаришем Паулем Кішем в Мюнхен, але швидко звідти повертається без будь-яких відомих причин.

Пізніше він буде говорити про пазури матінки-Праги, яка не відпускає своєї жертви. В «Листі до батька» він не звинувачує його в тому, що той вплинув на його вибір, але батьківське виховання зробило його настільки байдужим в цьому плані, що він спонтанно вибирає легший шлях, що веде його до юриспруденції: «Справжньої свободи у виборі професій для мене не існувало, я знав: у порівнянні з головним мені все буде настільки ж байдуже, як всі предмети гімназичного курсу, мова, отже, йде про те, щоб знайти таку професію, яка найлегше дозволила б мені, не надто обмежуючи марнославство, виявляти подібну ж байдужість. Значить, дуже вдалу — юриспруденцію».

В цьому ж році Франц Кафка стає студентом юридичного факультету Празького Університету Карлов. Єдиним захопленням цього часу було вивчення англійської мови, він дуже добре знав чеську та французьку і збирався трохи пізніше вчити італійську. На цьому ґрунтувалась одна з граней його таланту і його знань. Навчаючись в університеті, на відміну від інших студентів, які брали участь у політичних демонстраціях, Кафка будь-яких політичних переконань не мав. 23 жовтня 1902 Кафка прийшов прослухати лекцію «Доля і майбутнє філософії Шопенгауера» і цей день став одним із найважливіших у його житті. Лекцію читав Макс Брод, який був на рік молодший від Франца Кафки. По закінченню лекції, Кафка, який в минулому трохи читав Ніцше, сказав, що лектор надмірно суворо обійшовся з філософом, тому вони пройшли по вулицях міста, сперечаючись один з одним, і це стало початком дружби, якій не судилося більше перерватися. Більш ніж на двадцять років саме Макс Брод стане «вікном на вулицю», яке було потрібно Кафці. В цілому, викладачі юридичного факультету не мали на нього великого впливу, декого з них, зокрема викладача цивільного права Краснопольського, він пригадує із жахом. Єдиним, кого він згадував пізніше, був Альфред Вебер, видатниий фахівець з політичної економії, який був запрошений в Празький університет той час, коли Кафка закінчував своє навчання. Він був призначений «опікуном», тобто референтом або головою докторського іспиту Кафки. Докторські іспити проходили з листопада 1905 по червень 1906 року. Кафка здав їх без особливого блиску, на «задовільно». Так закінчився один з найбільш безбарвних епізодів його життєвого шляху.

Дата добавления: 2015-10-21