Читайте также:
|
Тема 3.9 Технологічний процес роботи дільниці ремонту паливної апаратури карбраторних двигунів.
3.9.1 Перелік робіт, що виконуються на карбюраторній дільниці.
3.9.2 Персонал карбюраторної дільниці.
3.9.3 Приміщення карбюраторної дільниці.
3.9.4. Обладнання, необхідне для карбюраторної дільниці.
3.9.5 Техніка безпеки в карбюраторній дільниці.
Самостійно:
3.9.6 Технологічна схема виконання робіт в карбюраторній дільниці.
Мета заняття:
Ознайомитись із технологічним процесом виконання робіт у карбюраторній дільниці, методами їх виконання, технологічною схемою.
3.9.1 Перелік робіт, що виконуються в карбюраторній дільниці.
Карбюраторна дільниця призначена для для технічного обслуговування і поточного ремонту приладів і деталей систем живлення карбюраторних двигунів. Зняті з автомобіля прилади систем живлення транспортуються в приміщення дільниці і вкладуються спеціальні на стелажі. Перед обслуговуванням або ремонтом вони повинні бути піддані миттю. Після миття прилади або окремі деталі піддаються обдуванню стислим повітрям на верстаку, обладнаному вентиляційним відсмоктуванням.
Технічний стан приладів і деталей системи живлення визначається оглядом і перевіркою на спеціальних установках. Прилади, що виявилися справними, але вимагають регулювання, регулюються і після встановлюються на автомобіль або поступають до оборотного фонду. Усі відремонтовані прилади регулюють і випробовують.
Для забезпечення нормальної виробничої діяльності карбюраторного відділення і зменшення простою автомобілів через несправність приладів або деталей системи живлення на дільниці має бути незнижуваний запас оборотних вузлів і деталей, розмір якого визначає виробничо-технічний відділ підприємства відповідно до встановленого ліміту оборотних коштів.
У карбюраторному відділенні виконуються наступні роботи з технічного обслуговування приладів систем живлення: попереднє миття приладів у ванні гасом або іншими розчинниками (ацетоном, уайт-спіритом); перевірка технічного стану приладів на спеціальному обладнанні; регулювання карбюраторів на економічність підбором жиклерів за подачею; перевірка рівня палива у поплавковій камері карбюратора; перевірка і регулювання клапанів економайзерів; перевірка і регулювання обмежувачів максимального числа обертів колінчастого валу двигуна; перевірка стану і працездатності (подача, тиск, герметичність) бензонасосів.
При необхідності у відділенні виконуються і роботи з поточного ремонту: розбирання приладів, їх миття, сушіння, дефектовка та заміна несправних деталей, ремонт та притирання корпусних деталей, притирання сідел та голок, перевірка маси та запаювання поплавків, відновлення важелів приводів, заміна діафрагм, жиклерів, пружин та інші роботи. Після виконання ремонтних операцій і збирання приладів вони підлягають регулюванню на спеціальних стендах і обладнанні карбюраторного відділення, а також безпосередньо на автомобілях.
Приклад компоновки приміщень карбюраторного відділення показано на рисунку 1.
Рисунок 1– Карбюраторна дільниця
1 – шафа для інструменту; 2 – вогнегасник; 3 – ванна для миття деталей; 4 – настінний електрогодинник; 5 – пневматичний затискний пристрій; 6 – верстак для розбирання та збирання карбюраторів; 7 – прилад для перевірки жиклерів і клапанів; 8 – стіл для приладів; 9 – прилад для перевірки карбюраторів; 10 – прилад для перевірки паливних насосів; 11 – прилад для перевірки пружності пружин діафрагм паливних насосів; 12 – прилад для перевірки пружності пластин дифузорів; 13 – прилад для перевірки обмежувачів максимального числа обертів; 14 – медична аптечка; 15 – секційний стелаж; 16 – скриня для обтирочних матеріалів; 17 – скриня для відходів кольорового металу; 18 – умивальник; 19 – скриня для відходів; 20 – настільний заточний верстат на підставці; 21 – підставка для обладнання; 22 –настільний свердлильний верстат;
3.9.2 Персонал для виконання робіт в карбюраторній дільниці.
Обслуговування і поточний ремонт карбюраторів виконують слюсарі -карбюраторщики 3-5 розрядів. Кількість працівників визначається виробничою програмою АТП по потоковому обслуговуванню і потоковому ремонту паливної апаратури. Між карбюраторщиками має бути строгий розподіл праці. Усі складні роботи і регулювання виконує карбюраторщик, що має вищий (4-й) розряд.
3.9.3 Приміщення для карбюраторної дільниці.
Для дільниці з ремонту паливної апаратури потрібне окреме ізольоване приміщення. Воно може бути розміщене на відстані від зони поточного ремонту, так, як транспортування карбюраторів особливої складності не являє. Це може бути другий поверх, або інший корпус. Приміщення має бути опалювальним, щоб забезпечити нормальні умови виконання технологічного процесу ремонту обладнання. Освітлення і вентиляція приміщення має відповідати санітарним нормам. Кількість робочих місць дільниці визначається кількісттю працівників найбільш чисельної зміни. (рис.1)
Згідно вимог правил охорони праці вхід у це відділення необхідно відокремлювати від загальних коридорів і суміжних приміщень спеціальним тамбур-шлюзом.
Площу карбюраторної дільниці визначають як суму площ, зайнятих технологічним і організаційним оснащенням з урахуванням коефіцієнта щільності розставляння обладнання, який приймається рівним 4.
3.9.4. Обладнання, необхідне для карбюраторної дільниці.
Доцільність вибору устаткування, оснащення і інших засобів механізації технологічних процесів поточного ремонту двигунів, виконуваних виробничим персоналом постів, визначається виробничою необхідністтю і економічним аналізом ефективності можливих альтернативних рішень, виходячи з принципу мінімізації витрат нa одиницю обслуговування.
Прилади, необхідні в карбюраторній дільниці: у великих АТП використовують для комплексної перевірки карбюраторів (з одночасним проведенням регулювальних робіт) установку мод. 489А, за допомогою якої можна імітувати умови роботи карбюратора на двигуні (іноді цей метод називають
"безмоторним"). Основними вузлами установки є система розрідження і паливна система з контрольними-вимірювальними приладами. Система розрідження складається з електродвигуна потужністю в 7 кВт і двох відстійників і для відділення і збору палива, змонтованих разом з вакуумним насосомі системою трубопроводів в окремому приміщенні.
Для швидкої ефективної перевірки рівня палива в поплавцевій камері з
можливістю проведення реулювання, зручно використовувати механізовану установку, схема якої приведена на рис.2. Встановлюють нормативний тиск БН 3, за яким стежать по манометру 5, відкривають кран 6 і реєструють рівень палива (при тиску 0,02 7 -0, 032 МПа).
Перевірку герметичності поплавця роблять у ванні з гарячою водою. На рис.3 зображений прилад для перевірки герметичності голчастого клапана.
При незадовільній роботі карбюратора eгo розбирають - для поелементної перевірки. Жиклери, вивертають і кладуть у ванну з розчинником на 10-15 хв, потім продувають стислим повітрям (за наявності твердих часток в каналах перерізу жиклера їх можна видаляти тільки спеціальними голками з неметалевих матеріалів). Потім жиклери перевіряють на пропускну спроможність на приладі НИИАТ- 362 (рис.4) яка визначається кількістю води в кубічних сантиметрах, що протікає через дозуючий отвір жиклера за одну хвилину під натиском водяного стовпа заввишки (1 + 0,002) м при температурі води (20 + 1)ºС.
Рис.2. Установка для перевірки Рис.3. Прилад для перевірки
рівня палива в поплавковой камері: герметичності голчатого клапана
1 - бак з паливом; 2 - электропривід
з ексцентриком; 3 - бензонасос; 4, 6 - крани; 5 - манометр;
7 - випробовуваний карбюратор; 8 - підставка
Для диагностики снятых с двигателей карбюраторов и бензонасосов используют комбинированный прибор мод. НИИАТ-577 Б (рис.3.94). Бензонасос 7 крепится на панели 6, при этом рычаг привода устанавливается на эксцентрик, связанный валиком с маховиком 2 ручного привода. В комплект прибора входит, помимо бака 4 для топлива, мерная мензурка 8, манометр 10, трубопроводы 9 и 12, блок кранов 11 управления прибором, кронштейн для проверяемых карбюраторов 15 и т.д.
Прилад мод. 374 практично аналогічний по конструкції, але служить для перевірки тільки БН, тому на нім відсутній кронштейн для кріплення карбюраторів.
Рис. 4. Прилад НИИАТ-362 для Рис. 5. Схема приладу НИИАТ-577 Б
контролю пропускної здатності
жиклерів
3.9.5 Техніка безпеки в карбюраторній дільниці.
До самостійної роботи на устаткуванні допускаються особи не молодше 18 років, що пройшли мед.огляд, що мають посвідчення на право роботи на довіреному устаткуванні, і що пройшли ввідний інструктаж.
1 раз в півріччя робітники проходять повторний інструктаж, а також щорічне навчання по 10-ти годинній програмі і перевірку знань. Особи, що не пройшли перевірку, до самостійної роботи не допускаються.
Робітники зобов'язані дотримувати трудову дисципліну, правила внутрішнього розпорядку. Палити дозволяється тільки в спеціально відведених місцях. Забороняється вживати спиртні напої.
Для запобігання вибуху або пожежі необхідно:
- не запалювати сірника і не застосовувати відкритий вогонь
- використані обтиральні матеріали прибирати в спец. металеві ящики
- не допускати скупчення пилу на устаткуванні
- не сушити спецодяг на нагрівальних приладах
- забезпечити вільний доступ до засобів пожежогасінні
Дата добавления: 2015-10-21; просмотров: 622 | Нарушение авторских прав
| <== предыдущая страница | | | следующая страница ==> |
| Сырный текст | | | Оскільки при роботі використовуються нафтопродукти, потрібний захист від їх попадання на відкриті ділянки тіла. |